Київ, 29 червня 2016 року – Дослідження Антимонопольного комітету України щодо ситуації на ринку енергетики в Україні демонструє, що де-факто ринку не існує. «Сьогодні у нас існує ринок єдиного покупця, тобто, будь-яка енергія, яка виробляється енергетичними компаніями, продається державному підприємству «Енергоринок», і будь-яка енергія, яка купується, купується у ДП «Енергоринок». При цьому споживач не має можливості обрати обленерго, яке надає йому послуги», – пояснила Марія Ніжнік, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі. При цьому між виробниками електроенергії та її імпортерами відсутня цінова конкуренція, тому що 70% тарифів на електроенергію встановлює держава. Водночас, саме цінова конкуренція змушує гравців ринку боротися за споживача, що відображається і на ціні, і на якості послуг.
З огляду на це, Антимонопольний комітет рекомендує якнайшвидше прийняти закон про ринок електроенергії. «Це також зобов’язання України як члена Енергетичного співтовариства у рамках 3-го Енергетичного пакету», – додала Марія Ніжнік. Крім того, необхідно скасувати дотації вугільної галузі (європейське законодавство дозволяє державну підтримку лише для закриття шахт) і запровадити біржову торгівлю енергетичним вугіллям. Також АМКУ рекомендує припинити перехресне субсидіювання через оптову ціну на електроенергію і скасувати додаткові платежі для виробників, що працюють за ціновими заявками. Зараз обсяг дотацій в ОРЦ сягає 30%. «На ринку передачі електроенергії сам регулятор має створювати умови, які б існували за наявності конкуренції», – зазначила Марія Ніжник. Зокрема, бажано запровадити стимулююче регулювання суб’єктів природних монополій і відповідальність обленерго за перебої з постачанням, а також гармонізувати строки щодо приєднання до мережі нових споживачів, надати право обирати вид приєднання і зобов’язати проводити конкурси на виконання робіт з приєднання.
Дмитро Маляр, керівник департаменту Дирекції з комерційної діяльності DTEK (ДТЭК) Енерго, зауважив, що виробники електроенергії зацікавлені у появі ринку «не менше, ніж споживачі». «Ми також страждаємо від монополії в енергетиці. Ми як виробники не можемо продати електроенергію безпосередньо заводу – згідно із чинною нормативно-правовою базою, ми повинні продавати всю електроенергію ДП «Енергоринок», яке закуповує її у нас за регульованою ціною», – пояснив він. При цьому немає гарантії, який обсяг електроенергії закуплять наступного дня. Крім того, те, що ТЕС досі займають основну частку у виробництві електроенергії і ціну на неї регулює держава, блокує розвиток альтернативної енергетики, яка за собівартістю набагато дорожча. Відтак навіть зацікавленим інвесторам невигідно заходити на ринок.
Основною проблемою є те, що електроенергія в Україні досі залишається радше соціальною пільгою, аніж товаром. Водночас, ані цей принцип, ані модель функціонування енергетичної галузі, що є пережитком адміністративно-командної системи, більше не відповідають вимогам часу. «Потрібно, щоб електроенергія ставала товаром. Доки вона залишатиметься соціальною пільгою, нічого не зміниться. Ми просто платимо одні за інших: промисловість за населення, населення оплачує це з іншої кишені», – наголосив Костянтин Запайщиков, голова Ради оптового ринку електроенергії.
На думку Андрія Геруса, незалежного експерта, важливо ліквідувати перекіс у ціні для промислових споживачів і населення, оскільки перші платять удвічі більше. Він нагадав, що найближчим часом тариф для промисловості можуть підняти ще на 10%. «Це небезпечний тренд, тому що для того, щоб ринок нормально працював, для промисловості і побутового споживача ціна має бути максимально наближена», – наголосив він. При цьому не можна стверджувати, що споживач недостатньо платить. «З 2015 року споживачі через підвищення тарифів для них заплатили додатково 30-40 мільярдів гривень. При цьому проблеми залишилися ті самі, як і рік тому – брак потужності та вугілля. Тобто, тариф не відобразився на якості послуг. Ми маємо право знати, куди йдуть підвищені тарифи на електроенергію і скільки може тривати підняття тарифів», – підкреслив Андрій Герус. На його думку, слід також розглянути варіант імпорту вугілля з інших країн, щоб забезпечити нижчу ціну для кінцевого споживача.
Експерти наголосили також, що Україні важливо нарощувати потужності генерації електроенергії і модернізувати всю систему. Діюча мережа була розрахована ще на той рівень споживання, якого було достатньо у радянські часи. Вкрай важливо модернізувати обладнання, тому що наразі одна із найбільших проблем – величезні технологічні втрати. «Між введеними у систему одиницями електроенергії та енергією, яку отримує споживач, різниця становить 80%. 80 одиниць енергії ми викидаємо просто на технологічні втрати», – підкреслив Віктор Буток, незалежний експерт. До того ж, нові міжнародні стандарти вимагають переходу на більш екологічні види генерації енергії.
Михайло Бно-Айріян, незалежний експерт, зі свого боку зауважив, що українська енергетика не зможе розвиватися в умовах «ринку ручного режиму». «Ручний режим, коли виробник і покупець залежать від рішень регулятора і оператора ринку, призводить до того, що він неефективний і не може бути базисом для розвитку», – підкреслив він. Також експерт зауважив, що Антимонопольний комітет мав би активніше захищати інтереси споживачів, оскільки він, поруч із регулятором, єдині структури, які можуть впливати на ситуацію на ринку. Це мало б проявлятися, зокрема, у державних позовах проти монополістів. Марія Ніжнік зазначила, що дві такі справи вже є, але розгляд їх триватиме довго. «Ми повинні доказати не лише факт наявності монопольного становища, але й достатньо доказів того, що суб’єкти цим зловживали. У нас є декілька справ, які я не озвучила, які відкрили приблизно рік тому, у тому числі за участі компаній, які є тут. Чи будуть вони гучними і яким буде рішення – поки що ми сказати не готові», – зазначила державний уповноважений АМКУ.
