Київ, 15 березня 2014 року – Під приводом захисту російськомовного населення в Криму почалися масові переслідування україномовних мешканців півострова. Про це в ході прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомила кримська правозахисниця Олександра Дворецька, координатор Мережі правових приймалень Криму.
Після викрадення трьох українців у Симферополі, в Криму розгорнулося масштабне полювання на прихильників цілісності України. Сьогодні українці Криму, які становлять 23% населення автономії, виявилися найнезахищенішою етнічною групою в АРК. Грубо порушуються конституційні права українців – наприклад, у Севастополі українську мову виключено з документообігу. Було закрито факультет української філології в Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського.
Більше того, сьогодні існує реальна загроза життю та безпеці українців в Криму. Десятки україномовних активістів Криму вимушені переховуватися через часті загрози з боку нелегітимної влади Криму та озброєних людей. Українці почали покидати територію Криму, оскільки залишатися там стає небезпечно для життя. Зокрема, координатор Мережі правових приймалень Криму, активістка Євромайдану Олександра Дворецька була змушена виїхати з рідного Симферополя 10 березня 2014 року через погрози з боку проросійськи налаштованих сил і влади Аксьонова.
«Людям з українською позицією, які підтримують неподільність України і вважають себе громадянами цієї країни, сьогодні небезпечно тут залишатися», – сказала Дворецька.
На брифінгу в Українському медіа-центрі Олександра, яка сама стала жертвою переслідувань в Криму, розповіла про власний досвід. У під’їзді Олександри і в усьому районі, де мешкає її сім’я в Симферополі, з’явилися листівка: «Ваша сусідка Олександра Дворецька – зрадниця Криму», а 12 лютого в поштову скриньку Олександри вкинули листівку з «чорною міткою».
Сьогоднішній кампанії передувало тривале переслідування проукраїнськи налаштованих активістів Криму, які підтримували Євромайдан в АРК. У січні у міських тролейбусах демонстрували відеоролик, у якому фігурували 8 лідерів українських організацій: Андрій Щекун, Сергій та Анатолій Ковальські, Володимир Притула, Олександра Дворецька, Леонід Пилунський, Яна Горюнова, Андрій Мостикін, яких представляли як зрадників Криму.
Ці погрози частково втілилися в життя. 9 березня 2014 року на залізничному вокзалі Симферополя невідомі люди в камуфляжі і з георгіївськими стрічками на рукавах викрали кримчан – громадян України: лідера Центру ділової та культурної співпраці «Український Дім» Андрія Щекуна та голову Опікунської ради Української гімназії в Симферополі Анатолія Ковальського.
11 березня 2014 г. в центрі Симферополя зник симферополець – громадський активіст Михайло Вдовиченко, який повертався додому з антивоєнного мітингу.
Місцезнаходження і стан здоров’я усіх трьох зниклих дотепер не відомі. Всіх їх знають в Криму як лідерів українських організацій, що дає привід говорити про переслідування за активну проукраїнську позицію.
Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсинської спілки, сказав: «Зараз, за обставин, які склалися, саме Росія несе відповідальність за всі порушення прав людини, які відбуваються в Криму. Ці порушення відбуваються під контролем Росії. Місцева влада не лише не контролює ситуацію, а й активно підбурює Росію до того, щоб не давати частині місцевого населення висловлювати свою позицію. Органи місцевої влади підбурюють агресію однієї частини населення Криму до іншої, яка декларує інші погляди».
Політконсультант Тарас Березовець, кримчанин за походженням, відзначив, що після проведення референдуму та зміни статусу Криму поза законом і у великій небезпеці опиняться насамперед українські військовослужбовці та члени їх родин, працівники СБУ та державні службовці, які відмовилися стати перебіжчиками, а також усі етнічні українці, які живуть на півострові. «Вони будуть змушені або покинути Крим, або перейти на напівлегальне становище».
