Огляд ЗМІ за 23 травня 2019

ГОЛОВНЕ

Президент України Володимир Зеленський заявив, що винесення на референдум питання про укладення мирних домовленостей з РФ не має законодавчої ініціативи, а є способом з’ясувати думку суспільства. “Ми повинні чути кожну людину. Це не законодавчий референдум, а інформаційний: громадяни, що ви думаєте? Це нормальна розмова з людьми”, – заявив Зеленський. Зеленський зазначив, що прагне до відкритості в обговоренні важливих для країни питань і не хоче ухвалювати рішення за зачиненими дверима, як це робилося раніше.

Володимир Зеленський заявив, що має намір реалізувати ідею “країни в смартфоні” й надолужити відставання України в розвитку електронного уряду. Зеленський зазначив, що цей процес має відбуватися на чотирьох рівнях: перший – інформація про державу, другий – комунікація з державою, третій – трансакції з державою, четвертий – залучення до управління державою. Представник президента Володимира Зеленського в Верховній Раді Руслан Стефанчук назвав реформу адміністрації президента серед першочергових завдань, що стоять перед главою держави. Він також наголосив на необхідності провести перепис населення в Україні, оскільки без цього неможливо провести жодну реформу.

Фракція “Народний фронт” підписала подання до Конституційного суду щодо відповідності указу президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради та призначення позачергових виборів.

Громадська організація “Спільна справа” подала скаргу до Верховного Суду щодо указу президента України Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення позачергових виборів на 21 липня 2019 року. Голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що оскарження указу президента України Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення позачергових виборів не впливатиме на виборчий процес.

Голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що ЦВК не встигне підготуватися до позачергових виборів до Верховної Ради за діючою системою закупівель. Заступник міністра МЕРТ Максим Нефьодов заявив, що чинний закон про держзакупівлі дозволяє вчасно провести закупівлі, необхідні для підготовки та проведення позачергових виборів Верховної Ради, і немає підстав змінювати законодавство. Голова ЦВК зазначила, що заява заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова про виборчі закупівлі не відповідає дійсності.

Електронна петиція “За відставку президента України Володимира Зеленського”, зареєстрована на сайті президента України, набрала необхідну кількість голосів для її розгляду.

Міністерство юстиції України запитало в Адміністрації президента України інформацію щодо здійснення люстраційної перевірки новопризначених керівників АП. Заступник міністра юстиції України Сергій Петухов пояснив, що за здійснення люстраційної перевірки відповідає суб’єкт призначення, і у разі виявлення факту застосування заборон, передбачених законом, має звільнити таку особу та надіслати це рішення Міністерству юстиції.

Директор Світового Банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен заявила, що Україна восени може розпочати переговори з МВФ про нову довгострокову програму фінансування. У Світовому Банку також повідомили, що у 2019 році в Україні прогнозується зростання економіки на рівні 2,7%, і щоб прискорити ці темпи, потрібен швидкий прогрес у реалізації ключових структурних реформ. При збереженні наявних темпів країні знадобиться понад 50 років, аби досягти рівня доходів сьогоднішньої Польщі.

На сайті Верховної Ради 23 травня опубліковано текст законопроекту народних депутатів Олександра Домбровського і Льва Підлісецького №10318 про перенесення запуску нового оптового ринку електроенергії на три місяці – з 1 липня на 1 жовтня поточного року.

Державний Приватбанк подав позов до Канцелярського суду штату Делавер до колишнього власника фінансової установи Ігоря Коломойського. У своїй заяві Приватбанк заявив про мільярдні збитки. За його даними, відповідачі використовували кошти для скупки цінної нерухомості в Огайо і ще більш, ніж в дюжині штатів, в тому числі в Техасі, Флориді і Кентуккі.

Директор ДБР Роман Труба повідомив, що ДБР вивчає заяву колишнього заступника глави АП Андрія Портнова про скоєння економічного злочину Петром Порошенком. Роман Труба додав, що Петро Порошенко наразі не має процесуального статусу в рамках розслідування кримінального провадження.

Адвокат екс-президента Петра Порошенка Ігор Головань вимагає від Генпрокуратури розпочати досудове розслідування за фактом завідомо неправдивого повідомлення про злочин, зробленого колишнім власником компанії “Енергомережа” Дмитра Крючкова.

Народний депутат Сергій Лещенко передав до ГПУ оригінали документів із “чорної бухгалтерії” Партії регіонів, у яких фігурує колишній голова передвиборчого штабу президента США Дональда Трампа Пол Манафорт.

Результати ролінгового дослідження, проведеного Центром “Соціальний моніторинг” і Українським інститутом соціальних досліджень ім. Яременка свідчать, що якби вибори до Верховної Ради відбувалися найближчої неділі, то до парламенту за 5-відсотковим бар’єром могли би пройти 4 партії. За партію “Слуга народу” готові підтримати 29,5% з усіх опитаних, “Опозиційну платформу – За життя” – 8,3%, Блок Петра Порошенка “Солідарність” – 7,3%, ВО “Батьківщина” – 7,1%.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • ЦВК не встигне провести тендери для друку і доставки бюлетенів на парламентські вибори (93 публікації у ЗМІ)
  • До Верховного суду подали два позови про визнання незаконним розпуск Ради (25 публікацій у ЗМІ)
  • Набув чинності указ президента про розпуск Верховної Ради (28 публікацій у ЗМІ)
  • Мін’юст направить в АП лист з роз’ясненнями закону про люстрацію (23 публікації у ЗМІ)
  • Приватбанк подав новий позов проти Коломойського (22 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що винесення на референдум питання про укладення мирних домовленостей з РФ не має законодавчої ініціативи, а є способом з’ясувати думку суспільства, повідомляється на офіційному сайті глави держави. “Ми повинні чути кожну людину. Це не законодавчий референдум, а інформаційний: громадяни, що ви думаєте? Це нормальна розмова з людьми”, – сказав Зеленський під час зустрічі з громадськими активістами в четвер в Адміністрації президента. Учасники зустрічі, серед яких були волонтери та колишні військові, погодилися, що доцільно назвати це не референдумом, а опитуванням.

ПЕРШІ КРОКИ ЗЕЛЕНСЬКОГО.

Президент України Володимир Зеленський знову заявив, що має намір реалізувати ідею “країни в смартфоні” й надолужити відставання України в розвитку електронного уряду. “Є звіт ООН про розвиток електронного уряду за 2018 рік, і ми з вами чітко можемо побачити, чого прагнути. Сьогодні, хоч би як сумно це звучало, ми програємо Казахстану, Білорусі, Узбекистану, Грузії, Молдові, країнам Балтії та агресору”, – сказав він, виступаючи на iForum-2019 у четвер у Києві. Зеленський зазначив, що за індексом людського капіталу України програє тільки РФ, Білорусі та Естонії. “Тобто взагалі справа не в людях, реально ми маємо визнати, що справа в системі. Можете справді вважати мене наївним мрійником, але ми хочемо зробити “країну в смартфоні”, “уряд у смартфоні”, – наголосив він.

Представник президента Володимира Зеленського в Верховній Раді Руслан Стефанчук називає реформу адміністрації президента серед першочергових завдань, що стоять перед главою держави. “Це будуть … концептуальні речі, які стосуватимуться безпосередньо посади президента – реформа адміністрації, запуск аудиту держави (ми хочемо зрозуміти, в якому стані держава знаходиться), низка речей, які пов’язані з законопроектами – скасуванням недоторканності. Адміністрація президента має перестати бути паралельним урядом і обмежитись трьома функціями – канцелярія, аналітичний центр, який буде напрацьовувати нові ідеї і програми, і контроль над рішеннями президента”, – сказав Стефанчук в інтерв’ю виданню “Лівий берег”, опублікованому в середу, відповідаючи на питання щодо планів на перші 100 днів президентства Зеленського.

ПОЗАЧЕРГОВІ ВИБОРИ ДО ВР.

Фракція “Народний фронт” підписала подання до Конституційного суду щодо відповідності указу президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради та призначення позачергових виборів. Про це 23 травня повідомляється на сайті партії. “Народний фронт” закликає народних депутатів всіх фракцій Верховної Ради невідкладно долучитися до підписання подання до Конституційного cуду щодо відповідності указу президента “Про дострокове припинення повноважень ВРУ та призначення позачергових виборів” від 21 травня 2019 року”, – йдеться в повідомленні.

Громадська організація “Спільна справа” подала скаргу до Верховного Суду щодо указу президента України Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення позачергових виборів на 21 липня 2019 року. “Спільна справа” оскаржила незаконний указ Зеленського про розпуск Верховної Ради у Верховному Суді України”, – написав лідер громадської організації Олександр Данилюк на своїй сторінці у Facebook у четвер.

Голова Центральної виборчої комісії Тетяна Сліпачук заявляє, що оскарження указу президента України Володимира Зеленського про дострокове припинення повноважень Верховної Ради та призначення позачергових виборів на 21 липня 2019 року не впливатиме на виборчий процес. “Відповідно до чинного законодавства, немає підстав для того, щоб зупинити підготовку проведення виборів. Виборчий процес незворотній”, – сказала вона на брифінгу в четвер у Києві, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна”.

Центральна виборча комісія України не встигне підготуватися до позачергових виборів до Верховної Ради за діючою системою закупівель, заявляє голова ЦВК Тетяна Сліпачук. “За діючою – ні”, – сказала вона на брифінгу в четвер у Києві. Голова ЦВК також зазначила, що заява заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова про виборчі закупівлі не відповідає дійсності. “Незважаючи на ті приклади, які наводив нам Максим Нефьодов, порівнюючи закупівлі для виборчого процесу і для цирків, які подорожують Україною, – це не одне й те саме”, – сказала вона.

Чинний закон про держзакупівлі дозволяє вчасно провести закупівлі, необхідні для підготовки та проведення позачергових виборів Верховної Ради, і немає підстав змінювати законодавство, повідомив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) Максим Нефьодов. “Закупівлі ЦВК – досить традиційні. У ЦВК є кілька великих закупівель, які робляться на центральному рівні, – це, насамперед, бюлетені, які треба надрукувати і доставити на ділянки. Тут закупівлі як такі навіть не проводяться, тому що це документи суворої звітності з захистом і водяними знаками. Їх друкує поліграфкомбінат “Україна”. А далі проводиться велика кількість дрібних закупівель конкретних окружних виборчих комісій: хтось купує папір, хтось – урну, комусь може треба заплатити за інтернет або за якесь розвезення – все це дрібні закупівлі, проведення яких займає кілька днів і якоїсь проблеми воно не становить”, – сказав Нефьодов журналістам в ефірі телеканалу “112.Украіна” після проведення консультацій в адміністрації президента України в четвер.

ЕКОНОМІКА.

Під час засідання Кабміну у середу урядовці ухвалили низку рішень, що містять дискримінаційні норми, які ставлять державні компанії у гірші умови, а приватні енергетичні компанії отримують привілейоване становище. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив представник президента в Кабміні Андрій Герус. Він розповів, що на засіданні у середу розглядався важливий пакет урядових рішень у сфері енергетики, зокрема три Постанови КМУ, які стосуються введення нового ринку електричної енергії.

Україна восени може розпочати переговори з Міжнародним валютним фондом (МВФ) про нову довгострокову програму фінансування, сказала директор СБ у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен. “Восени мають розпочатися переговори про довгострокову програму з МВФ, тому що є необхідність продовжити співпрацю”, – сказала вона під час презентації оновленого економічного прогнозу в Києві в четвер.

У 2019 році в Україні прогнозується зростання економіки на рівні 2,7%, і щоб прискорити ці темпи, потрібен швидкий прогрес у реалізації ключових структурних реформ. При збереженні наявних темпів країні знадобиться понад 50 років, аби досягти рівня доходів сьогоднішньої Польщі. Про це йдеться у прес-релізі Світового банку. Як зазначається у спеціальній доповіді Світового банку на тему: “Використання потенціалу економічного росту України”, темпи економічного зростання в нашій країні залишаються надто низькими, щоб зменшити бідність і досягти рівня доходів сусідніх європейських країн. Так, після 16% сукупного скорочення економіки в 2014-15 роках, економічне зростання відновилося до рівня 2,4% у 2016-2017 роках і 3,3% – у 2018 році, пояснили експерти.

На сайті Верховної Ради 23 травня опубліковано текст законопроекту народних депутатів Олександра Домбровського і Льва Підлісецького №10318 про перенесення запуску нового оптового ринку електроенергії на три місяці – з 1 липня на 1 жовтня поточного року. Про це з посиланням на законопроект повідомляє Інтерфакс-Україна. Проект пропонує внести до перехідних положень закону “Про ринок е/е” і перенести дату запуску нових сегментів оптового ринку е/е на 1 жовтня. Документ також передбачає ввести право регулятора щодо встановлення граничних цін на ринку “на добу вперед”, внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку і за двосторонніми договорами між учасниками енергоринку.

Державний Приватбанк подав позов до Канцелярського суду штату Делавер до колишнього власника фінансової установи Ігоря Коломойського. Про це свідчить інформація на сайті суду. Позов було подано 21 травня 2019 року. Будь-яка інформація про терміни його розгляду поки що відсутня. Ресурс Law360 стверджує, що серед відповідачів також другий найбільший екс-власник банку Геннадій Боголюбов і їх інвестиційні компанії, а звинувачення стосуються можливого відмивання мільярдів доларів через делаверські shell-компанії, які купували підприємства і комерційну нерухомість в США.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Державне бюро розслідувань (ДБР) вивчає заяву колишнього заступника глави Адміністрації президента України часів Віктора Януковича Андрія Портнова про скоєння економічного злочину п’ятим президентом Петром Порошенком, повідомив директор ДБР Роман Труба. “Сьогодні до нас звернувся Портнов, він подав заяву про скоєння кримінального правопорушення колишнім президентом України. Цю заяву прийнято, ми розглядаємо, вивчаємо її, буде ухвалено законне рішення”, – сказав Труба журналістам у четвер у Києві.

П’ятий президент України Петро Порошенко не має процесуального статусу в рамках розслідування кримінального провадження про можливу державну зраду, яке було відкрито за заявою колишнього заступника глави Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова, повідомив директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Роман Труба. “У рамках розслідування провадження щодо можливої зради Порошенка при провадженні воєнного стану в Порошенка немає процесуального статусу”, – сказав Труба агентству “Інтерфакс-Україна” в четвер.

Адвокат екс-президента Петра Порошенка Ігор Головань вимагає від Генпрокуратури розпочати досудове розслідування за фактом завідомо неправдивого повідомлення про злочин, зробленого колишнім власником компанії “Енергомережа” Дмитра Крючкова. Про це йдеться у заяві на сайті прес-служби партії БПП. “У зверненні адвокат Головань стверджує, що голослівні звинувачення громадянина Крючкова на адресу Петра Порошенка підпадають під дію статті 383 Кримінального Кодексу України, яка передбачає відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину”, – сказано у заяві.

Народний депутат України Сергій Лещенко передав до Генеральної прокуратури України оригінали документів із “чорної бухгалтерії” Партії регіонів, у яких фігурує колишній голова передвиборчого штабу президента США Дональда Трампа Пол Манафорт. “Сьогодні під час допиту в Генпрокуратурі передав слідству оригінали документів, які мені у вівторок повернуло ФБР у зв’язку із завершенням слідства та засудженням Манафорта в Америці. Публікую протокол повернення мені речових доказів від ФБР”, – написав Лещенко на своїй сторінці у Facebook у четвер, прикріпивши скан-копію протоколу.