Огляд ЗМІ за 9 листопада 2017

ВИСНОВКИ

Напередодні саміту “Східного партнерства” 24 листопада Європейський парламент пропонує нові шляхи активізації відносин ЄС з Україною, Грузією і Молдовою. Головним в списку рекомендацій є створення цільового фонду для України, Грузії і Молдови, який «об’єднає ресурси державних і приватних донорів для інвестицій у проекти, спрямовані на покращення соціально-економічних структур». Також у Європарламенті підкреслюють необхідність підтримати тиск на Росію для вирішення територіальних конфліктів з участю зазначених країн. Глава МЗС Павло Клімкін також обговорив Європейський план допомоги Україні з членом литовського сеймасу Андрюсом Кубілюсом. «Це не План Маршалла, і не гроші з неба. Це нові можливості, нові реформи та нові інвестиції», – зазначив Клімкін. Віце-прем’єр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що Київ працює над виконанням умов для отримання третього траншу Євросоюзу в розмірі EUR600 млн. Вона зазначила, що дана програма від ЄС закінчує свою дію 4 січня 2018 року, і якщо Україна не встигне, то необхідно буде вести нові переговори.

Заступник генерального секретаря НАТО  з політичних питань та політики безпеки Алехандро Альваргонсалес закликав Україну посилити виконання Річної національної програми під егідою комісії Україна-НАТО. На думку Альваргонсалеса, ефективність виконання завдань РНП має бути посилена на рівні українських міністерств та відомств. Він також наголосив на важливості вдосконалення міжвідомчої координації. Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що Україна наразі зосереджена на приведення РНП у відповідність до програм країн, які мали відповідний план дій щодо членства у Північноатлантичному Альянсі. Також віце-прем’єр наголосила, що ветування Угорщиною засідання комісії Україна-НАТО в грудні не означає призупинення співпраці Києва з Альянсом. Альваргонсалес також наголосив, що відсутність порозуміння на двосторонньому рівні з якогось питання не може бути переведена на багатосторонній формат.

“Польське радіо” повідомляє, що польська сторона позитивно сприйняла ініціативу президента України Петра Порошенка щодо проведення надзвичайного засідання Консультаційного комітету президентів України та Польщі, Варшава готова прийняти українську делегацію для прояснення стану двосторонніх відносин. Натомість польське видання Dziennik Gazeta Prawna повідомило, що Варшава заборонила в’їзд до Польщі голові Українського інституту національної пам’яті Володимиру В’ятровичу. Сам Володимир В’ятрович повідомив, що офіційного повідомлення про заборону на в’їзд до Польщі у нього немає. Посол України в Польщі Андрій Дещиця також підтвердив, що офіційного підтвердження  заборони В’ятровичу на в’їзд до Польщі наразі немає.

Верховна Рада прийняла за основу урядовий законопроект “Про приватизацію державного майна” (№7066). Голова комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук зазначив, що ухвалення проекту закону про приватизацію державного майна в цілому дасть змогу зробити приватизацію в Україні прозорою, швидкою та зрозумілою. Він також наголосив, що наступним кроком Верховної Ради України до того, щоб зробити приватизацію досконалішою та прозорішою, буде вирішення питання про те, що можна буде приватизувати. Також Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до закону “Про публічні закупівлі”. Як повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку, документ передбачає інтеграцію до ProZorro система ризик-індикаторів, яка автоматично шукатиме та підсвічуватиме підозрілі закупівлі, і вони так само автоматично потраплятимуть у чергу на перевірку ДАСУ.

Член групи стратегічних радників реформ в Україні (SAGSUR) Андрій Бойцун зазначив, що для проведення масштабної приватизації потрібна політична воля, окрім прийняття відповідного законопроекту. Він нагадав кейс із приватизацією «Криворожсталі», коли законодавство про приватизацію було «жахливе», проте продавж просували президент і прем’єр. За цієї умови він вважає, що виконати план із приватизації на 2018 рік (22,5 млрд грн) цілком реально. Він також зазначив, що приватизація не має бути самоціллю, а переслідувати мету розвитку підприємств та створенню нових робочих місць, цього не було досягнуто у випадку приватизації низки обленерго групою Ахметова, який просто позбувся держави на підприємствах як міноритарного акціонера. Бойцун також вважає можливу приватизацію ОПЗ поганим початком через токсичні борги перед Фірташем.

Експерт Павло Горін зазначає, що Петро Порошенко розраховує на участь у приватизації американських та арабських інвесторів. На думку Горіна, якщо з ОАЕ не все зрозуміло, то низка американських інвесторів (зокрема, HorizonCapital та і Western NIS Enterprise Fund) можуть прийняти активну участь у приватизації, оскільки вже не один рік успішно працюють в Україні. На думку експерта, HorizonCapital можуть цікавити експортно-орієнтовані підприємства України з потенціалом виходу в локальні або регіональні ринкові лідери, які здійснюють свою діяльність, насамперед, в енергетичній, фармацевтичній, аграрно-продовольчій, інформаційно-телекомунікаційній сферах.

Верховна Рада схвалила закон про виведення голів місцевих державних адміністрацій та їх заступників з-під дії закону “Про державну службу”. Згідно з прийнятим законом, глави місцевих адміністрацій будуть призначатися президентом без конкурсів, які з 2016 року проводить Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Мустафа Найєм заявив, що “цим законом фактично оголошується початок парламентської президентської кампанії виборчої кампанії”. «Глави адміністрацій будуть мати право без жодного порушення закону продовжувати агітувати, нагинати, як вони це робили під час Януковича, своїх підлеглих, вони можуть бути членам політичних партій», – заявив Найєм. Нардеп Олег Березюк заявив, що ухвалення цього закону нівелює реформу останніх років у сфері держуправління. «Президент України вирішив адмінресурсом провести вибори президента, парламенту наступного разу, щоб олігархат залишився у Верховній Раді і на місцях», – наголосив Березюк. Нардеп Альона Шкрум заявила, що «це з метою провести вибори… адмінресурсом за допомогою свого закритого призначення голів місцевих державних адміністрацій».

Верховна Рада підтримала у повторному другому читанні проект закону №1581-д “Про житлово-комунальні послуги”. Так, законопроектом встановлюється порядок укладення споживачами договорів на отримання всього комплексу житлово-комунальних послуг – на послугу управління, водопостачання, поводження з відходами, газу, електрики. У законі передбачається, що споживачам у багатоквартирних будинках теплова енергія постачається згідно з договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії. Народний депутат фракції “Самопоміч” Олена Бабак проситиме поставити до порядку денного сесії і на голосування постанову про зняття з неї депутатських повноважень. Раніше Бабак заявляла, що після того, як Верховна Рада прийме закон про житлово-комунальні послуги (№ 1581-д), вона складе з себе депутатські повноваження.

Нардеп із БПП Іван Вінник повідомив, що Петро Порошенко не підтримує ідею розриву дипломатичних відносин з Російською Федерацією. Інший член фракції Олексій Гончаренко повідомив, що БПП не підтримує поправку про розрив дипвідносин із РФ. Представник президента у ВР Ірина Луценко вважає, що це питання не може бути частиною закону про деокупацію Донбасу, для цієї ініціативи необхідно розробити окремий документ.

Головний фінансовий директор Nord Stream 2 AG повідомив, що початок будівництва трубопроводу Nord Stream 2 буде відкладено через заперечення з боку Данії, яка готує поправки. За його словами, перешкодою для будівництва стане законопроект, який готується парламентом Данії. Він розширить перелік підстав, за якими данський уряд зможе відмовляти в дозволі на будівництво в своїх територіальних водах: до екологічних ризиків додадуться міркування національної безпеки. Financial Times пише, що німецька підтримка “Північного потоку-2” слабне, оскільки новий уряд ФРН збирається бути більш жорстким у ставлені до проекту побудови російського трубопроводу. Підтримка почала скорочуватися через те, що Соціал-демократична партія Німеччини, яка раніше була міноритарним партнером ХДС/ХСС канцлера Ангели Меркель у консервативному уряді, перейшла в опозицію після останніх виборів у Бундестаг.

Глава Секретаріату Європейського енергетичного співтовариства Янез Копач стурбований відсутністю прогресу України у питанні створення резервного запасу нафти. Копач очікує, що уряд до кінця року затвердить модель створення страхового запасу і незабаром будуть розроблені проекти вторинного законодавства. Також Енергоспівтовариство очікує ухвалення у першій половині 2018 року окремого закону про резервні запаси нафти, який буде відповідати директивам ЄС. Міністр енергетики Ігор Насалик у відповідь заявив, що відповідальність за підготовку до створення резервного запасу лежить на Державному агентстві резерву України.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Заборонені мільярди: чи відбудеться велика приватизація у 2018 році (56 публікацій у ЗМІ)
  • Українці платитимуть штраф за борги з комунальних послуг (56 публікацій у ЗМІ)
  • Нові командні центри НАТО для захисту від російської агресії: Столтенберг розповів подробиці (47 публікацій у ЗМІ)
  • Порошенко вернули право назначать глав администраций без конкурса (38 публікацій у ЗМІ)
  • У Польщі скликали засідання Сейму через погіршення стосунків з Україною (30 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Напередодні саміту “Східного партнерства” 24 листопада Європейський парламент пропонує нові шляхи активізації відносин ЄС з Україною, Грузією і Молдовою, сказано на сайті Європарламенту. Так, в новій доповіді Європарламент закликає поглибити співпрацю і знайти нові способи підтримки країн на східних кордонах ЄС. Як повідомляється, звіт про власну ініціативу вже прийнятий Комітетом у закордонних справах і буде проголосований усіма членами Європарламенту на листопадовому пленарному засіданні в Страсбурзі. Основна увага приділяється Україні, Грузії та Молдові: країнам, які досягли значного прогресу в співробітництві з ЄС.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін обговорив Європейський план допомоги Україні з членом сеймасу, екс-прем’єр-міністром Литви Андрюсом Кубілюсом. “З другом України депутатом сеймасу Литви Андрюсом Кубілюсом обговорили Європлан для України. Це не План Маршалла, і не гроші з неба. Це нові можливості, нові реформи та нові інвестиції”, – написав П. Клімкін на своїй сторінці в мікроблозі Twitter у четвер.

Київ працює над виконанням умов для отримання третього траншу Євросоюзу в розмірі EUR600 млн, повідомила віце-прем’єр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. “Ми продовжуємо над ними (умовами) працювати, я думаю, що до середини листопада у нас є час”, – сказала вона в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”. Раніше Климпуш-Цинцадзе заявила, що якщо Україна до кінця жовтня не виконає низку умов Європейського Союзу, то отримати третій транш від ЄС в сумі EUR600 млн не зможе. Вона зазначила, що дана програма від ЄС закінчує свою дію 4 січня 2018 року, і якщо Україна не встигне, то необхідно буде вести нові переговори.

Заступник генерального секретаря НАТО  з політичних питань та політики безпеки Алехандро Альваргонсалес закликав Україну посилити виконання Річної національної програми (РНП) під егідою комісії Україна-НАТО. На думку Альваргонсалеса, ефективність виконання завдань РНП має бути посилена на рівні українських міністерств та відомств. Він також наголосив на важливості вдосконалення міжвідомчої координації. Під час зустрічі з ним віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що Україна наразі зосереджена на приведення РНП у відповідність до програм країн, які мали відповідний план дій щодо членства у Північноатлантичному Альянсі.

Україна має посилити ефективність виконання завдань Річної національної програми Україна-НАТО на рівні міністерств і відомств і вдосконалити міжвідомчу координацію, заявив заступник генерального секретаря НАТО з політичних питань і політики безпеки Алехандро Альваргонсалес. Як повідомляється на урядовому порталі, про це йшлося на зустрічі А. Альваргонсалеса з віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванною Климпуш-Цинцадзе.

Ветування Угорщиною засідання комісії Україна-НАТО в грудні не означає призупинення співпраці Києва з Альянсом, повідомила агентству “Інтерфакс-Україна” віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе. “Це в жодному разі не означає припинення або призупинення співпраці України з НАТО. Ми маємо розуміти, що так, була така позиція висловлена окремим міністром, який представляє Угорщину, і якщо не відбудеться зараз, найближчим часом, одне засідання комісії на рівні міністрів, то це не означає, що майбутні засідання також не відбудуться”, – сказала вона в коментарі агентству в четвер.

Польська сторона позитивно сприйняла ініціативу президента України Петра Порошенка щодо проведення надзвичайного засідання Консультаційного комітету президентів України та Польщі, Варшава готова прийняти українську делегацію для прояснення стану двосторонніх відносин, повідомляє в четвер “Польське радіо” з посиланням на канцелярію президента Польщі Анджея Дуди. “Глава кабінету президента Польщі Кшиштоф Щерський позитивно сприйняв пропозицію української сторони у справі проведення найближчим часом зустрічі Консультаційного комітету президентів Польщі та України. Зустріч повинна допомогти прояснити найновіші рішення та події в польсько-українських відносинах”, – йдеться в повідомленні радіо.

Варшава заборонила в’їзд до Польщі голові Українського інституту національної пам’яті Володимиру В’ятровичу, повідомляє польське видання Dziennik Gazeta Prawna з посиланням на джерела. Як пише видання, нещодавно глава Міністерства закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що складається список українців, яким заборонять в’їзд до Польщі. “Нині ми запускаємо процедури, які не дозволять людям, налаштованим украй антипольськи, в’їжджати до Польщі”, – сказав міністр на телеканалі TVP. Йдеться про людей, які демонстративно носять уніформу СС “Галичина”, тих, хто адміністративно бере участь у блокуванні ексгумації та оновленні місць, де розташовані польські могили, тих, хто використовує адміністративні важелі для цього.

Офіційного підтвердження  заборони голові Інституту національної пам’яті України Володимиру В’ятровичу на в’їзд до Польщі наразі немає.   Про це повідомив кореспондентові “Укрінформу” посол України в Польщі Андрій Дещиця, передає Європейська правда. “У нас немає офіційного підтвердження, що голові Інституту національної пам’яті України заборонено в’їзд до Польщі”,- заявив Дещиця. Він додав, що українські дипломати намагаються з’ясувати це питання. Інше джерело неофіційно повідомило агентству, що поки що інформація стосовно заборони В’ятровичу в’їжджати до Польщі не підтверджується.

Влада Канади скоротила список документів, які необхідно надати громадянам України для отримання довгострокової візи в Канаду. Такі зміни вступили в силу з 1 листопада, проте не стосуються здобувачів робочих та студентських віз. “При подачі заяви на отримання канадської візи, заявникам-українцям, які були в Канаді протягом останніх десяти років або поки мають діючу візу США і можуть це довести (продемонструвати печатки про перетин кордону або саму візу), тепер не потрібно доводити свій задовільний фінансовий стан”, – пише “Укрінформ” з посиланням на інформацію, надану посольством Канади в Україні.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час зустрічі з державним міністром закордонних справ Японії Кадзуюкі Накане обговорив інтенсифікацію двостороннього політичного діалогу, розвиток економічного співробітництва та проблематику КНДР. Як повідомляє в четвер прес-служба МЗС України, зустріч відбулася у рамках візиту К.Накане в Україну для участі в заходах Року Японії в Україні. Під час переговорів сторони обговорили питання порядку денного співробітництва між Україною та Японією на двосторонньому і багатосторонньому рівнях.

Президент України Петро Порошенко розраховує на підтримку Японією ведення миротворчого контингенту ООН до окремих районів Донецької та Луганської областей. “Мир, можливо, буде привнесений, зокрема, за допомогою миротворців – “блакитних касок” за мандатом Ради безпеки ООН. І це рішення – якщо та коли воно буде прийняте – також буде прийняте за допомогою наших японських партнерів”, – сказав П.Порошенко на відкритті виставки японського мистецтва в Києві в середу.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

Верховна Рада прийняла за основу урядовий законопроект “Про приватизацію державного майна” (№7066) – нову редакцію закону про приватизацію, що полегшує продаж неліквідних об’єктів, описує умови залучення радників із приватизації та є однією з умов продовження співпраці з МВФ. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, “за” проголосували 258 народних депутатів за необхідного мінімуму 226 голосів, зокрема фракції БПП, “Народного фронту”, “Самопомочі” і Радикальної партії О.Ляшка, групи “Воля народу” і , частково, партії “Відродження”.

Ухвалення проекту закону про приватизацію державного майна в цілому дасть змогу зробити приватизацію в Україні прозорою, швидкою та зрозумілою, вважає голова комітету з питань економічної політики Андрій Іванчук (фракція “Народний фронт”). “Коли закон буде ухвалено, ні в кого не буде сумніву, що приватизація буде прозорою, швидкою та зрозумілою, і інвесторам це буде дуже хороший сигнал”, – сказав А. Іванчук журналістам у кулуарах Верховної Ради в Україні в Києві в четвер.

Верховна Рада ухвалила в першому зміни до закону “Про публічні закупівлі”. Законопроект №4738-д підтримали депутатів. Проект розширює повноваження Державної аудиторської служби Україну (ДАСУ) у сфері моніторингу публічних закупівель. Як повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку, документ передбачає інтеграцію до ProZorro система ризик-індикаторів, яка автоматично шукатиме та підсвічуватиме підозрілі закупівлі, і вони так само автоматично потраплятимуть у чергу на перевірку ДАСУ.

РЕФОРМИ.

Верховна Рада схвалила закон про виведення голів місцевих державних адміністрацій та їх заступників з-під дії закону “Про державну службу”. Законопроект №7126 в цілому підтримали 234 народних депутата. Згідно з прийнятим законом, глави місцевих адміністрацій будуть призначатися без конкурсів, які з 2016 року проводить Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Законопроект викликав критику в сесійній залі. Зокрема, народний депутат Мустафа Найєм заявив, що “цим законом фактично оголошується початок парламентської президентської кампанії виборчої кампанії”.

Ухвалення парламентом закону (№7126) про внесення змін до законодавства з окремих питань державної служби нівелює реформу останніх років у цій сфері, вважає керівник фракції “Самопоміч” у Верховній Раді Олег Березюк. “І ці два роки, які принесли успіх у невеликій реформі державної служби, нівельовані повністю”, – сказав він із трибуни парламенту під час розгляду відповідного проекту закону в четвер. “Це реваншистський законопроект… Президент України вирішив адмінресурсом провести вибори президента, парламенту наступного разу, щоб олігархат залишився у Верховній Раді і на місцях. Це економія грошей партії. Тому що сьогодні керівники держадміністрацій будуть керівниками виборчих штабів за державний рахунок”, – заявив він.

Верховна Рада в четвер ухвалила у повторному другому читанні нову редакцію закону “Про житлово-комунальні послуги” (№1581-д), покликаного врегулювати правові відносини між виконавцями і споживачами послуг у сфері житлово-комунального господарства в Україні. Відповідне рішення на пленарному засіданні парламенту підтримали 262 народних депутати. “Це перший крок до можливості жителів багатоповерхового сектора впливати на надання якісних послуг за справедливою ціною. Ухвалений закон у комплексі із законом “Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку” (№417) спрямований на зміцнення в Україні інституту “ефективного власника”, – зазначив на пленарному засіданні віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

РОЗРИВ ДИПВІДНОСИН ІЗ РФ.

Президент України Петро Порошенко не підтримує ідею розриву дипломатичних відносин з Російською Федерацією, заявив народний депутат фракції “Блок Петра Порошенко” Іван Вінник. Як повідомляє телеканал “Прямий”, про це депутат сказав після засідання фракції в середу ввечері, що відбулося в адміністрації президента. “Президент не підтримує ідеї розриву відносин з Російською Федерацією. Ця ідея, яку я пропонував парламентському комітету, – вона залишається на розгляді комітету – будемо визначатися в подальшому з модальностями”, – зазначив І. Вінник.

Фракція “Блок Петра Порошенка” у Верховній Раді не підтримує поправку до другого читання законопроекту про забезпечення суверенітету України на Донбасі (№7163), згідно з якою народні депутати можуть зобов’язати Кабінет Міністрів розірвати дипломатичні відносини з РФ. “Ви побачите: цю поправку в цілому не підтримає фракція “Блок Петра Порошенка”, – сказав заступник глави фракції Олексій Гончаренко журналістам у четвер у кулуарах парламенту.

Представник Президента України у Верховній Раді, народний депутат із фракції “Блок Петра Порошенка” Ірина Луценко вважає, що питання розриву дипломатичних відносин із Російською Федерацією не може бути частиною закону про деокупацію Донбасу, для цієї ініціативи необхідно розробити окремий документ. “Це має бути зовсім інший закон, і якщо законодавці, які внесли в запропоновану президентом стратегію, убачають таку можливість, нехай вони запропонують окремий закон. Це не може бути один рядок у дві пропозиції. Це має бути закон, це має бути прописана процедура, як діють ті чи інші органи, відкриваємо-закриваємо кордони і дуже багато процедурних питань. Це не питання закону про реінтеграцію Донбасу”, – сказала І. Луценко журналістам у четвер у кулуарах парламенту, озвучуючи свою позицію про ініціативу розриву дипвідносин із РФ.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Народні депутати відкликали представника фракції Радикальної партії Сергія Рибалку з посади керівника комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності. Під час засідання Верховної Ради відповідну постанову підтримали 255 депутатів. Як заявив народний депутат із фракції “БПП” Максим Курячий із трибуни парламенту, правоохоронці розслідують причетність компаній, якими раніше керував Рибалка, до “торгівлі з окупантами, сепаратистами і бандитськими угрупованнями”.

Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід заступнику міністра оборони України Ігорю Павловському з домашнього арешту на особисте зобов’язання, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” адвокат Ростислав Кравець.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) відкрила два кримінальних провадження проти екс-“регіонала”, народного депутата від фракції “Відродження” Антона Яценка, повідомляють “Наші гроші з Денисом Бігусом” із посиланням на відповідь Генеральної прокуратури на запит юристів програми. “…за фактом набуття останнім, як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, у власність активів у вигляді рухомого та нерухомого майна у значному розмірі, що значно вище розміру задекларованих ним доходів, які в подальшому переоформив на близьких осіб”, – йдеться у відповіді Генпрокуратуры.

У Департаменті по організації боротьби з митними правопорушеннями ДФС почалися обшуки. Про це “Українській правді” повідомило джерело в Державній фіскальної службі. “Кримінальне провадження розпочато в кінці минулого тижня після того, як ДФС публічно відзвітувала про спільну з НАБУ операцію. В її результаті були арештовані 450 мільйонів гривень, що належать одеському контрабандисту, який контролює значну частину ринку мінімізації митних платежів”, – заявило джерело. “Нас попереджали про те, що він скоро “передасть привіт” і нам потрібно бути готовими до силових дій”, -додав він.

В Національному антикорупційному бюро знаходиться близько п’яти кримінальних розслідувань, що стосуються топ-чиновників міністерства. Про це міністр інфраструктури Володимир Омелян розповів під час брифінгу у четвер, 8 листопада. “За моєю інформацією, в НАБУ знаходиться близько п’яти кримінальних розслідувань про зловживання в рамках міністерства інфраструктури України, – це стосується топ-чиновників і мільярдних розкрадань, я сподіваюся, це в гривнях, а не в доларах. Багато з них були ініційовані саме з нашої подачі і на базі наших матеріалів, тому що ми співпрацюємо з НАБУ з моменту їх створення”, – сказав міністр.

Національне антикорупційне бюро вважає спецконфискацию 156 мільйонів доларів з рахунків компанії Quickpace Limited в “Ощадбанку” незаконною, а недавні заяви генпрокурора Юрія Луценка на адресу НАБУ – безглуздими. “Заяви генерального прокурора про те, що НАБУ нібито “підіграє Януковичу” і нібито намагається отримати “засекречене рішення суду” на його користь просто безглузді”, – сказано в прес-релізі НАБУ, поширеній увечері в четвер, 9 листопада. В Бюро вважають, що заяви Луценка не є поясненням дій посадових осіб “Ощадбанку”, а виглядають, як “спроби приховати від громадськості певні факти”.

ЕНЕРГЕТИКА.

Початок будівництва трубопроводу Nord Stream 2 буде відкладено через заперечення з боку Данії, яка готує поправки, що закривають для проекту територіальні води країни. Про це в середу на газовій конференції в Мілані повідомив Пол Коркоран – головний фінансовий директор зареєстрованої в Швейцарії Nord Stream 2 AG, передає Platts. За його словами, перешкодою для будівництва стане законопроект, який готується парламентом Данії. Він розширить перелік підстав, за якими данський уряд зможе відмовляти в дозволі на будівництво в своїх територіальних водах: до екологічних ризиків додадуться міркування національної безпеки.

Україна і Румунія ведуть активну підготовку до переходу на пряму взаємодію між операторами ГТС після завершення дії до 2019 р. контракту між “Нафтогазом” і “Газпромом” на транзит газу по території України. Про це повідомляє прес-служба “Укртрансгазу”. В “Укртрансгазі” відзначили, що перехід на пряму взаємодію також можливий після приведення умов цього контракту у відповідність з вимогами європейського енергетичного законодавства.

Українська дочірня компанія міжнародного енерготрейдера AOT Energy (Швейцарія) – “АОТ Енерджі Україна” отримала ліцензію на постачання природного газу, пише ЕП. Відповідне рішення було прийнято на засіданні Національної комісії регулювання енергетики і комунальних послуг. Ця ліцензія дозволить компанії безпосередньо поставляти газ кінцевим споживачам в Україні.

Секретаріат Європейського енергетичного співтовариства стурбований відсутністю прогресу України у питанні створення резервного запасу нафти. Про це на засіданні комітету Верховної Ради з питань ПЕК сказав глава Секретаріату Янез Копач, повідомляє enkorr. “Пройшов рік і нічого нового ми не бачимо. Україна поки навіть не змогла визначитися з моделлю, за якою резервний запас нафти необхідно створювати”, – зазначив він. Копач очікує, що уряд до кінця року затвердить модель створення страхового запасу і незабаром будуть розроблені проекти вторинного законодавства.

Київський райсуд Одеси з другої спроби провів спеціальну конфіскацію 97 тисяч тонн нафтопродуктів, заарештованих в 2014 р у справі Сергія Курченка і реалізованих держпідприємством “Укртранснафтопродукт”. Про це йдеться у вироку суду від 30 жовтня, передає enkorr. Як зазначається, за рішенням суду, держава може отримати 102 млн гривень, які залишилися від продажу палива на рахунках “Укртранснафтопродукту” в ліквідованому “Фортуна-банку”. Спецконфіскація проведена на підставі вироку трьом фігурантам так званої справи С. Курченко – колишньому директору ТОВ “Лагуна-Рені”, головному диспетчеру цієї компанії і керівнику служби комерційної експлуатації флоту ТОВ “Портофлот-Транс”. Останній відповідав за вибір судів, які виконували фіктивний експорт нафтопродуктів з порту Рені.