Підвищення акцизів на алкоголь не стане ударом для галузі і не призведе до тінізації ринку – експерти, народні депутати

WATCH IN ENGLISH

Підвищення акцизів на алкогольні напої, що закладене у законопроекті 5132, не призведе до збільшення нелегального сектору ринку, натомість, допоможе згенерувати додаткові надходження до бюджету обсягом 1,5-2 мільярди гривень, скоротити обсяги споживання цієї продукції і підвищити рівень здоров’я населення. Із такою позицією виступили експерти з питань охорони здоров’я і оподаткування та народні депутати під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Законопроект 5132 вже прийнятий у першому читанні. За ініціативою Мінфіну, у ньому закладено підвищення акцизів на 20%, для деяких видів напоїв – на 12%. «За попередніми оцінками і пропозиціями, які зараз будуть внесені до Верховної Ради про підвищення акцизів, надходження можуть бути збільшені від 1,5 до 2 мільярдів гривень», – зазначив  Олег Мусій, народний депутат України. Костянтин Красовський,  завідувач відділу сектору контролю над тютюном та алкоголем Інституту стратегічних досліджень Міністерства охорони України, додав, що після цьогорічного підвищення акцизів надходження до державного бюджету за 2016 рік зросли майже на 3 мільярди гривень.

Аргумент про зростання тіньового сектору не підтверджується статистикою

Учасники прес-брифінгу заявили, що аргумент про те, що вищі акцизи стануть ударом для галузі і зумовлять збільшення нелегального сектору на 40-50%, не підкріплюється реальними показниками – це позиція представників галузі, які намагаються захищати свої прибутки.

Костянтин Красовський зауважив, що зростання нелегального сектору із неякісним алкоголем після підвищення акцизів на 100% у 2016 році мало б відобразитися у статистиці смертності від отруєння алкоголем. За цей рік смертність знизилася. «Алкогольні компанії намагаються нав’язати думку, що якщо люди стануть пити менше алкоголю, вони почнуть більше травитися іншими речовинами. Насправді,  смертність від отруєння іншими речовинами також зменшується», – додав він. Що стосується впливу акцизів на ринок, після підвищення акцизу на пиво на 100% за 2016 рік виробництво пива скоротилося на 7%, але надходження від акцизів зросли на 80%. Виробництво горілки знизилося на 11%, а надходження від підвищення акцизів на 50% виросли на 20% – з урахуванням того, що горілчані компанії встигли заповнити склади продукцією до набуття чинності нових ставок.

За словами Іллі Несходовського, експерта групи «Податкова реформа» Реанімаційного пакету реформ, підняття акцизу на 20% не стане для галузі надмірним тягарем, тому що водночас виробники отримають преференцію у вигляді 5-денного відтермінування сплати акцизів, замість чинних акцизів-авансів, які створюють для компаній найбільші проблеми. Якщо цей експеримент вдасться, термін можна продовжити до 15 днів. Ілля Несходовський додав, що це створить для національних виробників більш вигідні умови, ніж для імпортерів.

Обсяги споживання алкоголю  залежать від доступності

Експерти і народні депутати наголосили, що обсяги споживання алкоголю напряму залежать від його ціни та доступності. «Пиво не має коштувати стільки ж, скільки й молоко, навіть дешевше – із цього все починається», – наголосив Ілля Несходовський. Юлія Солоха, координатор коаліції громадських організацій «За тверезу Україну»,  додала, що за результатами опитування, проведеного ЮНІСЕФ і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, серед підлітків 15-17 років, діти починають вживати алкоголь із шампанського та пива. «Вестися на лобістський тиск пивної індустрії і підвищувати цей акциз тільки на рівень інфляції є абсолютним злочином. Пиво має бути менш доступним», – підкреслила вона.

Таку точку зору підтримали і експерти ВООЗ. «ВООЗ підтримує ідею українського уряду підвищити акцизи не лише на рівні інфляції, але набагато більше. Крім того, важливо, щоб акцизи підвищили на всі види алкогольних напоїв, щоб споживачі не переходили з одного на інший», – зазначив Роберто Гнізотто, керівник проекту «Профілактики неінфекційних захворювань та зміцнення здоров’я в Україні» бюро ВООЗ в Україні. Бажано також обмежити години, коли дозволено продаж алкоголю, та кількість магазинів, які мають дозвіл реалізовувати таку продукцію. Пан Гнізотто додав, що на час його молодості у Північній Італії зловживання алкоголем було великою проблемою, але цілеспрямована політика дозволила скоротити споживання  алкоголю із 70-х років до сьогодні більш ніж удвічі.

Підвищення акцизів – складова зобов’язань України

Олег Мусій зазначив, що щорічне підвищення акцизів на шкідливу продукцію є однією із вимог у рамках Угоди про асоціацію з ЄС.  Наталія Король, фахівець з неінфекційних захворювань бюро ВООЗ в Україні, нагадала, що скорочення споживання алкоголю необхідне і в рамках дій для досягнення цілей сталого розвитку, визначених ООН. Це, зокрема, завдання на третину зменшити смертність від неінфекційних захворювань. «Це також окрема ціль – профілактика захворювань, пов’язаних із вживанням алкоголю і зловживання алкоголем як такого», – зазначила вона.  За даними, озвученими Костянтином Красовським, кожного дня в Україні від отруєння етиловим спиртом помирає 9 людей. «Для України дуже важливо виробити національну стратегію у цій сфері та забезпечити її втілення у життя», – зазначив Роберто Гнізотто.

Ставки запропонують збільшити до 50% та 25%

Експерти та народні депутати зазначили, що акцизи можна підвищити і більше. З такою позицією виступили Костянтин Красовський, Олег Мусій та Павло Кишкар, народний депутат України. Відповідні зміни запропонують внести до законопроекту 5132 перед другим читанням. «Ми будемо наполягати (…) на збільшенні акцизних ставок як мінімум на 50% для слабоалкогольної продукції, пива і вина, і до 25% на алкогольну продукцію», – заявив Олег Мусій.

На думку Костянтина Красовського, щоб виробники алкоголю не могли ухилитися від сплати за новими ставками через перевиробництво, потрібно скоротити термін набуття чинності нових ставок акцизу. Також потрібно підвищити ставки акцизу на слабоалкогольні напої і змінити визначення слабоалкогольних напоїв, включивши до нього усі напої від 1,2% до 10% спирту.

За словами Олега Мусія, у парламенті основним лобістом меншого підвищення акцизів на алкоголь є представники Комітету ВР з питань податкової і митної політики, зокрема, голова Комітету Ніна Южаніна, та депутат Михайло Кобцев. Він наголосив, що  остаточне рішення щодо нової ставки акцизів значною мірою залежить від активності і незаангажованості ЗМІ та позиції широкої громадськості.