Огляд ЗМІ за 30 січня 2018

ВИСНОВКИ

Міністерство фінансів США представило “кремлівський звіт”. У списку 210 осіб – 114 чиновників і парламентарів та 96 “олігархів”, – наближених до президента Росії Володимира Путіна. Прізвища у списку розділені на 4 частини: президентська адміністрація (потрапило все керівництво, 8співробітників президентської адміністрації вже знаходяться під санкціями); Кабінет міністрів (члени уряду на чолі з Дмитром Медведєвим); інші високопоставлені політичні лідери (керівництво парламенту, силових відомств, федеральних агентств); олігархи (бізнесмени, стан яких оцінюється в розмірі 1 млрд. дол. США або більше). Президента РФ Володимира Путіна у “кремлівському звіті” немає. “Кремлівський звіт” не означає автоматичного введення санкцій проти наявних в ньому осіб. Експерт Atlantic Council Деніел Фрід, фігуранти цього переліку не відразу зіткнуться з практичними наслідками – наприклад, фінансовими. «Тим не менше, сам факт потрапляння в цей список збільшує ризик того, що в майбутньому проти його фігурантів будуть введені санкції», – наголосив експерт. Очільник міністерства фінансів США Стівен Мнучін заявив, що адміністрація Дональда Трампа накладе фінансові санкції на десятки заможних росіян із “кремлівської доповіді”. Він наголосив, що опублікована “кремлівська доповідь” не стане замінником для фінансових обмежень росіян. “Це ні в якому разі не повинно тлумачитися у тому сенсі, що ми не введемо санкції проти когось із цього звіту”, – зазначив Мнучін.

Петро Порошенко заявив, що він вдячний США за новий список представників російської влади та наближених до неї олігархів, які можуть потрапити під санкції, а також розраховує на відповідні рішення з боку європейських партнерів. Міністр МЗС Павло Клімкін заявив, що публікація “кремлівського списку” означає, що США вважають РФ країною, яка порушує фундаментальні принципи міжнародного права та намагається системно руйнувати демократичні інституції. Посольство України в США висловлює сподівання, що Вашингтон продовжить робити кроки для підтримання суверенітету і територіальної цілісності України, зокрема передбачені положеннями закону “Про протидію противникам США за допомогою санкцій”.

Група родичів жертв катастрофи рейсу MH 17 виграла справу у американському суді, яка дає їм право на компенсацію у 400 мільйонів доларів – по 20 мільйонів доларів кожному з 25 позивачів. Цю справу порушили проти лідера проросійських сепаратистів Ігоря Гіркіна. Крім того, в повідомленні ідеться, що шанс справді отримати компенсації “дорівнює нулю”, адже Гіркін в суд не з’явився, за домашньою адресою в Москві його не знайшли. Сам Ігор Гіркін заявив, що йому «ані холодно, ані жарко» з приводу винесеного судом рішення.

Закон про медреформу – про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів – вступив у силу. Член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Сергій Березенко заявив, що актуальним є питання синхронних дій щодо імплементації медичної реформи, зокрема, ухвалювалися всі необхідні постанови Кабміну, «оголошувався конкурс на керівника Нацслужби здоров’я (НСЗУ), щоб було затверджено положення про НСЗУ». Він наголосив, що за прогнозами, «НСЗУ запрацює повною мірою, матиме рахунки в казначействі і зможе оплачувати медпослуги на первинному рівні ближче до кінця весни».

Генеральний прокурор Юрій Луценко допускає два варіанти створення Вищого антикорупційного суду. Луценко сказав: «Президент запропонував, щоб всі корупціонери категорії “А”- від голови сільради до вищих посадових осіб – були предметом розгляду Антикорупційного суду, незалежно від того, який орган досудового слідства виявив злочин». При цьому генпрокурор зазначив про те, що “буде багато справ”. Однак, за його словами, є інша можливість: створити суд спеціально для НАБУ в кількості не менше 50 суддів, “це моя принципова позиція, тому що ми потребуємо впевненості в незалежності і чесності суду”. “Така система може обслуговувати як мінімум перші кілька років виключно НАБУ. Коли стане ясно, що їхніх справ недостатньо для такої кількості суддів, можна буде підключити Державне бюро розслідувань, що наразі створюється. Я думаю, це компромісний варіант”, – заявив Луценко. Керівник САП Назар Холоднийцький заявив, що у 2018 році до суду може бути скеровано не менше 100 справ. При цьому, він уточнив, що до цього вже також є близько сотні справ у різних судах. Він додав, що на антикорупційний суд чекає багато роботи. Міністр юстиції України Павло Петренко заявив, що закон про Антикорупційний суд необхідно ухвалити в лютому – на початку березня поточного року для того, щоб якнайшвидше запустити процес добору суддів.

Програма “Схеми” повідомляє, що зимова відпустка родини генпрокурора Юрія Луценка на Сейшелах коштувала щонайменше 52 тисячі євро. Юрій Луценко запевняє, що його родина має достатні та задекларовані фінансові ресурси для відпочинку на Сейшельських островах. Генпрокурор відзначив, що під час відпочинку на островах “жодних зайвостей там не було”. “Я не схильний виправдовуватися. Але, на жаль, так реально сталося, що відпочивати без проведення мітингів і дискусій я можу лише за кордоном”, – заявив Луценко.

НКРЕКП збільшить тарифи компаній у сфері постачання та розподілу електроенергії з 1 квітня. Зокрема, тариф у сфері розподілу електроенергії “ДТЕК Високовольтні мережі” зросте на 103%. Тариф “Київенерго” на постачання і розподілу електроенергії підвищений на 35-90% в залежності від класу споживання. У більшості розподільних компаній тарифи зростуть у межах 20%.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Олігархи з “кремлівської доповіді” посідають перші 96 місць російському списку Forbes (445 публікацій у ЗМІ)
  • Суд зобов’язав Гіркіна виплатити по $20 млн кожному з родичів жертв рейсу МН17 (40 публікацій у ЗМІ)
  • Корупціонерка із Держаудитслужби залишилася на посаді завдяки листу з Кабміну (29 публікацій у ЗМІ)
  • Набув чинності закон про медреформу (23 публікації у ЗМІ)
  • «Кремлівська доповідь»: Порошенко чекає на відповідні рішення з боку ЄС (20 публікацій у ЗМІ)

«КРЕМЛІВСЬКА ДОПОВІДЬ» США.

Міністерство фінансів США представило “кремлівський звіт”. У списку 210 осіб – 114 чиновників і парламентарів та 96 “олігархів”, – наближених до президента Росії Володимира Путіна. Складання списку передбачено законом “Про протидію супротивникам США за допомогою санкцій” (CAATSA), який президент США Дональд Трамп підписав у серпні. “Кремлівський звіт” не означає автоматичного введення санкцій проти наявних в ньому осіб. Прізвища у списку розділені на 4 частини: Президентська адміністрація. Потрапило все керівництво. Вісім співробітників президентської адміністрації вже знаходяться під санкціями. Кабінет міністрів. Члени уряду на чолі з Дмитром Медведєвим. Інші високопоставлені політичні лідери. Керівництво парламенту, силових відомств, федеральних агентств. Олігархи. Бізнесмени, стан яких оцінюється в розмірі 1 млрд. дол. США або більше. При цьому основний список “навколодержавних” компаній є секретним і опублікований не був. Президента РФ Володимира Путіна у “кремлівському звіті” немає.

Мінфін США у вівторок уточнив, що американська адміністрація не обмежує якимось чином ділові контакти громадян США або будь-якої іншої країни з російськими особами, що фігурують у “кремлівській доповіді”. “Включення до цієї доповіді не передбачає висновків якогось органу влади (США – ІФ), що якась із цих осіб або структур відповідає критеріям для включення до якоїсь санкційної програми”, – йдеться в роз’ясненні, оприлюдненому на сайті Мінфіну.

Очільник міністерства фінансів США Стівен Мнучін заявив, що адміністрація Дональда Трампа накладе фінансові санкції на десятки заможних росіян із “кремлівської доповіді”. Про це Мнучін повідомив на слуханні у сенатському комітеті у справах банків, житлового будівництва і проблем міст, передає видання The Hill. Він наголосив, що опублікована “кремлівська доповідь” не стане замінником для фінансових обмежень росіян. “Це ні в якому разі не повинно тлумачитися у тому сенсі, що ми не введемо санкції проти когось із цього звіту”, – зазначив Мнучін.

Європейський союз постійно аналізує свої обмежувальні заходи стосовно Росії і не пов’язує це з аналогічними діями США, пояснив “Інтерфаксу” один з офіційних представників ЄС. “Ми приймаємо до відома опубліковану вчора міністерством фінансів США доповідь. Я пропоную вам звернутися до цієї доповіді, в якій чітко вказується, що не йдеться про список санкцій”, – заявив співрозмовник агентства у відповідь на прохання прокоментувати появу “кремлівського списку”.

Президент України Петро Порошенко вдячний США за новий список представників російської влади та наближених до неї олігархів, які можуть потрапити під санкції, а також розраховує на відповідні рішення з боку європейських партнерів. “Щира вдячність Вашингтону за чергову демонстрацію лідерства у протидії російській агресії! Розраховуємо на відповідні рішення і з боку наших європейських партнерів для зміцнення спільного трансатлантичного фронту”, – написав глава держави на сторінці у Facebook у вівторок. П. Порошенко наголосив, що сила санкцій стає дедалі міцнішою і впливовішою, а “накопичувальний ефект обмежувальних заходів неминуче й упевнено обмежує апетити агресора”.

Публікація “кремлівського списку” означає, що США вважають РФ країною, яка порушує фундаментальні принципи міжнародного права та намагається системно руйнувати демократичні інституції, заявив глава Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін. “Публікація “кремлівського списку” означає, що всі, хто там є, несуть особисту та колективну відповідальність за порушення принципів міжнародного права”, – сказав він на спільній із главою МЗС Італії Анджеліно Альфано прес-конференції в Києві у вівторок.

Посольство України в США висловлює сподівання, що Вашингтон продовжить робити кроки для підтримання суверенітету і територіальної цілісності України, зокрема передбачені положеннями закону “Про протидію противникам США за допомогою санкцій” (Countering America’s Adversaries Through Sanctions Act; CAATSA). “Ми сподіваємося, що адміністрація Сполучених Штатів продовжить вживати рішучих кроків для підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, включаючи ті, що передбачені положеннями CAATSA”, – повідомляє українське посольство в США на сторінці в соцмережі Facebook у вівторок.

МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.

Міністр закордонних справ Італії Анджеліно Альфано сподівається, що сторони переговорів щодо ситуації на Донбасі зможуть дійти до виконання Мінських домовленостей у рамках переговорів у “нормандському форматі” або ж на інших майданчиках. “Ми чітко розуміємо, що не можна по-іншому виконувати Мінські домовленості, і ми не можемо дивитися на сьогоднішню ситуацію і вважати її нормальною. І ми також сподіваємося, що і в “нормандському форматі”, і в рамках інших переговорів, які відбуваються, все-таки ми зможемо повернутися до правильного виконання Мінських домовленостей і зміни ситуації”, – сказав він на спільній з главою МЗС України Павлом Клімкіним прес-конференції в Києві у вівторок.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголошує, що на окупованій території Донбасу необхідно організувати повноцінну миротворчу місію, а не охорону для спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, як це пропонує РФ. “Сподіваюся, що останні події, зокрема з американського боку також, скажімо так, “допоможуть” Москві зрозуміти, що її пропозиції щодо охоронців для СММ ОБСЄ не мають ніякого сенсу, а потрібна реальна миротворча місія. Треба дати СММ спокійно працювати і не заважати і треба дати миротворцям, але саме реальним миротворцям, перебрати контроль над ситуацією на окупованих територіях”, – сказав П. Клімкін на спільній прес-конференції з главою МЗС Італії Анджеліно Альфано в Києві у вівторок.

Зустрічі глав зовнішньополітичних відомств держав “нормандського формату” (Україна, Німеччина, Франція, РФ) може відбутися 16 лютого у рамках Мюнхенської конференції з питань безпеки, заявляє міністр внутрішніх справ України Павло Клімкін. “Ми працюємо в рамках “Нормандського формату”. За нашою попередньою домовленістю, Зігмар Габріель (міністр закордонних справ Німеччини – ІФ) запропонував провести наступне засідання міністерське “Нормандського формату” 16-го, під час Мюнхенської конференції безпеки”, – сказав він на спільній з главою МЗС Італії Анджеліно Альфано прес-конференції у вівторок у Києві.

Міністр закордонних справ Італії Анджеліно Альфано відзначає прогрес України в здійсненні реформ та наголошує, що цей процес відбуватиметься краще за умови стабілізації ситуації. “Думаю, що Україна дуже постаралася в реформуванні. І, думаю, реформування в Україні відбуватиметься ще краще, якщо стабілізується ситуація”, – сказав він на спільній із главою МЗС України Павлом Клімкіним прес-конференції в Києві у вівторок. За словами міністра, для Італії у рамках двосторонньої співпраці дуже важливі також зустрічі з підприємцями.

ТРАГЕДІЯ МН17.

Група родичів жертв катастрофи рейсу MH 17 виграла справу у американському суді, яка дає їм право на компенсацію у сотні мільйонів доларів США. Відповідні документи із суду отримала нідерландська телепрограма ZEMBLA. Позов був поданий членами сімей 25 жертв катастрофи MH17, 10 з яких є громадянами Нідерландів. Справу порушили проти лідера проросійських сепаратистів Ігоря Гіркіна. Американський суддя виніс вердикт 21 грудня. Суд постановив, що сумарна компенсація родичам жертв трагедії має скласти 400 мільйонів доларів – по 20 мільйонів доларів кожному.

УТВОРЕННЯ АКС.

Міністр юстиції України Павло Петренко переконаний, що закон про Антикорупційний суд необхідно ухвалити в лютому – на початку березня поточного року для того, щоб якнайшвидше запустити процес добору суддів. “Я дуже розраховую, що український парламент розпочне свою фактично наступну сесію з голосування і доопрацювання закону про Антикорупційний суд … Це була та публічна позиція і президента країни, і голови парламенту, й голова Верховної Ради озвучив, що з початку наступної сесії депутати почнуть голосувати та приймати цей закон”, – сказав П. Петренко журналістам у вівторок у Києві, відповідаючи на запитання про те, коли можна очікувати ухвалення закону про Антикорупційний суд.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко допускає два варіанти створення Вищого антикорупційного суду, а також заявляє про готовність консультувати європейських колег із цього питання. В інтерв’ю Deutsche Welle, коментуючи президентський законопроект про Вищий антикорупційний суд, генпрокурор звернув увагу на складну ситуацію в українських судах і брак кадрів. “У нас навіть фізично не вистачає суддів. НАБУ зараз обслуговують двоє суддів. ГПУ обслуговують четверо суддів. Резонансні справи тривають роками і роками. Тому створення нового суду з новими суддями є правильним рішенням”, – вважає він. Розповідаючи про два варіанти, Ю. Луценко сказав: “Президент запропонував, щоб всі корупціонери категорії “А”- від голови сільради до вищих посадових осіб – були предметом розгляду Антикорупційного суду, незалежно від того, який орган досудового слідства виявив злочин. Наприклад, губернатор скоїв смертельну ДТП. Він йде до Антикорупційного суду після розслідування поліції. НАБУ, звичайно, несе туди справи високопоставлених чиновників”.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холоднийцький заявив, що у 2018 році до суду може бути скеровано не менше 100 справ. Про це він сказав в інтерв’ю “Укрінформу”, відповідаючи на запитання, скільки справ очікує на те, щоб бути розглянутими в антикорупційному суді. “Як мінімум сотня справ, які вже є в різних судах України. В цьому році, як перспектива, очікуємо, що до суду буде спрямовано ще не менше 100 справ, в яких процесуальне керівництво здійснювала САП. І це вже 200”, – сказав Холодницький. Він додав, що на антикорупційний суд чекає багато роботи,  оскільки є ще провадження, щодо яких слідство триває, і де без слідчих суддів не обійтись.

РЕФОРМИ.

Закон про медреформу – про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів (законопроект №6327) – вступив у силу у вівторок, актуальним є питання синхронних дій щодо імплементації медичної реформи, вважає заступник глави парламентської фракції “Блок Петра Порошенка”, член парламентського комітету з питань охорони здоров’я Сергій Березенко. “Закон про медреформу з сьогоднішнього дня вступив у силу, ми маємо відпрацьовувати алгоритм, за яким відбуватиметься реформа. Дуже важливо, щоб всі дії були синхронними і відповідали певним планам – ухвалювалися всі необхідні постанови Кабміну, оголошувався конкурс на керівника Нацслужби здоров’я (НСЗУ), щоб було затверджено положення про НСЗУ”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна”.

У Верховній Раді зареєстровано законодавчу ініціативу, яка передбачає обрання народних депутатів у мажоритарних округах абсолютною більшістю від виборців, які проголосували. Згідно з інформацією на сайті українського парламенту, народний депутат із фракції “Радикальної партії” Ігор Попов є автором відповідного законопроекту №7530 про внесення змін до закону про вибори нардепів щодо визначення обраним кандидатом в одномандатному виборчому окрузі. Пропонується в законі про вибори народних депутатів встановити, що обраним вважається кандидат у депутати, за якого подано більше ніж половину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідному одномандатному окрузі.

Державна прикордонна служба України виконує всі завдання з реформування, заявляє глава відомства Петро Цигикал. “Держприкордонслужба продовжує розвиватися в загальній системі реформування правоохоронних органів і, незважаючи на всі виклики, завдання, які визначало керівництво держави та міністр внутрішніх справ, загалом виконано”, – сказав він під час виїзного засідання колегії в Головному центрі підготовки особового складу Держприкордонслужби (с. Оршанець, Черкаська область), повідомляє прес-служба прикордонного відомства.

Новий механізм виплати субсидій фактично заблокував відшкодування підприємствам ЖКГ, ОСББ пільг і субсидій, наданих населенню на оплату житлово-комунальних послуг. Про це повідомляє прес-служба Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. “Ситуація, яка зараз виникла з відшкодуванням підприємствам ЖКГ, ОСББ/ЖБК пільг і субсидій, наданих населенню на оплату житлово-комунальних послуг, вимагає негайного реагування з боку Мінфіну. Новий механізм виплати субсидій фактично заблокував розрахунки по всій Україні”, – йдеться в повідомленні. У відомстві нагадали, що Мінфін своїм наказом від 4 січня ввів в дію новий механізм компенсації пільг та субсидій підприємствам ЖКГ. У Мінрегіоні зазначили, що подібні дії не погоджували, натомість подали свої пропозиції “для недопущення подібного колапсу”.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

В. о. голови Фонду держмайна (ФДМ) України Віталій Трубаров заявив про те, що ФДМ звернувся до Генпрокуратури з проханням, у разі позитивного рішення суду щодо акцій ПАТ “Укртелеком”, дозволити їх оперативне зарахування на рахунки Фонду. Він зазначив, що розгляд касаційної інстанції у справі “Укртелекому” запланований на 20 лютого 2018 року, і ФДМ чекає на ухвалення остаточного рішення щодо повернення акцій оператора державі для подальшого їх зарахування на рахунки Фонду. “Поряд із цим судовим процесом існує ще один, пов’язаний з акціями “Укртелекому” у рамках провадження Генеральної прокуратури, яка наклала арешт на ці акції, що зробило будь-який їх рух неможливим. Ми вже звернулися до ГПУ з проханням у разі позитивного рішення суду, а ми розраховуємо, що касаційна інстанція підтвердить попередні дві, зняти арешт з цих акцій, що дозволить у короткий термін зарахувати їх на наші рахунки”, – написав В. Трубаров на своїй сторінці у Facebook.

СААКАШВІЛІ.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко підтверджує інформацію про встановлення експертизою автентичності голосів на оприлюднених раніше записах переговорів екс-президента Грузії та лідера партії “Рух нових сил” Міхеіла Саакашвілі з бізнесменом Сергієм Курченком, котрий переховується в РФ. “Слідство триває, воно непросте. Але перший сигнал є: експертиза встановила, що голоси на плівках розмови Саакашвілі та Курченка справжні й належать їм. Що буде далі – залежить від слідчих, прокурорів, а потім – рішення суду”, – сказав Ю. Луценко в інтерв’ю Deutsche Welle, опублікованому у вівторок.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Солом’янській суд відмовив Спеціальній антикорупційній прокуратурі у задоволенні клопотанні щодо відсторонення від посади голови Державної аудиторської служби Лідії Гаврилової, яку підозрюють у незаконному збагаченні. Про це повідомляє “5 канал”. Зазначається, що Гаврилова і надалі виконуватиме свої обов’язки. Повідомляється, що у ході розгляду клопотання, прокурори САП стверджували, що завдяки високій посаді очільниця Аудитслужби могла чинити тиск на слідство, через що воно не могло б відстежувати факти незаконного збагачення чиновниці. За словами антикорупційного прокурора Віталія Кравця, Гаврилова спілкувалася з одним із нардепів, з яким вона нібито узгоджувала певні призначення в аудиторській службі.

Апеляційний суд Києва змінив суму застави з 21 мільйона до 141 тисячі гривень для бізнесмена Вадима Альперіна, якого підозрюють у дачі хабара детективу Національного антикорупційного бюро. Про це “Українській правді” повідомив представник захисту Альперіна. “Ця сума становить 140 960 грн”, – уточнив адвокат. Він зазначив, що засідання з розгляду апеляції захисту відбулось 22 січня. За словами співрозмовника УП, захист вважав неправомірним обрання запобіжного заходу Альперіну. Водночас, адвокат не зміг прокоментувати, чим керувався суд під час винесення ухвали, адже ще не читав її цілком.

ЕНЕРГЕТИКА.

НКРЕКП збільшить тарифи компаній у сфері постачання та розподілу електроенергії з 1 квітня. Постанови Нацкомісії опубліковані в урядовому виданні “Урядовий кур’єр” за 27 січня, передає “Дзеркало тижня”. Зокрема, тариф у сфері розподілу електроенергії “ДТЕК Високовольтні мережі” зросте на 103%. Тариф “Київенерго” на постачання і розподілу електроенергії підвищений на 35-90% в залежності від класу споживання. У більшості розподільних компаній тарифи зростуть у межах 20%.

Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” отримала ліцензію на постачання електроенергії на території України. Таке рішення прийняла Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. За ліцензію компанії повинна заплатити 1700 гривень протягом 10 днів.