У вересні книга «Безсмертний полк. Священна війна Путіна» Галі Акерман вийде українською мовою

Книга «Безсмертний полк. Священна війна Путіна» («Le régiment immortel. La guerre sacrée de Poutine») французької дослідниці Галі Акерман вийде українською мовою у вересні 2019 року. Про це авторка розповіла на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

У книзі Галя Акерман аналізує, як акція «Безсмертний полк» – пам’ятна хода з портретами родичів, які брали участь у Другій світовій війні – перетворюється на інструмент згуртування та мілітаризації російського суспільства. «Я написала цю книгу, тому що я дуже стурбована підсумками своїх спостережень і хотіла поділитися ними з міжнародною аудиторією. Та ментальність, яку зараз формує російська влада у своїх громадян, виглядає загрозливо», – зазначає дослідниця.

Галя Акерман розпочинає книгу з аналізу ширшого контексту питання – чому тема перемоги у Великій вітчизняній війні набуває для Росії все більшої ідейної ваги. Росія упродовж своєї історії постійно потребувала певної месіанської ідеї, яка б утверджувала її виняткову роль в історії людства, пояснює дослідниця. Після розпаду СРСР, росіяни залишилися «сиротами без ідеї» – імовірно, саме це мав на увазі Путін, коли називав розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою ХХ сторіччя. Зараз цей вакуум намагаються заповнити ідеєю «народу-переможця», «борця з фашизмом» у минулому і в сучасності – єднаючи людей довкола прикрашеної, неповної версії подій Другої світової війни.

«Заново возвеличити радянське минуле стало можливо, вписавши його у єдину лінію розвитку російської держави від царської імперії до сучасної Росії – як різновид цієї імперії. Для цього з історії викинули комуністичну ідею та зробили акцент на радянський/імперський патріотизм. Путіну вдалося зробити поворот до совєтизму без комунізму», – пояснює Галя Акерман.

Сама ідея ходи з портретами своїх родичів як окремі ініціативи існувала давно. Масштабною акція стала після 2011 року, коли вигадали назву «Безсмертний полк». Після цього її підхопили адміністрації на місцевому і державному рівні.  У 2018-2019 роках в ході брали участь до 10 мільйонів людей, не лише в Росії, а й у більшості країн, де є великі громади російських емігрантів. Часто хода набуває рис театралізованого дійства: учасники одягають військову форму, деякі гримуються як поранені, іноді на акції є «полонені есесівці».

Галя Акерман аналізувала, з якими меседжами висвітлюється акція у ЗМІ, як про неї говорять посадовці, які пісні виконуються під час неї. «Виходить, що у цей день відбувається об’єднання мертвих із живими у безсмертний, непереможний народ. У деяких текстах буквально йдеться про те, що «мертві спускаються з небес, аби возз’єднатися із живими». Це дуже схоже на релігійні ритуали – і язичницькі, і християнські. Як у християнській традиції Христос народжується, помирає на хресті і воскресає кожного року, а не один раз дві тисячі років тому – так само сучасний російський народ, відділений від Великої вітчизняної війни вже трьома поколіннями, кожного разу перемагає заново – ворогів історичних і сьогоднішніх. Відбувається масове ототожнення себе з бійцями та переможцями, і це дуже ефективний спосіб мілітаризації свідомості», – пояснює Галя Акерман.

Дослідниця зазначає, що «Безсмертний полк» – тільки один з проявів мілітаризації. Зараз у Росії стрімко розширюється мережа військово-патріотичних об’єднань, які влаштовують реконструкції боїв з тисячами учасників. Нещодавно створили військово-патріотичну молодіжну організацію «Юнармія», куди приймають дітей з 8 років – вони носять спеціальну військову форму, закріплені за певним родом військ, навчаються реальним бойовим навичкам. До «Юнармії» залучені вже близько 500 тисяч дітей. У П’ятигорську місцева адміністрація цього року організувала «парад дошкільної армії», залучивши 500 дітей з різних дитсадків.

«Перш за все, це робиться для згуртування нації і підтримки режиму, який зараз має певні труднощі у зв’язку із санкціями та ізоляцією на міжнародній арені. Але мені здається, що це також підготовка до імовірної великої війни», – каже Галя Акерман.

Дослідниця звертає увагу на натяки, які звучали у промовах президента РФ Владіміра Путіна та рупорів російської пропаганди. Зокрема, Путін у промові перед парадом 9 травня казав, що «Росія повинна боротися з тероризмом і неонацизмом». «Неонацисти», відповідно до меседжів російської пропаганди – це, насамперед, «київська хунта», тож, імовірно, мова йде про Україну.

«Росія повністю повернулася до радянського минулого – фальсифікованого, підфарбованого, з якого викинута комуністична ідея і «замазані» темні сторони режиму. Водночас, Україна пішла зовсім іншим шляхом, визнавши нацистський і комуністичний режим тоталітарними і заборонивши їх пропаганду та символіку. І це цивілізаційний розлом величезної глибини – це принципово несумісні шляхи, – зазначає Галя Акерман. – Головне, у чому звинувачують українських націоналістів, ОУН-УПА [у програмі Дмітрія Кисельова] – те, що вони воювали проти радянських/російських солдатів. Ще в одному шоу Кисельов сказав: «Ви маєте зрозуміти, що в Україні не буде миру доти, доки вона не відмовиться від десовєтизації».

Французькою мовою книга з’явилася 2 травня 2019 року. Відбулися вже декілька її презентацій у Франції та в Україні, зокрема, на «Книжковому арсеналі» у Києві та Дніпрі. Україномовну версію видадуть у вересні.

Книгу планують перекладати і російською мовою, але у співпраці з українським виданням – у Росії це неможливо, тому що вона потрапляє одразу під декілька статей кримінального кодексу.