ВИСНОВКИ
Петро Порошенко констатував небезпеку ескалації ситуації на Донбасі з боку агресора та заявив, що Україна готова до будь-якого сценарію, оскільки він зробив “рішучі кроки” щодо посилення української угруповання в регіоні. Петро Порошенко виступає за посилення складу СЦКК представниками Німеччини і Франції. Порошенко переконаний, що в разі входження Німеччини і Франції до СЦКК “і довіри буде більше, і прозорості буде більше, і ефективність буде вищою”. Секретар РНБО Олександр Турчинов не виключає, що Росія вивела своїх представників із СЦКК через майбутні бойові дії на Донбасі. Представник України в робочій підгрупі з питань безпеки ТКГ Євген Марчук повідомив, що представник РФ в цій підгрупі офіційно заявив про готовність Росії повернути своїх військових до складу СЦКК за виконання низки умов. Марчук зазначив, що повний текст заяви представника РФ буде пізніше.
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій висловив сподівання, що народні депутати розпочнуть перший пленарний тиждень у новому році з ухвалення закону про забезпечення державного суверенітету на окупованій території Донбасу. Керівник фракції «Народний фронт» Максим Бурбак заявив, що у НФ з розумінням ставляться до бажання БПП відкласти розгляд законопроекту щодо забезпечення суверенітету України на Донбасі та очікують його розгляду на першому пленарному тижні 2018 року. Уголовному юридичному управлінні Верховної Ради наголошують, що редакція законопроекту щодо Донбасу до другого читання суттєво відрізняється від внесеної президентом.
Співробітники контррозвідки СБУ затримали Станіслава Єжова за співпрацю зі спецслужбами РФ, він працював на посаді заступника керівника протоколу прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Він відповідав, зокрема за переклад зустрічей з іноземними делегаціями і часто сам здійснював переклад.
Європейська комісія відзначила продовження виконання критеріїв візової лібералізації Україна, проте вказала на необхідність негайних дій щодо забезпечення повної імплементації і стабільності реформ, зокрема, антикорупційних. Єврокомісія оприлюднила шість вимог до України: забезпечення незалежності, ефективності та стійкості антикорупційних реформ, зокрема, шляхом створення незалежного та спеціалізованого Вищого антикорупційного суду відповідно до висновку Венеціанської комісії та українського законодавства, паралельно посиливши і забезпечивши незалежність роботи НАБУ і САП; відновлення авторитету НАЗК і створення ефективної системи перевірки електронних декларацій; скасувати поправки про електронне декларування доходів для антикорупційних активістів. Нардеп Світлана Заліщук повідомила, що постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман провів зустріч з групою народних депутатів, який озвучив умови для подальшої співпраці України з ЄС. Зокрема: 1. Створення Антикорупційного суду як незалежної установи. 2. Збереження нормальних умов роботи для НАБУ. 3. Незалежна від СБУ прослушка для НАБУ. За словами Заліщук, зволікання в реалізації цих зобов’язань буде коштувати Україні мільярди доларів і погіршення інвестиційного клімату.
Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила, що Україні потрібно перестати брати кредити, зокрема і в МВФ, адже, за її словами, державний борг за 4 роки збільшився у 4,7 разів. Вона також переконана, що Україна «сама може стати Міжнародним валютним фондом». Для цього потрібно підняти дві сфери: IT та агросектор. При цьому вона активно виступає за максимальне продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Також Юлія Тимошенко заявила, що Україні слід переглянути умови Асоціації України з ЄС задля збільшення преференцій Україні з боку ЄС.
Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції не зміг ухвалити рішення щодо конкурсу на аудитора НАБУ. Комітет не підтримав пропозицію народних депутатів Сергія Лещенка, Юрія Дерев’янка, Єгора Соболєва, Віктора Чумака, Борислава Берези, Вадима Кривохатька звернутися до голови Верховної Ради Андрія Парубія, щоб на голосування парламенту поставили кандидатури, відібрані на проведеному конкурсі. На їхню думку, без завершення попереднього конкурсу не можна оголошувати новий. Тож, на самому засіданні не було кворуму. У БПП наголошують, що у разі тривалої неможливості обрати аудитора для НАБУ, доведеться розглянути законопроект №7362 також відомий як «вбивство НАБУ».
Колишній директор департаменту фінконтролю НАЗК Ганна Соломатіна заявляє, що правоохоронні органи свідомо саботують розслідування щодо її матеріалів, які викривають корупцію в НАЗК. Зокрема після передачі справи від НАБУ до СБУ в останній заявили, що це не їхня компетенція. За її словами, найважливіше, що детективам Антикорупційного бюро не дали провести виїмку документів у НАЗК. За словами Соломатіної, водночас голова НАЗК Наталія Корчак знищує документацію, яка доводить корупцію у відомстві. Так, за наказом Корчак відкрили службовий сейф ще одного викривача в агентстві, завідувача сектору внутрішнього аудиту НАЗК Оксани Дивнич.
Директор ДБР Роман Труба заявив, що ДБР повноцінно запрацює з 1 вересня 2018 року з чистого аркуша, не завершуючи розслідування інших правоохоронних органів. Також за його словами буде усунено колізію підслідності справ і розширено перелік суб’єктів злочинів, якими займеться ДБР. Він нагадав, що нині ДБР складається з директора та двох заступників. “Ми працюємо як одне ціле, жодних непорозумінь у нас не виникає… ми здатні вирішити всі питання щодо формування та роботи ДБР”, – сказав Труба. Труба також повідомив, що в українських судах розглядаються два позови про скасування призначення директора ДБР і його заступників.
Прес-служба Приватбанку повідомляє, що Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать. “Наказ про арешт активів був виданий на підставі детальних доказів, наданих суду, з яких випливає, що панове Коломойський і Боголюбов шляхом проведення ряду незаконних операцій вивели з банку майже 2 млрд. дол. США, в результаті чого, кошти переводилися компаніям, які їм таємно належали або перебували під їх контролем “, – повідомляє прес-служба. Також наголошується, що за допомогою цього судового розгляду “ПриватБанк” збирається повернути понад 2,5 млрд дол США, з урахуванням відсотків.
Головний комерційний директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко повідомив, що НАК хоче отримати від російського монополіста “Газпрому” за результатами розгляду Стокгольмським арбітражем спору за контрактом на транзит газу від 6,5 до $ 16 млрд компенсації. Також Юрій Вітренко повідомив, що “Газпром” продовжує виставляти “Нафтогазу” рахунку за поставлений газ на тимчасово окуповану територію Донбасу. Ця сума досягла $ 1,3 млрд за увесь період окупації. Вітренко додав, що “Нафтогаз” не оплачує і не може оплачувати ці рахунки, оскільки суми розрахунків можуть бути враховані “Газпромом” за борги минулих періодів.
Кабінет міністрів створив державну установу “Фонд енергоефективності”. На фінансування фонду в 2018 році в держбюджеті передбачено майже 2 млрд гривень. Відповідно до закону “Про Фонд енергоефективності”, установа повинна підтримувати впровадження інструментів стимулювання і проведення заходів щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівель та енергозбереження, у тому числі в житловому секторі.
Антимонопольний комітет рекомендує розглянути імпорт електроенергії в якості альтернативи українській електроенергії, виходячи з економічної доцільності. АМКУ з’ясував, що в Україні є технічна можливість та економічна доцільність імпорту електроенергії. Але через високі адміністративні бар’єрів імпортери не заходять на ринок. В АМКУ переконані, що в країнах, з якими Україна сполучена міждержавними перерізами, бувають ціни нижче, ніж у українських теплоелектростанцій. Тому комітет рекомендує Міністерству енергетики та Раді Оптового ринку електроенергії залучати імпорт електроенергії в енергосистему України, виходячи з економічної доцільності.
У Верховній Раді група з 71 депутата створила міжфракційне об’єднання “За права споживачів енергетики”.Співголовами об’єднання були обрані Оксана Продан (“БПП”), Ігор Гузь та Олег Медуниця (обидва – “Народний фронт”), Рябчин Олексій (“Батьківщина”), Лев Пидлесецкий і Вікторія Войцицкая (обоє – “Самопоміч”), Владислав Голуб (позафракційний). За словами депутатів, мета нового міжфракційного об’єднання – сформувати нову дискусійний майданчик у парламенті для обговорення різних аспектів взаємодії споживачів і учасників енергетичного ринку з державою, а також напрацювати консенсусні рішення.
Нардеп Сергій Лещенко заявив, що співробітник Генпрокуратури Костянтин Кулик відправив листа-доручення СБУ з вимогою знайти компромат на міністра фінансів Олександра Данилюка. Зокрема Кулик доручив перевірити “Центр Бендукідзе” “на причетність до передачі інформації представникам іноземних держав, а також наявність іншої компрометувальної інформації”. За інформацією Лещенка, ця перевірка Данилюка пов’язана із конфліктом з оточенням Порошенка, зокрема із главою податкової інспекції Києва Людмилою Демченко.
Адвокат колишнього депутата Миколи Мартиненка Ігор Черезов підтвердив, що колишньому народному обранцю детективи НАБУ у середу вручили остаточний варіант підозри.
ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.
- Росія готова повернути своїх спостерігачів, але є умови, – Марчук (97 публікацій у ЗМІ)
- “Щур в окулярах”: ЗМІ розповіли про викриття перекладача Гройсмана у роботі на спецслужби РФ (47 публікацій у ЗМІ)
- США внесли Кадирова та ще чотирьох росіян до “списку Магнітського” (40 публікацій у ЗМІ)
- Єврокомісія висунула Україні вимоги щодо безвізу (34 публікації у ЗМІ)
- У Мінську домовились про обмін полоненими до Нового року (33 публікації у ЗМІ)
МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.
Європейська комісія відзначила продовження виконання критеріїв візової лібералізації Україна, проте вказала на необхідність негайних дій щодо забезпечення повної імплементації і стабільності реформ, зокрема, антикорупційних. “Загалом критерії візової лібералізації продовжують виконуватися. Однак, з огляду на останні події, потрібно вжити негайних дій з метою забезпечення повної імплементації та стабільності вже здійснених реформ, зокрема, у сфері боротьби з корупцією”, – йдеться в першому звіті Європейської комісії в рамках механізму припинення дії безвізового режиму, оприлюдненого в середу.
Постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман провів зустріч з групою народних депутатів, повідомила депутат з фракції БПП Світлана Заліщук. “Щойно мали зустріч з представником МВФ в Україні Йоста Люнгманом, який підтвердив антикорупційні умови подальшої співпраці з Україною. 1. Створення Антикорупційного суду як незалежної установи. 2. Збереження нормальних умов роботи для НАБУ. 3. Незалежна від СБУ прослушка для НАБУ”, – написала Заліщук на своїй сторінці в Facebook.
ВИХІД РФ ІЗ СЦКК.
Представник України в робочій підгрупі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук повідомив, що представник РФ в цій підгрупі в середу в Мінську офіційно заявив про готовність Росії повернути своїх військових до складу Спільного центру з контролю і координації (СЦКК) за виконання низки умов. “Щойно представник РФ у нашій групі з питань безпеки зробив офіційну заяву про те, що Росія готова повернути своїх військових до СЦКК за певних умов. Це затвердження положення про СЦКК, їх статус, гарантії безпеки тощо”, – написав він на сторінці в “Фейсбуці”.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов не виключає, що Росія вивела своїх представників із Спільного центру з контролю і координації (СЦКК) через майбутні бойові дії на Донбасі. “В односторонньому порядку цинічно, безпідставно Росія поставила перед фактом України і весь світ, відкликавши своїх представників з СЦКК. Це можна пов’язати з ескалацією, яка сталася на фронті. Ми не можемо виключати, що вони виводять своїх офіцерів для того, щоб активізувати не просто провокації, а вже військові дії”, – сказав він на виставці пам’яті Аміни Окуєвої в середу в Києві.
Порошенко виступає за посилення СЦКК представниками Німеччини та Франції Президент України Петро Порошенко виступає за посилення складу Спільного центру з контролю і координації режиму припинення вогню на Донбасі (СЦКК) представниками Німеччини і Франції, повідомляється на офіційному сайті глави української держави. “Щодо можливості відновлення роботи СЦКК, думаю, що буде абсолютно корисно, якщо ми запросимо до складу СЦКК наших партнерів у Нормандському форматі – німців і французів”, – сказав П. Порошенко під час зустрічі з представниками ініціативної групи “Першого грудня” та іншими авторитетними представниками української інтелігенції.
Президент України Петро Порошенко констатував небезпеку ескалації ситуації на Донбасі з боку агресора та заявив, що Україна готова до будь-якого сценарію, оскільки він зробив “рішучі кроки” щодо посилення української угруповання в регіоні. Як повідомляє в середу ввечері прес-служба глави Української держави, під час зустрічі з представниками ініціативної групи “Першого грудня” та іншими авторитетними представниками української інтелігенції П. Порошенко “розповів, що зробить рішучі кроки щодо посилення української угруповання на Донбасі.
РЕІНТЕГРАЦІЯ ДОНБАСУ.
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій висловив сподівання, що народні депутати розпочнуть перший пленарний тиждень у новому році з ухвалення закону про забезпечення державного суверенітету на окупованій території Донбасу. “Я хочу нагадати, що сесія наша триватиме ще в січні. І я впевнений, що для всіх нас ухвалення закону, що визначає Росію оккупантом, є принциповим і важливим … Я сподіваюся і переконаний, що ми наступний пленарний тиждень – це буде, якщо я не помиляюся, 16 січня – розпочнемо з розгляду закону про деокупацію, про визначення Росії агресором”, – сказав А.Парубій на пленарному засіданні Ради в середу.
У фракції “Народний фронт” з розумінням ставляться до бажання “Блоку Петра Порошенка” відкласти розгляд законопроекту щодо забезпечення суверенітету України на Донбасі та очікують його розгляду на першому пленарному тижні 2018 року. “Якщо наші колеги – а ми розуміємо, що без фракції “Блок Петра Порошенка” цього зробити не зможемо – розуміють, підтримують цей законопроект, але вагаються, і є вагомі підстави перенесення, то я вважаю, що цей законопроект фракція “Народний фронт” готова підтримати коли завгодно”, – заявив керівник фракції “Народний фронт” Максим Бурбак з трибуни парламенту на пленарному засіданні в середу.
Головне юридичне управління Верховної Ради висловило низку зауважень до редакції другого читання законопроекту №7163 про забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території Донбасу. “Перш за все, слід звернути увагу на те, що після врахування поправок, внесених при підготовці законопроекту до другого читання, суттєво змінена його концепція порівняно з тією, що була внесена президентом України і прийнята Верховною Радою України за основу (щодо внесення змін до інші закони України)”, – йдеться у висновках, опублікованих на сайті Верховної Ради. Окрім того, наголошується, що не враховано вимоги регламенту, згідно з якими пропозиції і поправки до другого читання можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий парламентом за основу.
Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендував Верховній Раді прийняти в першому читанні проект закону про визнання політичними в’язнями осіб, позбавлених волі за політичними мотивами за рішенням органів влади Російської Федерації, і умови і порядок надання їм державну соціальну допомогу і пільг (№6700). “Комітет соцполітики запропонував Раді прийняти за основу проект закону про політв’язнів в Криму, надання їм соціальної допомоги і пільг. Ми підтримали цей документ, але з умовою подальшого доопрацювання. Важливо доопрацювати механізми практичної реалізації. У членів комітету виникло багато питань під час розгляду. Як людина, сидячи в російський в’язниці, може звернутися в органи соцзахисту? Хто буде фактичним одержувачем коштів: дружина, діти, особисто людина?” – зазначила секретар комітету позафракційний нардеп Наталія Веселова після засідання в середу, повідомляє прес-служба парламентаря.
УТВОРЕННЯ ДБР.
Державне бюро розслідувань (ДБР) повноцінно запрацює з 1 вересня 2018 року з чистого аркуша, не завершуючи розслідування інших правоохоронних органів, буде усунено колізію підслідності справ і розширено перелік суб’єктів злочинів, якими займеться ДБР, сподівається директор новоствореного бюро Роман Труба. На прес-конференції в середу в Києві, презентуючи програму формування та розвитку ДБР на п’ять років, Р.Труба розповів, що нині існує колізія щодо підслідності суб’єктного складу осіб, стосовно яких можна відкривати кримінальні провадження.
В українських судах розглядаються два позови про скасування призначення директора ДБР і його заступників. “Наразі в судах України є два позови. Один був поданий до Вищого адміністративного суду. Позов стосується скасування указу президента (президента України Пера Порошенко – ІФ) про призначення директора ДБР. Інший позов є в іншому суді, і предметом його розгляду буде скасування моїх наказів про призначення першого заступника та заступника “, – розповів Р.Труба в середу на прес-конференції в Києві.
РЕФОРМИ.
Представництво ЄС в Україні закликає Верховну раду звернути увагу на законопроекти щодо реформування транспортної сфери. Про це йдеться у заяві посла ЄС в Україні Хюга Мінгареллі, опублікованій на сторінці представництва у Facebook. Угода про асоціацію ЄС-Україна передбачає реформування автодорожнього, залізничного, авіаційного, морського та внутрішнього водного транспорту. У відношенні зобов’язань, закріплених Угодою про асоціацію, транспорт є однією з “наймасивніших галузей”, яка передбачає перенесення 48 регламентів і директив ЄС у різних підгалузях.
ЕКОНОМІКА.
Кабінет міністрів схвалив рішення про продовження до 31 грудня 2018 року дії ембарго на імпорт низки товарів з РФ і ввізного мита стосовно інших російських товарів, що введені на початку 2016 року у відповідь на торгові заборони та обмеження РФ щодо України. Про це розповів прем’єр-міністр Володимир Гройсман, повідомляє його прес-служба. Крім того, уряд вирішив включити з 1 березня 2018 року в перелік підпадають під ембарго товарів сульфат амонію, суміш нітрату амонію з карбонатом кальцію або іншими неорганічними речовинами, що не є добривами, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше і полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами.
Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать. Про це повідомляє прес-служба Приватбанку, передає Економічна правда. У повідомленні говориться, що “ПриватБанк” почав судовий розгляд у Високому суді Лондона проти своїх колишніх власників і керівників – Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. “19 грудня 2017 року Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або знаходяться під їх контролем”, – йдеться в повідомленні. “Наказ про арешт активів був виданий на підставі детальних доказів, наданих суду, з яких випливає, що панове Коломойський і Боголюбов шляхом проведення ряду незаконних операцій вивели з банку майже 2 млрд. дол. США, в результаті чого, кошти переводилися компаніям, які їм таємно належали або перебували під їх контролем “, – повідомляє прес-служба.
АНТИКОРУПЦІЯ.
Співробітник Генпрокуратури Костянтин Кулик відправив листа-доручення СБУ з вимогою знайти компромат на міністра фінансів Олександра Данилюка. Про це повідомив нардеп Сергій Лещенко з посиланням на відповідний лист. “У дорученні на адресу СБУ Кулик зажадав перевірити заснований ним (Олександром Данилюком – УП) “Центр Бендукідзе”, а також всіх контрагентів організації – у тому числі радника президента Марію Гайдар, колишнього редактора Forbes Володимира Федорина, заступника міністра фінансів Сергія Марченка, ну а також Михайла Саакашвілі на додачу”, – пише Лещенко. Зокрема Кулик доручив перевірити “Центр Бендукідзе” “на причетність до передачі інформації представникам іноземних держав, а також наявність іншої компрометувальної інформації”.
Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції не зміг ухвалити рішення щодо конкурсу на аудитора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, комітет не підтримав пропозицію народних депутатів Сергія Лещенка, Юрія Дерев’янка, Єгора Соболєва, Віктора Чумака, Борислава Берези, Вадима Кривохатька звернутися до голови Верховної Ради Андрія Парубія, щоб на голосування парламенту поставили кандидатури, відібрані на проведеному конкурсі. На їхню думку, без завершення попереднього конкурсу не можна оголошувати новий.
Скандальний законопроект, що посилює повноваження парламенту щодо звільнення директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), можуть розглянути народні депутати, якщо не вдасться протягом тривалого часу призначити аудитора НАБУ, вважають у фракції “Блок Петра Порошенка”. “Якщо історія з аудитором триватиме ще якийсь час, безумовно, потрібно буде шукати шляхи, яким чином (здійснювати контроль діяльності НАБУ – ІФ)” – сказав заступник глави фракції “Блок Петра Порошенка” Олексій Гончаренко журналістам у кулуарах парламенту в середу .
Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді ухвалити в першому читанні та в цілому законопроект №7271 щодо забезпечення діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, таке рішення більшістю голосів ухвалили члени комітету на своєму засіданні в Києві в середу. Законопроект пропонує внести зміни до ст.7 закону України “Про прокуратуру”, якою визначається штатна чисельність співробітників САП 70 прокурорами. Обґрунтовуючи на засіданні комітету необхідність збільшення штату прокурорів, керівник САП Назар Холодницький сказав: “Кількість проваджень у нас щороку збільшується, і та кількість осіб, яку я прошу та яка відображена в законопроекті, відповідатиме оптимально співвідношенню детективів і прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, та забезпечить якісний процесуальний нагляд і власне процесуальне керівництво, і доведення справ до судів”.
Колишній директор департаменту фінконтролю Нацагентства із запобігання корупції Ганна Соломатіна заявляє, що правоохоронні органи свідомо саботують розслідування щодо її матеріалів, які викривають корупцію в НАЗК. Зокрема після передачі справи від НАБУ до СБУ в останній заявили, що це не їхня компетенція. “Слідство не ведеться! Пішов другий місяць з моменту мого брифінгу і моменту передачі мною документів. НАБУ слідство почало, але САП їм не дала змогу вести слідчі дії”, – розповіла Соломатіна коментарі “Українській правді”.
ЕНЕРГЕТИКА.
Кабінет міністрів створив державну установу “Фонд енергоефективності”. Відповідне рішення було прийнято на засіданні уряду в середу. “Сьогодні затвердимо довгоочікуваний статут, довгоочікуваний документ, до якого ми йшли весь 2017 рік, створювали законодавство, працювали з міжнародними партнерами, у тому числі велику підтримку отримували від українського парламенту, – Фонд енергоефективності”, – сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман. За його словами, на фінансування фонду в 2018 році в держбюджеті передбачено майже 2 млрд гривень.
Антимонопольний комітет рекомендує розглянути імпорт електроенергії в якості альтернативи українській електроенергії, виходячи з економічної доцільності. Про це повідомляє прес-служба комітету. АМКУ з’ясував, що в Україні є технічна можливість та економічна доцільність імпорту електроенергії. Але через високих адміністративних бар’єрів імпортери не заходять на ринок. “Імпорт електричної енергії міг би скласти значну конкуренцію вітчизняним виробникам, зокрема, теплової генерації, а також, можливо, в певній частині атомної генерації”, — заявила перший заступник голови комітету Марія Ніжнік.
НАК “Нафтогаз України” хоче отримати від російського монополіста “Газпрому” за результатами розгляду Стокгольмським арбітражем спору за контрактом на транзит газу від 6,5 до $ 16 млрд компенсації. Про це повідомив головний комерційний директор “Нафтогазу” Юрій Вітренко, пише УНІАН. “Сума наших вимог – від 6,5 до $ 16 млрд у залежності від того, чи буде застосоване українське законодавство чи ні”, – сказав він. Також Вітренко нагадав, що рішення арбітражу з транзитним контрактом очікується в кінці лютого 2018 року.
“Газпром” продовжує виставляти “Нафтогазу” рахунку за поставлений газ на тимчасово окуповану територію Донбасу. Ця сума досягла $ 1,3 млрд за увесь період окупації. Про це заявив головний комерційний директор українського холдингу Юрій Вітренко, пише УНІАН. Вітренко додав, що “Нафтогаз” не оплачує і не може оплачувати ці рахунки, оскільки суми розрахунків можуть бути враховані “Газпромом” за борги минулих періодів. Він також заявив, що “Нафтогаз” буде наполягати на тому, що Стокгольмський арбітраж повинен визначити обсяги газу, який “Газпром”, починаючи з 2015 р., постачав на тимчасово окуповані території Донбасу.
