Норми законопроекту про українську мову (5670д «Про забезпечення функціонування української мови як державної») необхідно збалансувати таким чином, щоб його прийняття не погіршило ситуацію для друкованих ЗМІ. Таку точку зору висловили представники галузі та частина народних депутатів-членів профільного комітету Верховної Ради України під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
За словами представників галузі, прийняття проекту закону про українську мову у поточній редакції серйозно погіршить економічне становище друкованих видань, які і так потерпають від низки інших факторів – підвищення цін на папір, зростання вартості передплати, переходу частини аудиторії в онлайн, тенденцій на ринку реклами та загальної економічної ситуації в країні. «Видавці мають бажання друкувати українською мовою […]. Але на такий продукт має бути попит, щоб ми мали можливість існувати як незалежні медіа», – підкреслила Наталія Бойко, член Ради директорів Української асоціації медіа бізнесу. «Ми однозначно «за» прийняття цього законопроекту, але потрібно дуже якісно прописати норми»,- додав Ярослав Сухомлин, член Ради директорів Асоціації незалежних регіональних видавців України.
Видавці зазначають, що запровадження мовних квот вплине на ситуацію не лише для російськомовних видань, а будь-яких друкованих ЗМІ іноземною мовою, у тому числі провідних західних видань. «Оскільки,згідно з законопроектом, розповсюджувач преси має видавати не менше 50% українською мовою, нам доведеться відмовлятися від контрактів з іноземними клієнтами», – зауважив Олексій Бабанський, голова Асоціації розповсюджувачів преси України. «У нашому каталозі 6000 видань, 900 українською, близько 300 англійською, 400 іспанською. Читач повинен мати право вибору, що він хоче читати і якою мовою. Каталог – це теж видання. Там контент зі всього світу, він теж підпаде під обмеження?», – додав Олександр Дикусаров, директор передплатного агентства ТОВ «АС-Медіа».
Олексій Бабанський додав, що поява «мовних інспекторів», які контролюватимуть дотримання квот, створює додаткові корупційні ризики.
Запровадження мовних квот може мати негативні наслідки і з точки зору інформаційної безпеки. «Скорочення тиражів журналів та газет російською мовою призведе до контрабанди цих видань з Росії на увесь Схід та Південь. Тоді ми взагалі не зможемо контролювати контент, а українські видавництва зазнають збитків», – зазначила Тетяна Попова, експерт ГО «Інформаційна безпека», керуючий партнер ТОВ «Арена-Медіа Експерт».
Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Григорій Шверк зауважив, що мовні обмеження,, що мовні квоти, подібні до тих, які були впроваджені у сфері телебачення та радіомовлення, є недоречними для друкованих ЗМІ через принципові розбіжності функціонування цих галузей. «Стосовно телебачення і радіомовлення – держава надає частоту, яких обмежена кількість, для функціонування даного бізнесу, тому вона може задавати умови для використання державних частот. Щодо друкованих ЗМІ – це чиста ініціатива підприємця, обмежень немає, кожна людина за свої гроші може почати видавати матеріали тією мовою, на яку є попит. Український глядач не сплачує за перегляд певних каналів, тож при впровадженні квот на телебаченні всі канали мають рівні умови», – пояснив він.
«Потрібно привчити читача читати українською – для цього потрібний певний перехідний період, але зробити так, щоб галузь вижила і журналісти, верстальники та редактори не втратили роботу», – наголосила Вікторія Сюмар, народний депутат України (фракція «Народний фронт»), голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики. – Ми думаємо, чи це буде період 2-3 роки, протягом якого потрібно перейти, чи поетапне впровадження – у перший рік 25% українською, у другий – 35% і так далі». Вікторія Сюмар додала, що важливо зробити виняток для видань мовами країн Заходу. «Ніхто не хоче «вбити», наприклад, “KyivPost”, чи видання німецькою, французькою. Чим більше їх у нас буде – тим краще для України», – зазначила народний депутат.
Серед пропозицій – впроваджувати нові правила поступово; зобов’язати публікувати українською мовою лише частину примірника; встановлювати обсяг квоти залежно від регіону; паралельні випуски видань українською і російською мовою; забезпечувати всіх передплатників українською електронною версією видань; зобов’язати публікуватися українською мовою лише державні і комунальні друковані ЗМІ; не поширювати дію квот на видання, які виходять європейськими мовами, а також – винести положення про мовні квоти у профільні закони – «Про друковані ЗМІ в Україні» або «Про інформацію».
Нагадаємо, проект закону 5670-д прийняли у першому читанні 4 жовтня 2018 року. Крайні строки внесення поправок до законопроекту перед другим читанням – наступна середа, 31 жовтня.
