Київ, 18 лютого 2016 року – Громадські активісти здебільшого розчаровані результатами вчорашніх перших парламентських слухань щодо проблем внутрішньо переміщених осіб та громадян, що проживають на окупованих територіях. На участь у слуханнях зареєструвалися понад 800 представників від 350 громадських організацій, що займаються допомогою переселенцям, наукових установ, ВНЗ, місцевого самоврядування, релігійних організацій, а також представники декількох міжнародних організацій. Було подано більше 150 заявок на виступ, хоча протягом 3 годин слухань дозволили дати слово лише 45 особам. Водночас, на засідання прийшли дуже мало депутатів і жодного міністра, «максимум декілька замісників». «Увага з боку преси, Кабінету Міністрів, з боку самих народних депутатів залишає бажати кращого […]. Окрім красномовних виступів та гарних фраз жодного результату немає. Конструктивні пропозиції звучали вкрай рідко», – констатував Анатолій Засоба, голова правління ГО «Кримська діаспора», під час скайп-включення в Українському кризовому медіа-центрі у рамках пілотного проекту УКМЦ «Речник мирного життя». «Потрібно розуміти, що ми (переселенці – прим. УКМЦ) рухаємося далі, що ми самі чудово знаємо, що нам потрібно. І якщо хтось справді готовий допомогти нам вирішувати насущні проблеми – вони, звісно, повинні брати участь у таких заходах, записувати конструктивні пропозиції та потім оформлювати їх у конкретні рішення та зміни», – підкреслив він. Водночас, у виступах громадських діячів також «хотілося б більше конструктиву, більше конкретних пропозицій».
Пан Засоба зазначив, що основною темою для обговорення стали не питання житла і працевлаштування, як це було на 3-му всеукраїнському форумі переселенців, а питання, пов’язаних із координацією між урядовими структурами, що займаються питанням переселенців, а також довкола необхідності створення для цього окремого органу. «Це, безумовно, важливі і конструктивні пропозиції, оскільки необхідність справді є. Будемо сподіватися, що за результатами парламентських слухань Кабінет Міністрів все таки відреагує на це і буде створена відповідна структура, яка займатиметься конкретно питаннями, що хвилюють ВПО», – зазначив Анатолій Засоба. В цілому ж, за його словами, зустріч лише переконала громадських активістів, що необхідно «брати відповідальність за своє майбутнє у власні руки» і мінімально сподіватися на підтримку держави.
Окрім загальновідомих проблем ВПО, зазначає він, слухання продемонстрували недостатнє розуміння ситуації із переселенцями тими, хто приймає рішення і визначає політику, що виявляється навіть у вживанні терміну «тимчасово переміщені особи» замість «внутрішньо переміщені особи», як це закріплено законодавством. «70% переселенців у найближчі 5 років вже не планують повертатися на окуповані території, а отже вони будуть вести дітей у садки, школи, вступати до університетів, працевлаштовуватися», – наголосив пан Засоба, додавши, що це важливо враховувати у всіх державних програмах. Іншою значною проблемою є диспропорційний розподіл гуманітарної допомоги для переселенців між регіонами. «Наразі офіційно зареєстровано 1 млн 650 тисяч переселенців – лише офіційно, неофіційно їх ще більше – і кожен десятий переселенець проживає у Києві або Київській області. Проте цей регіон не вважається пріоритетним для роботи міжнародних організацій. Управління верховного комісара ООН у справах біженців, проводячи пілотні проекти, задекларувало, що левова частка переселенців зосереджена лише в 5 областях – Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій і Луганській. Тому вони закликали міжнародну спільноту допомагати насамперед цим областям, що призвело до значного розриву», – пояснив Анатолій Засоба. Він додав також, що низка міжнародних організацій готові надавати підтримку гуманітарною допомогою, програмами розвитку та допомагати вирішити житлове питання, проте для цього бракує заклику від Кабміну до міжнародних організацій, що ця підтримка потрібна.
Анатолій Засоба повідомив також, що «Кримська діаспора» збирається організовувати низку заходів до річниці окупації Криму. «Поки що не можемо остаточно сказати, чи будуть акції біля посольства РФ, як ми це робили раніше. Точно можу сказати, що ми проведемо серію діалогових заходів, де очевидці розкажуть про події, що відбулися у Криму», – розповів він. Крім того, 27 лютого на базі #IDP Hub відбудеться чергова зустріч із серії «Любимо Крим», цього разу присвячена Євпаторії: переселенці розповідатимуть про історію і видатні місця свого міста.
