Огляд ЗМІ за 28 листопада 2018

ГОЛОВНЕ

Президент Петро Порошенко заявив, що використає воєнний стан для зміцнення армії та кордонів держави. Він розповів, що буде укріплено узбережжя Азовського моря, щоб не допустити штурму з узбережжя. На його думку, така загроза є, оскільки Росія перекидає свої кораблі з усіх флотів у Чорне й Азовське моря. При цьому він наголосив, що “жодних обмежень конституційних прав і свобод не відбудеться”, не буде тотальної мобілізації, цензури ЗМІ, заборони політичних партій, припустивши, що це розчарує країну-агресора. Також Петро Порошенко уточнив, що він не має наміру продовжувати воєнний стан, упроваджений з 26 листопада терміном на 30 днів. Президент заявив, що одним із можливих варіантів підтримки України в ситуації, що склалася в акваторії Азовського та Чорного морів може бути візит декількох суден НАТО до Чорного моря.

Офіційний представник Державного департаменту США Хізер Нойєрт заявила, що Держдеп США висловлює сильну позицію у підтримці України і сподівається, що  інші країни робитимуть більше, наприклад, відмовляться від газопроводу Північний потік-2. Вона додала, що уряди Європейських країн можуть накласти санкції на Росію за її дії в Криму і на Донбасі. Не всі санкції з тих, що є, діють повноцінно, посилаючись на дані експертів, продовжила Нойєрт.

Так званий «Київський райсуд Сімферополя» обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою майже на два місяці останнім дев’ятьом громадянам України з трьох кораблів українських ВМС, захоплених російськими силовиками в Чорному морі. МЗС  України вимагає звільнити українських моряків, членів екіпажів українських військових катерів “Бердянськ”, “Нікополь” і буксира “Яни Капу”. Міністр МЗС України Павло Клімкін заявив, що арешти українських військових моряків є незаконними, оскільки вони є військовополоненими та перебувають під захистом Женевської конвенції 1949 року, про що Київ повідомив міжнародним партнерам. Міністерство юстиції України від імені Кабінету Міністрів звернулося до Європейського суду з прав людини для захисту захоплених Російською Федерацією українських військових моряків. Президент Європейського парламенту Антоніо Таяні закликав Росію звільнити затриманих українських моряків і припинити блокування кораблів в Азовському морі.

МЗС України повідомило, що у Києві відбулися комплексні українсько-угорські консультації з консульсько-правових питань, одним із головних питань порядку денного яких було вироблення механізмів взаємодії України та Угорщини, щоб уникнути випадків без громадянства та множинного громадянства. «За результатами обговорення на розгляд угорської сторони передано проект Угоди, переданий на налагодження взаємодії сторін для запобігання випадків без громадянства та множинного громадянства», – повідомляють у МЗС України.

Державна казначейська служба повідомила, що Державний бюджет України за січень-жовтень 2018 року було виконано з дефіцитом 7,17 млрд грн за затвердженого в законі про держбюджет граничного рівня 80,6 млрд грн, проте в жовтні було зафіксовано профіцит 1,14 млрд грн.

Центральна виборча комісія отримала комплекс обладнання та програмного забезпечення, наданого координатором проектів ОБСЄ в Україні для посилення захисту Державного реєстру виборців від кіберзагроз. Голова ЦИК Тетяна Сліпачук заявила, що ЦВК схиляється до лібералізації процедури голосування на майбутніх національних виборах для переселенців з окупованого Криму та не підконтрольних Києву територій Донецької та Луганської областей. “Проблема в тому, що в нас виборча адреса прив’язана до місця реєстрації. І навіть якщо все-таки не вдасться затвердити законопроект №6240 про виборчі права внутрішньо переміщених осіб, то ЦВК схиляється до лібералізації цього питання”, – заявила вона.

Кабінет Міністрів України створив Міністерство у справах ветеранів. Крім того, Кабмін доручив Міністерству у справах ветеранів, спільно з Міністерством соціальної політики та Міністерством охорони здоров’я у найкоротші терміни розробити положення про новостворене відомство, а також всі інші необхідні для початку роботи документи.

Прес-служба ДПСУ повідомила, що усі під’їзні шляхи, які ведуть до пунктів пропуску на західному кордоні з Україною і які були перекриті учасниками акції на автомобілях іноземної реєстрації, повністю розблоковано. За підрахунком Львівської митниці ДФС, через блокування пунктів пропуску власниками “євроблях” у середньому за добу до держбюджету не надходить 30 мільйонів гривень.

Президент Петро Порошенко призначив головою Чернігівської обласної державної адміністрації Олександра Мисника.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Окупаційний «суд» у Криму заарештував усіх українських моряків – список (1177 публікацій у ЗМІ)
  • Закон про воєнний стан в 10 областях України набув чинності (260 публікацій у ЗМІ)
  • Прикордонники повідомили про закінчення блокади «євробляхерів» (243 публікації у ЗМІ)
  • США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2» (46 публікацій у ЗМІ)
  • Порошенко призначив нового голову Чернігівської ОДА (33 публікації у ЗМІ)

АГРЕСІЯ РФ НА АЗОВСЬКОМУ МОРІ.

Президент України Петро Порошенко заявив, що використає воєнний стан для зміцнення армії та кордонів держави. “Я зараз використовуватиму можливості, які мені як верховному головнокомандувачу надані законом про воєнний стан, для зміцнення Збройних сил… Я робитиму все можливе, щоб провести необхідні рішення, щоб якісно підготувати армію”, – сказав П. Порошенко на зустрічі з активом Чернігівської області в середу. Він розповів, що буде укріплено узбережжя Азовського моря, щоб не допустити штурму з узбережжя. На його думку, така загроза є, оскільки Росія перекидає свої кораблі з усіх флотів у Чорне й Азовське моря.

Президент України Петро Порошенко заявив, що не має наміру продовжувати воєнний стан, упроваджений з 26 листопада терміном на 30 днів. “Воєнний стан мине й закінчиться. Я його продовжувати не збираюся”, – сказав П. Порошенко під час зустрічі з активом Чернігівської області в середу.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що одним із можливих варіантів підтримки України в ситуації, що склалася в акваторії Азовського та Чорного морів може бути візит декількох суден НАТО до Чорного моря, повідомляється на офіційному сайті глави держави. В інтерв’ю американському телеканалу NBC він зазначив, що може обговорюватися питання, які країни можуть надати такі судна, але це мають бути саме країни НАТО, “щоб більше не давати змоги Росії діяти агресивно”. Відповідаючи на запитання, чи очікує він, що президент США Дональд Трамп донесе на саміті “великої двадцятки” (G20) президенту РФ Володимиру Путіну позицію щодо України, П. Порошенко сказав, що “є дві версії”. “Перша – це Нормандський формат, Мінські угоди, деескалація ситуації в Азовському морі, деоккупація Криму та багато інших. Але можна зробити це коротше і в декількох словах: забирайтеся з України, містер Путін”, – сказав глава Української держави.

Держдеп США висловлює сильну позицію у підтримці України і сподівається, що  інші країни робитимуть більше, наприклад, відмовляться від газопроводу Північний потік-2. Про це під час брифінгу розказала офіційний представник Державного департаменту США Хізер Нойєрт. Відповідаючи на питання про те, що далі робитимуть США у контексті нещодавніх подій на Азові, зважаючи на те, що Росія відмовилась від прямих перговорів з Україною, Нойєрт повідомила, що найближчим часом США проводитимуть додаткові обговорення з Європейськими союзниками. “Тепер одна з речей, які, я думаю, ви побачите в найближчі дні і тижні, – це додаткові обговорення, які уряд США вестиме з європейськими союзниками. І одна з речей, які ми хотіли б бачити, – це наші європейські союзники, які роблять більше, щоб допомогти Україні”, – сказала вона.

УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ У РФ.

Міністерство закордонних справ України вимагає звільнити українських моряків, членів екіпажів українських військових катерів “Бердянськ”, “Нікополь” і буксира “Яни Капу”, захоплених російською стороною в акваторії Чорного моря ввечері в неділю. Як повідомляється на офіційному сайті українського зовнішньополітичного відомства в середу, відповідну ноту протесту було направлено до Міністерства закордонних справ РФ днем раніше. “27 листопада 2018 року Міністерству закордонних справ РФ передано чергову ноту протесту МЗС України у зв’язку з продовженням Росією протиправних дій стосовно військовослужбовців ВМС Збройних сил України … які 25 листопада цього року були захоплені у військовий полон у результаті чергового акту збройної агресії РФ проти України в територіальних водах і винятковій економічній зоні нашої держави в Чорному морі. Російській стороні передано категоричну вимогу негайно звільнити з-під варти захоплених громадян Україна і гарантувати їх безпечне повернення на батьківщину”, – йдеться в заяві МЗС України.

Київський райсуд Сімферополя в середу обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою майже на два місяці останнім дев’ятьом громадянам України з трьох кораблів українських ВМС, затриманих російськими силовиками в Чорному морі. Як передав кореспондент “Інтерфаксу” з будівлі суду, заарештовані до 25 січня 2019 року командири буксира “Яни Капу” Олег Мельничук та бронекатера “Нікополь” Богдан Небилиця, співробітник СБУ Андрій Драч, а також Володимир Лісовий, Денис Гриценко, Юрій Без’язичний, В’ячеслав Зінченко, Євген Семидоцький і Андрій Шевченко.

Арешти українських військових моряків, захоплених у полон російськими силовиками наприкінці минулого тижня в Чорному морі поблизу Керченської протоки, є незаконними, оскільки вони перебувають під захистом Женевської конвенції, про що Київ повідомив міжнародним партнерам, заявив глава МЗС України Павло Клімкін. “Фейковий суд в окупованому Криму заарештовує всіх наших моряків. Крім посилення політичного тиску на РФ, ми передали всім нашим міжнародним партнерам чітку юридичну позицію: наші моряки є військовополоненими й перебувають під захистом Женевської конвенції 1949 року”, – написав П. Клімкін на своїй сторінці в соцмережі Facebook у середу.

Міністерство юстиції України від імені Кабінету Міністрів звернулося до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) для захисту захоплених Російською Федерацією українських військових моряків. “Ми звернулися від імені уряду до Європейського суду з прав людини з вимогою застосувати 39 правило – це негайне рішення про звільнення незаконно захоплених українських громадян”, – повідомив міністр юстиції Павло Петренко на засіданні уряду в середу. Він зазначив, що позиція України полягає в тому, що захоплені моряки є військовополоненими і до них мають застосовуватися всі гарантії захисту, які визначено Женевськими конвенціями.

Президент Європейського парламенту Антоніо Таяні закликав Росію звільнити затриманих українських моряків і припинити блокування кораблів в Азовському морі. Про це він заявив під час виступу на відкритті пленарної сесії. “25 листопада українські військові кораблі та інші судна намагалися пройти до Маріуполя через Керченську протоку, але російські кораблі завадили їм. Вони обстріляли і захопили судна і 23 моряків, кілька з них були поранені. Це – серйозна ескалація в регіону, через яку Україна на 30 днів запровадила воєнний стан. І я хочу висловити підтримку і нагадати, що територіальна цілісність України є фундаментальною цінністю”, – сказав Таяні. Він говорив про Україну на початку свого виступу і підкреслив, що Росія не повинна перешкоджати вільному руху кораблів будь-якої країни в Азовському морі.

ЕКОНОМІКА.

Державний бюджет України за січень-жовтень 2018 року було виконано з дефіцитом 7,17 млрд грн за затвердженого в законі про держбюджет граничного рівня 80,6 млрд грн, проте в жовтні було зафіксовано профіцит 1,14 млрд грн. Про це повідомила Державна казначейська служба, передає “Інтерфакс-Україна”. Відомство уточнило, що дефіцит загального фонду за десять місяців становив 11,37 млрд грн за встановленої на рік стелі в 60,54 млрд грн, зокрема в жовтні загальний фонд було зведено з дефіцитом лише 3 млн грн. На початку листопада Мінфін у своєму прес-релізі стверджував, що держбюджет за січень-жовтень цього року виконано з дефіцитом 4,8 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 10,5 млрд грн. Торік за підсумками десяти місяців дефіцит держбюджету становив 29,83 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 56,23 млрд грн. У жовтні-2017 держбюджет було зведено з дефіцитом 13,6 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 12,6 млрд грн.

ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ 2019.

Центральна виборча комісія отримала комплекс обладнання та програмного забезпечення, наданого координатором проектів ОБСЄ в Україні для посилення захисту Державного реєстру виборців від кіберзагроз. “Це стало важливим кроком серед заходів, що вживаються комісією для посилення кібербезпеки адміністрування виборів в Україні в рамках підготовки до загальнонаціональних виборів 2019 року”, – повідомляє в середу прес-служба ЦВК. Зокрема, ЦВК були передані системи для комплексного технічного захисту мережі Держреєстру виборців. “Вони надають можливість виявляти загрози, запобігати вторгненню і реагувати на можливі кібератаки. Найближчим часом співробітники Служби розпорядника Держреєстру пройдуть відповідне навчання для управління зазначеними системами”, – зазначають у комісії.

Центральна виборча комісія України схиляється до лібералізації процедури голосування на майбутніх національних виборах для переселенців з окупованого Криму та не підконтрольних Києву територій Донецької та Луганської областей. “Проблема в тому, що в нас виборча адреса прив’язана до місця реєстрації. І навіть якщо все-таки не вдасться затвердити законопроект №6240 про виборчі права внутрішньо переміщених осіб, то ЦВК схиляється до лібералізації цього питання”, – сказала вона в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. Т. Сліпачук нагадала, що заяву про зміну місця голосування потрібно написати не пізніше ніж за 5 днів до дня голосування. “І в останні дні часто значно збільшується кількість таких людей. Завдяки реєстру виборців ми чітко розуміємо, в яких великих містах, районах, наприклад, Києва, це відбувається”, – зазначила вона.

Голова Центральної виборчої комісії України Тетяна Сліпачук визнає, що при формуванні виборчих комісій під час президентських виборів 2019 року можуть виникнути складнощі. “Це дуже важливе питання. Щодо виборчих комісій складності будуть серйозні, як мені здається. Частину з них ми намагатимемося нівелювати, але, напевно, повністю не можна буде зняти ці ризики”, – сказала вона в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”. Т. Сліпачук зазначила, що якщо на виборах президента буде велика кількість кандидатів, то це призведе до збільшення кількості членів комісій відповідно до законодавства.

ПРОТЕСТИ АВТОЄВРОСИЛИ.

Усі під’їзні шляхи, які ведуть до пунктів пропуску на західному кордоні з Україною і які були перекриті учасниками акції на автомобілях іноземної реєстрації, повністю розблоковано. Про це 28 листопада повідомляє прес-служба ДПСУ. “Роботу усіх пунктів пропуску на ділянці західного кордону нормалізовано. Заходи прикордонного контролю й пропуску через державний кордон учасників міжнародного руху здійснюються встановленим порядком”, – зазначили у відомстві. Як повідомлялося учасники акції на автомобілях з іноземною реєстрацією блокували під’їзні шляхи до пунктів пропуску на ділянці західного кордону. Зокрема, блокувався рух транспорту на кордоні з Польщею, Словаччиною, Угорщиною.

За підрахунком Львівської митниці ДФС, через блокування пунктів пропуску власниками “євроблях” у середньому за добу до держбюджету не надходить 30 мільйонів гривень. Про це повідомила прес-служба ДФС. 25 листопада було заблоковано всі пункти пропуску на Львівщині. Станом на 26 листопада 2018 року розблокували три пункти пропуску, однак тільки для легкових автомобілів та автобусів. Вантажні транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, заблоковані. Відтак вантажі не можуть бути доставлені до місць призначення, митне оформлення не здійснюється, митні платежі до державного бюджету не сплачуються.