На сьогодні в Україні відсутня державна стратегія збереження культурного надбання. Брак системного підходу та чітко визначених законодавчих норм несуть за собою низку корупційних ризиків, які ставлять під загрозу збереження культурних пам’яток в Україні. Шляхи подолання цих ризиків обговорили експерти під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
В Україні існує 130 тисяч пам’яток культури, однак інвентаризовані – лише 52%, у Державний реєстр нерухомих культурних пам’яток занесені всього 7,3%. Інформації, яка на сьогоднішній день є у державному реєстрі, недостатньо для прийняття будь-яких рішень стосовно конкретних об’єктів.
Першим кроком до впровадження системних змін у сфері охорони культурних пам’яток має стати перехід до оновленого електронного обліку пам’яток культури, який міститиме усю інформацію необхідну для прийняття рішення стосовного конкретного об’єкту. «Ми вважаємо, що почати весь процес потрібно із переходу з паперового обліку на електронний облік, який змінить підходи у тому числі до розуміння культурної спадщини держави в цілому. Від того, як ми проведемо цей облік будуть залежать всі наступні функції пов’язані з ним. Ми пропонуємо, щоб будь-хто міг заносити виявлену пам’ятку до реєстру. Потім ця інформація буде верифікуватись, об’єкт буде братись на попередній облік і потім буде прийматись остаточне рішення щодо постійного обліку», – деталізувала Тамара Мазур, заступник міністра культури України. Пілотне впровадження такої моделі запланували на поточний рік у кількох регіонах.
Статус історичного місця на сьогодні має 401 населений пункт в Україні. Історико-архітектурні опорні плани, які мали б стати базою для дозвільних рішень щодо поводження на території тієї чи іншої пам’ятки, у більшості з них відсутні. Натомість на місцях поширеною є практика використання історико-містобудівних обґрунтувань (ІМО), які створюється з ініціативи замовника тієї чи іншої забудови на території пам’ятки. «ІМО дає можливість закладати позиції, які дозволяють здійснювати забудову не дивлячись на те, що у населеному пункті є історичні пам’ятки», – пояснив Михайло Серебряков, проектний менеджер-керівник нормопроектувального департаменту урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції».
Віршити ситуацію має допомогти проект постанови Кабінету міністрів, який має обмежити сферу дії ІМО, у місцях де є історико-архітектурні плани, а з 2019 року взагалі його скасувати. «Проект має вийти з Міністерства культури та надійти на розгляд до Кабінету міністрів найближчим часом і ми позбавимось хоча б від одного документу корупційного потоку», – розповів Михайло Серебряков.
У Києві за неналежне поводження з об’єктами культурної спадщини планують законодавчо закріпити можливість передачі об’єкту у комунальну власність, розповів Олександр Никоряк, заступник директора Департаменту культури Київської міської державної адміністрації, керівник управління охорони культурної спадщини.
Народний депутат Микола Княжицький наголосив, що законодавчі зміни важливо підкріпити просвітницькою роботою серед населення. «Суспільство повинно уявляти для себе, що таке культурна спадщина. Важливо, щоб Міністерство культури видавало популярну літературу з переліком цих пам’яток та розповіддю про них, щоб для громади це було не щось абстрактне», – пояснив він.
