Громада римо-католицької парафії св. Миколая у Києві закликає державу негайно почати реставрацію костелу, або передати його релігійній громаді

Громада римо-католицької парафії св.. Миколая у Києві закликає владу повернути костел св.. Миколая на вулиці Великій Васильківській у Києві у власність релігійної громади, або негайно розпочати його реставрацію за державні кошти. Про це заявили представники громади на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

За їхніми словами, останніми роками стан будівлі стрімко погіршується. 24 травня з фронтону впав великий бетонний уламок вагою близько 100 кілограмів. «За 5 років, коли я є настоятелем, кожного року падають камені, з’являються тріщини у стінах і фундаменті. Але вперше впав настільки великий камінь», – каже Андрій Рак, настоятель парафії св. Миколая у Києві.

Костел св.. Миколая був зведений на початку ХХ сторіччя Владиславом Городецьким за проектом Станіслава Валовського, за кошти католицької громади. Після приходу радянської влади, костел націоналізували. Будівлю перетворили спершу на склад та архів, з 1978 року – на будинок органної і камерної музики. Зараз будівля на балансі Міністерства культури України, розпорядником є Національний будинок органної і камерної музики.

Представники парафії кажуть, що в офіційних звітах Мінкульту про кошти, виділені на розробку проектної документації, ремонт і реставрацію костелу в попередні роки, йдеться про мільйонні суми, але реально на місці відбувалися мінімальні роботи. У держбюджеті 2019 року на ремонт костелу закладено менше 80 тисяч гривень.

«На наші запити надати інформацію про цільове використання коштів і цифри по роках ані Міністерство культури, ані Міністерство фінансів не дали відповіді. Лише нещодавно ми отримали листа, що за 2014-2017 роки на відновлення храму виділили 20 мільйонів гривень. За ці кошти можна було б здійснити реставраційні роботи», – каже Павло Вишковський, настоятель Делегатури (управління) згромадження Місіонерів Облатів Марії Непорочної.

«Роботи, які проводилися – це діяльність заради діяльності, це просто викидання грошей на вітер. Тут потрібна фахова наукова реставрація. […] Те, що я бачив на місці під час останніх відвідин, свідчить, що якщо ми негайно не зробимо хоча б консервацію фасаду, найближчої зими елементи декору почнуть сипатись на голову. Це небезпечно не тільки для споруди, а й для людей», – наголошує Георгій Духовичний віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів України, керівник Колективного підприємства «Творча архітектурної майстерня Г.Духовичного», член Українського комітету ICOMOS (UNESCO).

Він нагадав, що закон про охорону культурної спадщини зобов’язує балансоутримувачів пам’яток  забезпечувати їх належне збереження, а доведення її до руйнування є кримінальним злочином. «Потрібно розпочати моніторингову місію з фіксації динаміки погіршення стану фасадів і всієї споруди, і відкривати кримінальну справу проти Міністерства культури, яке неналежним чином виконує свої функції балансоутримувача», – зазначає Георгій Духовичний.

Представники парафії нагадали, що з перших років української незалежності просять державу повернути костел у їхню власність, оскільки він проектувався як релігійна споруда і побудований повністю за приватні кошти католицької громади того часу.

«Україна одна з небагатьох країн Східної Європи, де після завершення радянської доби не було прийнято закону про реституцію – відновлення прав фізичних і юридичних осіб, які втратили власність внаслідок дій радянської влади. Але стаття 17 закону про свободу совісті і релігійні організації передбачає порядок повернення релігійних споруд їхнім законним власникам», – зазначає юрист Володимир Тарасюк, представник інтересів парафії в судових органах.

Зі свого боку вони здійснили  усі необхідні юридичні процедури, процес «завис» на рівні Київської міської державної адміністрації.

«Ми проявляємо розуміння, коли нам відповідають, що немає куди перенести органний зал, що не одразу можливо знайти кошти, але у даному випадку можна констатувати, що усі ці 20 років місце не шукали і балансоутримувачі споруди не докладали зусиль для збереження цієї пам’ятки архітектури. Якщо власник храму не може про нього подбати – потрібно повернути його тим, хто хоче це зробити. […] Це також і питання декомунізації. Якщо ми визнаємо, що те, що свого часу зробила радянська влада, є злочином, це потрібно виправити і зробити храм насамперед місцем для молитви», – каже Віталій Кривицький, єпископ ординарій Київсько-житомирської дієцезії римо-католицької церкви, голова Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

За словами представників громади, єдина перешкода для повернення костелу у власність римо-католицької громади – відсутність політичної волі. «Костел св.. Миколая – один з унікальних для України випадків, коли за право власності на релігійну споруду не сперечаються декілька конфесій. Єдиним претендентом на нього є відновлена парафія св. Миколая. І є документальні підтвердження того, що на спорудження костелу не було витрачено жодної копійки державних коштів», – каже юрист Володимир Тарасюк.

Віталій Кривицький зазначив, що римо-католицька громада готова взяти на себе ремонт і реконструкцію костелу, якщо його повернуть у їхню власність. При цьому, вони дозволять проведення концерти органної музики.

Георгій Духовичний зазначив, що в Україні є приклади, коли релігійна громада власними зусиллями відновлювала будівлі культових споруд до належного стану. Це, зокрема, Кірха Святої Катерини на вул. Лютеранській у Києві.