Київ, 14 липня 2015 року – Законопроект про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади вкрай необхідний для реалізації у повній мірі реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Законопроект №2217а поліпшує редакції більшості норм Конституції, що існують сьогодні та не несе надмірних загроз. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявили експерти Реанімаційного пакету реформ – Ігор Коліушко, голова центру політико-правових реформ та Юрій Ганущак, член Конституційної комісії. «Ми закликаємо народних депутатів якнайшвидше проголосувати за направлення цього законопроекту до Конституційного Суду для того, щоб після позитивного висновку, Верховна Рада змогла приступити до розгляду та ухвалення цього проекту закону відповідно до процедури», – зазначив Ігор Коліушко.
Саме після розгляду КСУ Верховна Рада зможе вносити зміни до законопроекту. За словами Ігоря Коліушка, проаналізувавши цей документ, є ряд положень для вдосконалення. По-перше, у розділі адміністративно-територіального устрою є одна гостра проблема – назва проміжного рівня у системі такого устрою, там зберігається назва «район». «Оскільки за концепцією райони мають бути реформовані, тут виникає ризик, бо якщо така назва залишиться, у силу певних політичних обставин, всі 490 районів можуть залишитися нереформованими, і там будуть призначені префекти. Це означатиме, що місцеве самоврядування матиме проблеми стати на ноги», – пояснив пан Коліушко.
По-друге, експерт має зауваження щодо розділу самоврядування, який можна неоднозначно тлумачити. Зокрема, одна з пропозицій – додати у статтю 140, в перелік органів місцевого самоврядування, голову громади. Найгостріша дискусія стосується державної виконавчої влади на місцях, зокрема питання здійснення влади префектами та самої цієї назви. «Наша пропозиція – використати українську термінологію і назвати їх державними урядниками», – уточнив Ігор Коліушко. Ще одним дискусійним питанням стали права Президента зупиняти повноваження виборних органів місцевого самоврядування. «У статті 144 поява коми замість сполучника «і» повністю змінює зміст і створює загрозу невиправданого втручання Президента у діяльність органів місцевого самоврядування», – підкреслив пан Коліушко.
Проте, відсутність цих змін не є критичною, зазначив Юрій Ганущак. «Навіть якщо наші пропозиції не врахують, багато існуючих сумнівів можуть бути пояснені рішенням КСУ, особливо стосовно 144 статті», – пояснив він. Крім того, експерт розповів, що є також альтернативний проект, що передбачає польську модель формування представництв держави на місцях, коли префектів призначає уряд. «На жаль, констатую, що ця схема є нестійкою і набагато гіршою, ніж нинішній проект змін до Конституції. Бо люди, яких призначають, будуть однозначно політиками. Тобто їхня номінація залежатиме від результатів виборів», – зауважив член Конституційної комісії. Також Юрій Ганущак підкреслив,що вкрай потрібно змінити перехідні положення законопроекту.
Експерти РПР пояснили також, що не варто побоюватися, що депутати не встигнуть ухвалити зміни до Конституції до місцевих виборів. «Президент сам вніс законопроект таким чином, що він нічого не змінює на цих виборах. Фактично, вся реформа відкладена на два з половиною роки, за винятком процесу добровільного об’єднання громад, решта з’являється лише на початку 2018 року після наступних чергових виборів. До того часу діють місцеві державні адміністрації, які є сьогодні. Тому немає куди поспішати, можна законопроект доопрацювати, ще раз надіслати до КСУ, та ухвалити восени чи взимку»,- підсумував Ігор Коліушко.
