В проект бюджету на наступний рік Київська міська адміністрація заклала кошти на модернізацію системи моніторингу якості атмосферного повітря. «Вже на наступний рік в проекті бюджету екологічного фонду ми такі кошти запланували – приблизно 1,4 мільйони гривень – для того, щоб зробити обстеження по місту Київ: як потрібно зробити моніторинг, в яких місцях встановити пости [з моніторингу якості атмосферного повітря]. На наступному етапі, після обстеження по Києву, ми плануємо закладати в бюджет міста Києва кошти на нові пости та модернізацію 16-ти існуючих», – розповів Олександр Савченко, заступник керівника Управління екології та природних ресурсів Київської міської державної адміністрації, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Застаріле обладнання є однією з основних проблем моніторингу довкілля в Україні. «Ми звертались до мера Києва стосовно того, що потрібно переобладнувати систему моніторингу – не вдосконалювати, тому що вона у критичному стані, її потрібно переобладнувати повністю. 1,2 мільйони гривень буде достатньо для гідрометобсерваторії тільки для того, щоб утримувати людей і ті 16 постів, які є. Але для того, щоб визначати вплив на здоров’я, необхідні автоматизовані пости. І їх може бути 4-5 по Києву», – наголосила Олена Турос, завідувач лабораторії якості повітря ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. Олександра. За її словами, нещодавно такі пости закупила Грузія. Вартість кожного – в середньому 500 тисяч євро.
Богдан Тишкевич, аналітик міського розвитку центру CEDOS, нагадав, що належний моніторинг якості повітря є одним із зобов’язань України у рамках угоди про Асоціацію з ЄС. «Український уряд взяв на себе зобов’язання впровадити європейські директиви щодо моніторингу якості повітря. За програмою впровадження цих директив, яка була затверджена Кабінетом Міністрів, ці вимоги мають повністю вступити в силу до кінця 2019 року. Перш за все, це передбачає перебудову системи моніторингу», – зазначив він.
Жодної державної програми з фінансування моніторингу в Україні та окремого владного органу, який би займався цим питанням, на сьогодні немає. «У нас є програма «Гідрометеорологічна діяльність». Але я уже багато років борюсь, щоб в Україні була програма моніторингу довкілля. Такої програми у нас немає. Потрібно, щоб її фінансували. Зараз ми від програми «Гідрометеорологічна діяльність» щось відкушуємо і направляємо на програму моніторингу довкілля, тому що вивчення забруднення довкілля не можна відірвати від вивчення метеорологічних процесів. І, безумовно, потрібен [відповідальний за це] орган влади – нехай це буде служба з гідрометеорології і моніторингу природного середовища», – підкреслив Олександр Косовець, директор Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського.
