Флоріан Юр’єв, автор проекту комплексу будівель Українського інституту наукового-технічної експертизи та інформації, відомої як «Літаюча тарілка», оприлюднив лист-звернення до Прем’єр-міністра України та міністерств, у якому закликав зберегти споруду та надати їй статусу національної пам’ятки. «Ми висловлюємо стурбованість перспективою руйнації «Літаючої тарілки» через відсутність належного ремонту та загрозу у зв’язку з розширенням торгівельно-розважального центру, що впритул наближений до будівлі. Запропоновані проекти приєднання будівлі Інституту наукового-технічної експертизи та інформації до ТРЦ призведуть до знищення будівлі як пам’ятника архітектури неомодернізму 1960-1970-х років та втрати її акустичних властивостей», – заявив головний архітектор «Літаючої тарілки» Флоріан Юр’єв під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Я бачив креслення цього проекту. Це дійсно так: вони хочуть перетворити мій амфітеатр, концертну залу, на якийсь ігровий зал. Але вони вирівняють підлогу, стіни, стелю, тобто знищать повністю акустику цієї зали», – пояснив Флоріан Юр’єв. Київська «Літаюча тарілка» – єдиний акустичний концертний зал у столиці, підкреслив народний артист України Анатолій Баженов. «Це – прекрасна, абсолютно довершена споруда, вона сама себе презентує. Там унікальне інженерне рішення, я не фахівець в цьому, але я розумію, що це абсолютно унікальна споруда, навіть дивлячись на її форму. Надзвичайний інженерний розрахунок, надзвичайні матеріали. Там 100% має висіти табличка, що це – пам’ятка архітектури ХХ століття, світової архітектури – не української, не радянської», – підкреслив пан Баженов.
Олена Мокроусова, головний спеціаліст відділу обліку пам’яток Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури і заповідних територій при Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА, розповіла, що для того, щоб отримати статус пам’ятки архітектури, необхідно подолати бюрократичні питання. Спочатку необхідно отримати звання щойно виявленого об’єкта. «Ми готуємо пакет документів. Якщо все складеться, то на кінець року вийде наказ про взяття на облік щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Обов’язково потрібен акт технічного стану – це також проблема, і треба, щоб цей акт підписав власник будівлі. Якщо він відмовиться – це також буде колосальна проблема і ми не зможемо включити цю будівлю до реєстру нерухомих об’єктів культурної спадщини. Це знову ж бюрократичний момент, який треба подолати. Будемо разом це робити», – пояснила Олена Мокроусова.
Щоб привернути увагу українців та світової спільноти до збереження архітектури модернізму в Києві, активісти організували спільному #SAVEKYIVMODERNISM. «Якщо ми зараз не будемо боротися, долати бюрократію – ми просто це все втратимо. Ми не збираємося зупинятися. Нам це вирішувати і нам з цим жити», – підсумував архітектор Віктор Герасименко, учасник спільноти #SAVEKYIVMODERNISM.
