Огляд ЗМІ за 18 лютого 2019

ГОЛОВНЕ

Глава МЗС Данії Андерс Самюельсен заявив, що ЄС досяг політичних домовленостей запровадити так звані “азовські” санкції щодо Росії за атаку в районі Керченської протоки на українські кораблі з подальшим їх захопленням і полоном моряків, технічний процес затвердження рішення триватиме кілька днів. Глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні заявила, що ЄС має забезпечити підтримку Україні у зв’язку з ситуацією в районі Азовського моря. Зокрема, рішення про нові санкції Європейського Союзу проти Росії можуть ухвалити в найближчі два тижні.

Голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі заявив, що у деяких сферах Україна демонструє низький прогрес у виконанні Угоди про асоціацію з Європейським Союзом через недостатню організаційну спроможність центральних органів виконавчої влади та відсутність політичної волі. Згідно зі звітом, поданим Офісом віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, найменшого прогресу було досягнуто у таких сферах: освіта (13%), транспорт, транспортна інфраструктура, поштові та кур’єрські послуги (15%), державні закупівлі (16%), охорона навколишнього середовища та цивільний захист (22%). Водночас прогрес виконання УА з ЄС становить 52%.

Адвокат центру правової допомоги Юрій Рябовол подав апеляцію на вирок Оболонського райсуду Києва, яким екс-президента Віктора Януковича засудили до 13 років в’язниці за держзраду. Перегляд вироку почнеться не раніше, ніж через 30 днів після проголошення вироку, аби дати змогу подати апеляції і платним адвокатам Януковича. Водночас один із платних адвокатів екс-президента Віталій Сердюк заявив, що Юрій Рябовол “не уповноважений представляти інтереси Віктора Януковича, в т.ч. подавати апеляцію”.

Єпископ Баришівський УПЦ МП Віктор звернувся до офіційних представників ООН, ЄС та ОБСЄ через нібито факти масових порушень прав людини в Україні та “реальну загрозу” ескалації релігійних конфліктів. За його словами, православних віруючих нібито б’ють, а священнослужителів УПЦ МП примушують переходити в нову українську церкву. Також єпископ поскаржився, що за українським законодавством УПЦ МП має перейменуватися, що нібито є втручанням у внутрішні справи церкви. Єпископ назвав необґрунтованими звинувачення у “зв’язках з Москвою”, “сепаратизмі” та “пропаганді руського міра”. Голова СБУ Василь Грицак заявив, що спецслужби Росії вчиняють напади на храми і залякують священиків УПЦ МП з метою дестабілізації ситуації в Україні напередодні виборів. Грицак додав, що СБУ уже фіксує, як “розігрується уже релігійна карта України”. “Перед вчиненням якихось акцій екстремістського або протиправного характеру щодо культових споруд ставиться завдання залякувати представників УПЦ МП, щоби їх реакція, так би мовити, виглядала більше природною”, – розповів Грицак.

В. о. директора асоціації “IT України” Дмитро Овчаренко заявив, що IT-індустрія виступає проти змін до Кодексу законів про працю, якими уряд хоче “прикрити” схему з працевлаштуванням ФОПів. За його словами, справжня мета Мінсоцполітики — запровадити ще один спосіб наживи на бізнесі. Віце-президент найбільшої в Україні аутсорсингової компанії EPAM Юрій Антонюк заявив, що його компанія не підтримує законопроект Мінсоцполітики. На думку Антонюка, така законодавча активність нагадує чергову спробу наповнити бюджет, цього разу — коштом IT-індустрії, що активно розвивається. Більш того, це відбувається напередодні виборів, які кожен раз змушують непокоїтися бізнес та інвесторів. Чиновники Мінсоцполітики стверджують: багато громадян скаржаться на те, що роботодавці змушують їх укладати цивільно-правові договори, хоча працювати вони повинні на умовах трудового договору. У результаті люди не отримують законний соціальний пакет: відпусток, лікарняних, гарантій та компенсацій із збереження місця роботи, посади та середньої зарплати на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантій з охорони материнства. Щоб вирішити цю проблему, чиновники хочуть ввести так званий принцип презумпції наявності трудових відносин.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що цього року закон про обіг сільськогосподарських земель не ухвалять, але виступає за обмежений продаж землі. На думку прем’єра, “процес має йти еволюційно і бути проговорений з громадянами”. “Я виступаю за розумне впровадження ринку землі з чіткими умовами. Обмежений обсяг володіння – до 200 га в одні руки плюс 200 га на фермерське господарство. Право власності лише для громадян України. Купувати землю мають фермери, а не холдинги”, – сказав Гройсман.

НКРЕКП отримала дозвіл Державної регуляторної служби ДРС на перевірку операторів газорозподільних систем через донарахування, що базуються на приведенні обсягів спожитого газу до стандартних умов

Прокурори САП затвердили і скерували до суду обвинувальний акт у “газовій справі” стосовно народного депутата Олександра Онищенка та його фінансового директора.

У грудні 2018 – січні 2019 САП та НАБУ закрили до 30 справ за відсутністю складу злочину, серед них і низку резонансних. У деяких закритих справах фігурували топові політики. Зокрема, справи були закриті стосовно екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої, генпрокурора Юрія Луценка, прем’єр-міністра Володимира Гройсмана та нардепа Антона Геращенко.

У матеріалі «Української правди» йдеться, що резонансних справ щодо кандидатів у президенти до виборів не буде. “Це свідоме рішення, щоб випадково комусь якоюсь справою рейтинг не зробити up чи down”, – так відповів у січні один з представників антикорупційних органів на запитання, чи будуть справи щодо кандидатів у президенти. В інтересах НАБУ і САП було б уникнути політичної заангажованості під час виборів, що могло б бути розцінене як підігрування одному з кандидатів. Тим більше, що представники різних гілок влади вже й так отримали чимало зисків з протистояння головних антикорупціонерів.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Країни Євросоюзу досягли згоди щодо «азовських» санкцій проти Росії (58 публікацій у ЗМІ)
  • ФСБ замовила підпал 20 храмів та напади на священиків колишньої УПЦ МП – СБУ (45 публікацій у ЗМІ)
  • Протестувальники біля МВС запалили фаєри і спроектували на будівлю напис “Бандера, вставай” (22 публікації у ЗМІ)
  • Асоціація з ЄС: Мінгареллі назвав сфери, де прогрес України “обмежений” (18 публікацій у ЗМІ)
  • “Газова справа” Онищенка: обвинувальний акт спрямували до суду (13 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Рішення про нові санкції Європейського Союзу проти Росії можуть ухвалити в найближчі два тижні. Про це 18 лютого заявила голова європейської дипломатії Федеріка Могеріні, повідомляє “Інтерфакс-Україна”. “Так, одностайне рішення може бути ухвалене в найближчі кілька тижнів”, – сказала вона журналістам у Брюсселі, відповідаючи на запитання про те, чи очікуються додаткові санкції проти РФ.

Рада міністрів закордонних справ ЄС прийняла рішення щодо “азовського” пакета санкцій проти Російської Федерації, повідомив заступник голови Адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв. “Саме наша участь у конференції (у Мюнхенській конференції з безпеки – ІФ) збіглася з тим, що ЄС готувався до сьогоднішнього засідання Ради міністрів ЄС, і я хотів би сказати, що нарешті ЄС після певної паузи прийняв важливе рішення щодо пакета санкцій, так званий “азовський” (пакет – ІФ)”, – повідомив Єлісєєв на брифінгу в понеділок у Києві. Після брифінгу він уточнив журналістам, що Рада міністрів ще продовжує засідання і про її політичне рішення буде повідомлено пізніше.

ЄС має забезпечити підтримку Україні у зв’язку з ситуацією в районі Азовського моря, заявила в понеділок глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні. “Через п’ять років після Майдану відбулися широкі обговорення серед країн-членів ЄС про нашу підтримку цій країні (Україні – ІФ). Ми обговорили подальші складові нашої підтримки, які нам будуть потрібні у зв’язку з ситуацією в районі Азовського моря”, – сказала Ф.Могеріні журналістам. Зокрема, за її словами, після візиту європейської місії до цього регіону ЄС має визначитися з розвитком можливих шляхів сполучення автомобільними дорогами та залізницями з українськими населеними пунктами, розташованими поблизу Азовського моря.

Парламент, уряд та інші органи виконавчої влади покращили рівень виконання планових завдань за Угодою про асоціацію, але ще далекі від того, щоби відповідати планам. Про це йдеться в урядовому звіті, який є у розпорядженні “Європейської правди” та буде представлений у понеділок. Відповідно до урядових даних, 52% тих завдань, що були передбачені урядом на 2018 рік, позначені як виконані. Найвищий рівень виконання продемонстрували уряд та центральні органи виконавчої влади – 55%. Верховна рада має цьогорічний показник на рівні 40%, інші органи державної влади – 47%. Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, коментуючи ці дані, зазначила, що цей показник вищий, ніж торік.

У деяких сферах Україна демонструє низький прогрес у виконанні Угоди про асоціацію з Європейським Союзом через недостатню організаційну спроможність центральних органів виконавчої влади та відсутність політичної волі, вважає голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі. Згідно з матеріалами, поданими Офісом віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, поширеними перед конференцією “Підсумки виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС”, найменшого прогресу було досягнуто у таких сферах: освіта (13%), транспорт, транспортна інфраструктура, поштові та кур’єрські послуги (15%), державні закупівлі (16%), охорона навколишнього середовища та цивільний захист (22%). Крім того, щодо низки напрямів, зокрема інтелектуальна власність, оподаткування, управління державними фінансами, гуманітарна політика, захист прав споживачів, громадянське здоров’я, фінансове співробітництво та боротьба із шахрайством, відсутні зафіксовані на 2018 рік зобов’язання.

ДЕРЖЗРАДА ЯНУКОВИЧА.

Адвокат центру правової допомоги Юрій Рябовол подав апеляцію на вирок Оболонського райсуду Києва, яким екс-президента Віктора Януковича засудили до 13 років в’язниці за держзраду. Про це повідомила “Українській правді” речниця суду Інна Свинаренко. За її словами, оскарження відбулося в понеділок, 18 лютого. Тепер справу направлять до Київського апеляційного суду. Речниця уточнила, що перегляд вироку почнеться не раніше, ніж через 30 днів після проголошення вироку, аби дати змогу подати апеляції і платним адвокатам Януковича. Водночас один із платних адвокатів екс-президента Віталій Сердюк написав у Facebook, що Юрій Рябовол “не уповноважений представляти інтереси Віктора Януковича, в т.ч. подавати апеляцію”.

ГІБРІДНА АГРЕСІЯ РФ.

Спецслужби Росії вчиняють напади на храми і залякують священиків УПЦ МП з метою дестабілізації ситуації в Україні напередодні виборів. Про це на координаційній нараді правоохоронних органів заявив голова СБУ Василь Грицак. “Чи буде втручання у вибори? Я переконаний, що буде. Спроби втручання в першу чергу будуть фіксуватися з боку Російської федерації”, – сказав він. Грицак додав, що СБУ уже фіксує, як “розігрується уже релігійна карта України”. “Після того, як Росія програла битву за томос, і в Україні створена православна церква, для того, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні на релігійному ґрунті наші “друзі” за поребриком вдаються до вчинення протиправних проявів щодо культових споруд УПЦ МП”, – розповів Грицак.

Єпископ Баришівський Української православної церкви Московського патріархату Віктор (Коцаба) звернувся до офіціних представників Організації Об’єднаних Націй, Європейського союзу та ОБСЄ через нібито факти масових порушень прав людини в Україні та “реальну загрозу” ескалації релігійних конфліктів. Про це повідомляє прес-служба УПЦ МП. “Наша Церква є найбільшою конфесією України, яка налічує понад 12 тисяч громад. Ці храми і монастирі відвідують мільйони громадян України, які люблять свою країну і свій народ, невпинно моляться про припинення війни та встановлення миру на своїй Батьківщині”, – йдеться у заяві єпископа.

ЕКОНОМІКА.

IT-індустрія виступає проти змін до Кодексу законів про працю, якими уряд хоче “прикрити” схему з працевлаштуванням ФОПів. Про це йдеться у статті на Економічній правді. В. о. директора асоціації “IT України” Дмитро Овчаренко каже, що для української IT-індустрії законопроект Мінсоцполітики неприйнятний. “Зверніть увагу на назву законопроекту: “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників”. Це лицемірство. Ви чули коли-небудь масові заяви айтівців про порушення їхніх трудових прав?” — запитує Овчаренко. За його словами, справжня мета Мінсоцполітики — запровадити ще один спосіб наживи на бізнесі. Віце-президент найбільшої в Україні аутсорсингової компанії EPAM Юрій Антонюк каже, що його компанія не підтримує законопроект Мінсоцполітики.

Мета Змін до Кодексу законів про працю, якими уряд хоче “прикрити” схему з працевлаштуванням ФОПів, – легалізація трудових відносин. Про це йдеться у статті на Економічній правді. Чиновники Мінсоцполітики стверджують: багато громадян скаржаться на те, що роботодавці змушують їх укладати цивільно-правові договори, хоча працювати вони повинні на умовах трудового договору. У результаті люди не отримують законний соціальний пакет: відпусток, лікарняних, гарантій та компенсацій із збереження місця роботи, посади та середньої зарплати на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантій з охорони материнства. Щоб вирішити цю проблему, чиновники хочуть ввести так званий принцип презумпції наявності трудових відносин. Для цього пропонується внести до Кодексу законів про працю сім ознак наявності трудових відносин. При наявності як мінімум трьох з них робота буде вважатися трудовими відносинами з усіма наслідками.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що цього року закон про обіг сільськогосподарських земель не ухвалять, але виступає за обмежений продаж землі. Про це він сказав в інтерв’ю Ліга.net. На запитання, коли запрацює ринок землі Гройсман відповів: “Політики не готові брати на себе відповідальність і провести якісно цю реформу. До того ж, це зручна тема для спекуляцій на страху людей”. На думку прем’єра, “процес має йти еволюційно і бути проговорений з громадянами”. “Я виступаю за розумне впровадження ринку землі з чіткими умовами. Обмежений обсяг володіння – до 200 га в одні руки плюс 200 га на фермерське господарство. Право власності лише для громадян України. Купувати землю мають фермери, а не холдинги”, – сказав Гройсман.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) затвердили і скерували до суду обвинувальний акт у “газовій справі” стосовно народного депутата України Олександра Онищенка та його фінансового директора, повідомила прес-служба САП. О.Онищенку інкримінують організацію схеми з розкрадання коштів під час видобутку та продажу природного газу у рамках договорів про спільну діяльність із ПАТ “Укргазвидобування”. Досудове розслідування в кримінальному провадженні на підставі постанови слідчого судді здійснювалося в порядку спеціального досудового розслідування (in absentia), передбаченому ст. 241-1 КПК України. У САП зазначили, що обвинувачені проігнорували виклики на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і не з’явилися на виклик для отримання обвинувального акта та додатків до нього, через що ці документи було вручено в порядку ст. 297-5 їхнім захисникам.

У грудні 2018 – січні 2019 Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро закрили до 30 справ за відсутністю складу злочину, серед них і низку резонансних. Про це, з посиланням на джерела в антикорупційних відомствах, йдеться у матеріалі “Української правди” Під мантією Понтія Пілата: в які ігри грають НАБУ і САП перед виборами. У деяких закритих справах фігурували топові політики. Наприклад справа про відпочинок у 2016 екс-голови НАБУ Валерії Гонтаревої на Мальдівах з родиною. Її порушили в серпні 2017 за заявою нардепа Віталія Купрія. Через рік, у липні 2018, закрили. Детективи встановили витрату Гонтаревої на відпочинок у розмірі майже 250 тисяч гривень, але це значно менше, ніж 250 прожиткових мінімумів, необхідних для кримінальної відповідальності за ст. 366-1 ККУ (декларування недостовірної інформації). Втім, Купрій не заспокоївся і у серпні 2018 оскаржив рішення НАБУ. Справу знову відкрили. А 19 грудня повторно закрили.

Резонансних справ щодо кандидатів у президенти до виборів не буде. Про це кажуть джерела в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та Національному антикорупційному бюро, йдеться у матеріалі УП Під мантією Понтія Пілата: в які ігри грають НАБУ і САП перед виборами. “Це свідоме рішення, щоб випадково комусь якоюсь справою рейтинг не зробити up чи down”, – так відповів у січні один з представників антикорупційних органів на запитання, чи будуть справи щодо кандидатів у президенти. “Так, влада хотіла б, щоб ми завели справу по Тимошенко, але ми не братимемо участь у цьому. Просто візьмемо поп-корн і пиво і поглянемо на це “Скажене весілля”!” – додає співрозмовник.