Огляд ЗМІ за 27 листопада 2017

ВИСНОВКИ

Спецпредставник США по Україні Курт Волкер повідомив, що США виступають за доступ миротворчих сил ООН до всієї території окупованого Донбасу, зокрема ділянки українсько-російського кордону, а також не підтримують присутності росіян у складі місії. За словами Волкера, ідея полягає в тому, щоб створити такий миротворчий контингент, який би не лише мав свободу дій, а й повноваження із гарантування безпеки на всій непідконтрольній Києву території. Американський дипломат наголосив, що має намір продовжувати переговори з Москвою.

Генсек РЄ Турбйорн Ягланд публічно виступив за повернення Росії у ПАРЄ, що фактично означає зняття з неї існуючих санкцій, накладених ПАРЄ. Ягланд пояснює свою позицію тим, що росіяни мають право захищати свої права у ЄСПЛ. Росія раніше розширила свій шантаж, натякнувши, що може відмовитися від участі у ЄСПЛ. Речниця МЗС України Мар’яна Беца заявила, що повернення РФ у ПАРЄ без виправлення міжнародно-правових порушень, відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ, суперечить міжнародному праву. Вона нагадала про те, що Росія не виконала жодної резолюції  РЄ та інших міжнародних організацій, тому про компроміс не може бути й мови. Перший віце-спікер ВР Ірина Геращенко зазначила, що «якщо Європа дозволить РФ порушувати базові європейські принципи і права людини, то Європа залишиться без Європи, бо це буде вже інша, деградована Європа, не приходить в голову генсека РЄ». Вона також наголосила на тому, що українська делегація в ПАРЄ буде протистояти цьому. Член української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв заявив, що у разі повернення Росії у ПАРЄ, Україні там вже нема чого буде робити. «З цього моменту всі резолюції Асамблеї втратять сенс внаслідок самознищення», – зазначив Ар’єв.

Володимир Гройсман та прем’єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі вважають, що Грузія та Україна мають великі перспективи для розвитку та поглиблення торговельно-економічної співпраці та інтенсифікації партнерства в різних сферах. Володимир Гройсман також заявив про необхідність об’єднати зусилля для примушення агресора відмовитися від своїх планів і для досягнення миру на Євразійському континенті. Посол України в Грузії Ігор Долгов виключив можливість обговорення питання про екстрадицію на батьківщину екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі під час офіційного візиту в Тбілісі прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Прес-служба НБУ повідомляє, що з початку року обсяг купівлі НБУ валюти через інтервенції у формі запиту кращого курсу склав $ 1,039 млрд. Згідно з оприлюдненими критеріям відбору, у цій валютній інтервенції НБУ можуть брати участь 20 банків, які за підсумками попереднього кварталу мають кращий загальний рейтинг серед банків-учасників міжбанківського ринку. Регулятор відзначає, що з початку року обсяг продажу валюти НБУ через інтервенції у формі запиту кращого курсу становить $ 154 млн, обсяг покупки – $ 1,039 млрд.

ДФС повідомляє, що з початку року фахівцями Офісу великих платників податків було виявлено сумнівних операцій на суму майже 6 млрд грн. “В основному це безтоварні операції, що генеруються підприємствами – так званими “зустрічними транзитами”, які займаються підміною товарних позицій. Всі ці операції відбуваються тільки на папері і не мають відношення до реального руху товарів або послуг”, – повідомили в прес-службі Офісу.

На зборах касаційних судів нового Верховного Суду озвучили 5 кандидатів на пост голови ВС. «Судово-юридична газета» відзначає, що на загальних зборах суддів Касаційного цивільного суду і Касаційного кримінального суду ВС на посаду голови нового Верховного Суду була запропонована кандидатура Дмитра Луспеника. У виданні додають, що наразі він є головою організаційного комітету – тимчасово виконуючим обов’язки голови Верховного Суду для скликання Пленуму ВС. Раніше він був суддею, секретарем Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, суддею ВСУ (в 2008-2011 рр.), заслужений юрист України. Повідомляється, що також на зборах суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду свої кандидатури висунули Аркадій Бущенко, екс-виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, Володимир Кравчук, в минулому – суддя Львівського окружного адміністративного суду, Олена Кібенко, представник адвокатури та Богдан Львов, колишній голова Вищого господарського суду України.

Результати дослідження компанії GfK Ukraine свідчать, що українська молодь у віці 14-29 років здебільшого не цікавиться політикою. Найцікавішою для української молоді є політика України на загальнонаціональному рівні: тих, кому дуже цікаво та скоріше цікаво — 13% від усіх опитаних. Бути політично активним важливо лише для кожного п’ятого українця. Щодо політичних лідерів, то рівень недовіри до них серед молоді є рекордним — їм абсолютно не довіряють і скоріше не довіряють три чверті молоді. Серед джерел інформації про політичні події для молоді у віці 14-29 років інтернет (50%) поки що поступається телебаченню (60%); винятком є Київ, де інтернет переважає як джерело інформації. Економічні питання, необхідність заробити гроші на прожиття — у центрі турбот молодих людей в Україні. Рівень доходу є ключовим пріоритетом при виборі роботи для 96% молодих українців. Найбільше значення сучасна українська молодь надає таким нематеріальним цінностям, як бути вірним партнеру/партнерці та друзям, а також зберігати незалежність. Для майже 90% опитаних ці речі є важливими та дуже важливими. Високе місце у ціннісних орієнтирах молоді займає сім’я. Для 74% чоловіків, і 83% жінок шлюб є важливим і дуже важливим, однак ще важливішою є наявність дітей: для 81% чоловіків і 88% жінок.

Абсолютна більшість молоді у віці 14-29 років назвала себе українцями за національністю — 95% (на Півдні таких 94%, на Сході — 88%), росіянами — тільки 2% (на Півдні — 4%, на Сході — 8%). На сьогоднішній день в Україні половина молодих людей у віці 14-29 років говорить вдома українською мовою (50%), третина — російською (30%) і близько однієї п’ятої — і російською, і українською (18%). Поза сім’єю цей баланс дещо посувається в бік білінгвізму (25%), українською розмовляють 46%, російською – 28%. Як зазначають соціологи, ці результати вказують на те, що частка молоді, яка використовує українську як основну мову спілкування, зростає: ще в 2010 році вжиток української мови в сімейному колі становив 30%, а поза сім’єю — 23%. При цьому мовне питання не стоїть на заваді національному єднанню. Це підтвердили як фокус-групи, так і кількісне опитування: тільки 5% молоді в Україні будь-коли в житті зазнавали дискримінації на підставі мови, якою вони спілкуються.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Пограбування за участі сина нардепа: у прокуратурі розповіли деталі (118 публікацій у ЗМІ)
  • Волкер розповів, чого хоче Трамп та його адміністрації у питанні щодо України (47 публікацій у ЗМІ)
  • З Росії вислали польського історика: як відреагувала Польща і що сказали в МЗС РФ (37 публікацій у ЗМІ)
  • Обмеження швидкості 50 км/год буде не всюди – поліція (30 публікацій у ЗМІ)
  • Повернення РФ в ПАРЄ без виведення військ суперечить міжнародному праву – МЗС (22 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

США виступають за доступ миротворчих сил ООН до всієї території окупованого Донбасу, зокрема ділянки українсько-російського кордону, а також не підтримують присутності росіян у складі місії, повідомив спецпредставник держдепартаменту США з питань України Курт Волкер виданню The Washington Post. “(Миротворчі – ІФ) сили повинні мати доступ до українсько-російського кордону і не мати у своєму складі ніякого російського персоналу”, – наводить слова К. Волкера автор статті, опублікованої 26 листопада. За словами спецпредставника США, ідея полягає в тому, щоб створити такий миротворчий контингент, який би не лише мав свободу дій, а й повноваження із гарантування безпеки на всій непідконтрольній Києву території.

Депутат Європейського парламенту та співголова Парламентської асамблеї Euronest Ребекка Гармс (Німеччина) вважає, що Європейський Союз має підтримувати прагнення до європейської інтеграції країн-учасниць програми ЄС “Східне партнерство”. “ЄС та його східні партнери мають вжити заходів для більш гладкого та стійкого процесу реформування на основі принципів диференціації та інклюзивності. Ми маємо підтримати амбітні прагнення та сильне бажання чіткої політичної перспективи європейської інтеграції”, – наводять заяву Р. Гармс у прес-службі Представництва ЄС в Україні в понеділок.

Міністр фінансів Олександр Данилюк розраховує на отримання 1,8 млрд євро програмі макрофінансової допомоги від ЄС на 2018-2019 роках. “Нова програма передбачає виділення фінансування України орієнтовно в розмірі 1,8 млрд євро”, – сказав Данилюк агентству “Українські новини”. За його словами, детальні умови будуть обговорені найближчим часом. “Роботу з цього питання Мінфін вже починає на цьому тижні. Обидві сторони націлені на прискорення отримання першого траншу нової програми, тому попереду багато роботи з розробки детального плану програми”, – сказав він.

У Міністерстві закордонних справ України прокоментували заяву генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда про можливість скасування санкцій Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), введених проти Росії за анексію Криму та збройну агресію проти України. Напередодні в інтерв’ю виданню Financial Times він повідомив про те, що організація, яку він очолює, розглядає таку можливість. “Повернення РФ у ПАРЄ без виправлення міжнародно-правових порушень, відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ, суперечить міжнародному праву”, – написала на своїй сторінці у Twitter речниця МЗС України Мар’яна Беца.

Перший віце-спікер Верховної Ради, представник України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко обурена позицією генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда щодо Росії та перспективи її повернення до ПАРЄ. “У статті для FT генсек РЄ Т. Ягланд публічно повторив свою давню позицію: повернення Росії в ПАРЄ без всяких передумов. (…) Те, що якщо Європа дозволить РФ порушувати базові європейські принципи і права людини, то Європа залишиться без Європи, бо це буде вже інша, деградована Європа, не приходить в голову генсека РЄ. Як і те, що його заяви є самодіяльністю, йдуть усупереч рішенням Комітету міністрів РЄ і резолюціям ПАРЄ”, – написала І. Геращенко на своїй сторінці у Facebook у понеділок.

У разі повернення делегації Російської Федерації до Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) без виконання резолюцій українській делегації робити там більше нічого, вважає голова постійної делегації в ПАРЄ, народний депутат України Володимир Ар’єв. “Генеральний секретар Ради Європи Ягланд (Турбйорн Ягланд – ІФ) відкрито виступив за повернення Росії в ПАРЄ без виконання резолюцій. Якщо це відбудеться, то, на мою думку, українській делегації там більше нема чого робити, бо з цього моменту всі резолюції Асамблеї втратять сенс внаслідок самознищення”, – написав В. Ар’єв на своїй сторінці у Facebook.

Грузія та Україна мають великі перспективи для розвитку та поглиблення торговельно-економічної співпраці та інтенсифікації партнерства в різних сферах, вважають прем’єри двох країн. “Цього року відносини між Грузією та Україною відрізняються особливою інтенсивністю, що виражається і у візитах високого рівня, і в активізації співробітництва на секторальному та парламентському рівнях”, – заявив прем’єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі в понеділок на спільному брифінгу з українським колегою Володимиром Гройсманом після їхньої зустрічі.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час офіційного візиту до Грузії заявив про необхідність об’єднати зусилля для примушення агресора відмовитися від своїх планів і для досягнення миру на Євразійському континенті. “Я глибоко переконаний у тому, що об’єднаними нашими зусиллями ми зможемо встановити мир не лише над Україною, а й над континентом, і загалом необхідно змушувати агресорів і агресора відмовлятися від своїх планів, які, на жаль, забирають життя”, – сказав прем’єр України у Військовому реабілітаційному центрі ім. М. Макашвілі в Грузії.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман і президент Грузії Георгій Маргвелашвілі обговорили єдність у питаннях захисту територіальної цілісності обох держав. Як повідомляє в понеділок прес-служба Кабінету Міністрів України, зустріч В. Гройсмана та Г. Маргвелашвілі відбулася в рамках офіційного візиту українського прем’єра до Грузії. “Хотів би подякувати керівництву Грузії за незмінну позицію та підтримку України. Ми з задоволенням відзначаємо інтенсифікацію політичного діалогу між нашими державами. Хочу підкреслити, що Україна так само послідовно підтримує територіальну цілісність та суверенітет Грузії. Ми зацікавлені у стабільній ситуації у вашій державі та збереженні проєвропейського курсу”, – сказав В. Гройсман.

Посол України в Грузії Ігор Долгов виключив можливість обговорення питання про екстрадицію на батьківщину екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі під час офіційного візиту в Тбілісі прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, який відбувається зараз. “Він (Саакашвілі – ІФ) наразі є приватною особою, і це не може бути предметом обговорення на офіційних переговорах”, – заявив І. Долгов у понеділок журналістам, відповідаючи на відповідне запитання. При цьому посол зазначив, що М. Саакашвілі не єдиний лідер опозиції – ні в Україні, ні в Грузії. “Якщо є у вас питання стосовно колишнього президента Грузії, запитайте про це його самого, а не мене. Ми не бачимо проблеми, він продовжує перебувати в Україні, а також політичну активність, яка, чесно кажучи, не дуже популярна”, – заявив дипломат.

Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе наголошує на відданості його держави територіальній цілісності та суверенітету України й підтвердив рішення Японії впровадити з 1 січня 2018 року спрощений візовий режим для українців. Як повідомили в прес-службі президента України Петра Порошенка в понеділок, про це йдеться в листі глави японського уряду главі української держави з удячністю за вітання з перемогою в парламентських виборах 22 жовтня 2017 року. “Японія є другом України й партнером, який поділяє фундаментальні цінності… Уряд Японії має намір продовжувати підтримувати Україну в проведенні реформ і високо цінує Ваші лідерські якості”, – йдеться в листі.

ЕКОНОМІКА.

З початку року обсяг купівлі НБУ валюти через інтервенції у формі запиту кращого курсу склав $ 1,039 млрд. Про це повідомляє прес-служба НБУ. “Валютні інтервенції цієї форми здійснюються з осені минулого року з метою оперативного реагування на зміни ситуації на валютному ринку шляхом запиту ціни на купівлю/продаж іноземної валюти у суб’єктів ринку і укладення угод з банком, який запропонував кращу ціну”, – йдеться в повідомленні. Згідно з оприлюдненими критеріям відбору, у цій валютній інтервенції НБУ можуть брати участь 20 банків, які за підсумками попереднього кварталу мають кращий загальний рейтинг серед банків-учасників міжбанківського ринку.

З початку року фахівцями Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було виявлено сумнівних операцій на суму майже 6 млрд грн. Про це йдеться в повідомленні на сайті Офісу. “В основному це безтоварні операції, що генеруються підприємствами – так званими “зустрічними транзитами”, які займаються підміною товарних позицій. Всі ці операції відбуваються тільки на папері і не мають відношення до реального руху товарів або послуг”, – повідомили в прес-службі. “Через мережу транзитних підприємств вони направляються до платників реального сектору економіки з метою мінімізації бюджетних платежів”, – сказано в повідомленні.

РЕФОРМИ.

У Міністерстві оборони України буде створено підрозділ, який займатиметься питаннями реформування українського війська оборонного відомства, повідомив міністр оборони Степан Полторак на зустрічі з іноземними стратегічними радниками високого рівня Комітету реформ Міноборони та Збройних Сил України. “Ми маємо якнайшвидше використати допомогу наших закордонних партнерів і альянсу. Тому ми врахуємо досвід, який є у вас, і надамо свої пропозиції альянсу для подальших рекомендацій щодо реформування українського війська”, – сказав С.Полторак. “Ми повинні чітко усвідомити й визначитися з метою, яку армію ми маємо побудувати і якою вона буде в найближчому майбутньому. Ви нам активно в цьому допомагаєте. Ми спільно працюємо над цим”, – додав глава оборонного відомства.

На зборах касаційних судів нового Верховного Суду озвучили 5 кандидатів на пост голови ВС. Про це повідомляє “Судово-юридична газета”. Відзначається, що на загальних зборах суддів Касаційного цивільного суду і Касаційного кримінального суду ВС, яке відбулося у понеділок, 27 листопада, на посаду голови нового Верховного Суду була запропонована кандидатура Дмитра Луспеника. У виданні додають, що наразі він є головою організаційного комітету – тимчасово виконуючим обов’язки голови Верховного Суду для скликання Пленуму ВС. Раніше він був суддею, секретарем Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, суддею ВСУ (в 2008-2011 рр.), заслужений юрист України. Повідомляється, що також на зборах суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду свої кандидатури висунули Аркадій Бущенко, екс-виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, Володимир Кравчук, в минулому – суддя Львівського окружного адміністративного суду, Олена Кібенко, представник адвокатури та Богдан Львов, колишній голова Вищого господарського суду України.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших порушень 15 чиновникам і керівникам 4 органів місцевого самоврядування. Як повідомляє в понеділок прес-служба НАЗК, такі приписи було внесено за результатами проведених планових і позапланових перевірок органів державної влади та місцевого самоврядування з організації роботи щодо запобігання та виявлення корупції. Так, за результатами планових перевірок приписи внесено першому віце-прем’єр-міністру України – міністру економічного розвитку і торгівлі України Степану Кубіву, міністру юстиції Павлу Петренку, міністру інфраструктури Володимиру Омеляну, міністру молоді та спорту Ігорю Жданову, міністру культури Євгену Нищуку.

Шевченківський районний суд Києва призначив до розгляду по суті справу за обвинуваченням відстороненого від посади голови Державної фіскальної служби (ДФС) Романа Насірова на 7 грудня, 10:00. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення суд ухвалив у понеділок за результатами попереднього розгляду. Також суд продовжив до 25 січня 2018 року обом обвинувачуваним термін дії процесуальних зобов’язань, покладених на них, і визначив, що обвинувальний акт складено відповідно до вимоги Кримінально-процесуального кодексу. На засіданні сторона прокуратури просила продовжити на два місяці термін дії зобов’язань, покладених на Р. Насірова як обвинувачуваного і призначити справу до розгляду по суті.