Огляд ЗМІ за 6 червня 2019

ГОЛОВНЕ

Представник України в Тристоронній контактній групі Леонід Кучма вважає, що українська сторона не повинна відповідати на провокаційні обстріли в разі, якщо вони здійснюються з боку цивільних об’єктів. Кучма наголосив, що вогонь у відповідь треба завжди давати, коли йдуть бойові дії на відповідній території, де немає населених пунктів. Крім того, Леонід Кучма наголосив, що пропозиція представників керівництва Росії до президента України Володимира Зеленського почати вибудовувати взаємовідносини між сторонами “з чистого аркуша” має передбачати також і озвучування конкретних позицій Москви. Сецпредставник ОБСЄ в ТКГ Мартін Зайдік заявив, що питання про зняття економічної блокади з непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей в Мінську порушили представники ОРДЛО і підтримала в загальній формі Російська Федерація. Прес-секретар Зеленського Юлія Мендель повідомила, що “дорожня карта” президента України Володимира Зеленського щодо мінських переговорів не буде публічною мінімум до 19 червня, її узгодять із партнерами по “нормандського формату”.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні й у цілому законопроект №1098 про тимчасову слідчу комісію, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України. Документ визначає правовий статус цих комісій, їхні повноваження та організаційні засади діяльності. Крім того, законопроект встановлює порядок створення й організацію діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування обставин вчинення президентом України державної зради або іншого злочину. Заступник глави АП Руслан Рябошапка заявив, що Володимир Зеленський підпише закон про тимчасову слідчу комісію лише якщо він відповідає підходам, які пропонував Зеленський.

Верховна Рада України ратифікувала внесення змін до додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. “В оновленому додатку XXVII до Угоди про асоціацію передбачені нові енергетичні стандарти, які наблизять Україну до повноправного членства в ЄС”, – заявила віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона додала, що в рамках оновленого додатка буде створено двосторонній механізм моніторингу виконання Україною директив і регламентів у ЄС у сфері енергетики.

Верховна Рада на ранковому засіданні схвалила в другому читанні та в цілому закон, який регулює задекларований також у документах стратегічного оборонного планування перехід України на стандарти НАТО в оборонній сфері. Ухвалений закон передбачає внесення змін до закону “Про оборону України” щодо визначення термінів “військова стандартизація”, “військовий стандарт”, “стандарт НАТО” і “стандарт у сфері оборони держави-члена НАТО”.

Верховна Рада не підтримала звільнення голови Служби безпеки Василя Грицака, міністра МЗС Павла Клімкіна та міністра оборони Степана Полторака.

Конституційний суд визнав неконституційним положення пункту 13 частини першої статті 17 закону “Про Національне антикорупційне бюро України”. Відповідне провадження КСУ відкрив у жовтні 2018 року за скаргою акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” – підприємства, що контролюється групою “Приват” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. Там вважали неконституційним повноваження НАБУ звертатися до суду з цивільними позовами щодо визнання недійсними угод фігурантів кримінальних розслідувань у топ-корупції. У НАБУ заявили, що Конституційний суд обмежив повноваження НАБУ і тим самим узаконив закупівлі державних підприємств за завищеними цінами.

Покровський райсуд Дніпропетровської області затвердив угоду зі слідством обвинувачених у нападі на громадську діячку Катерину Гандзюк і призначив їм покарання. Координатора нападу на Гандзюк Сергія Торбіна засудили до 6 років і 6 місяців позбавлення волі, а безпосереднього нападника Микиту Грабчука – до 6 років в’язниці. Володимир Васянович та В’ячеслав Вишневський отримали вирок – 4 роки ув’язнення,  Віктор Горбунов – 3 роки.

Правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на рівні 17,5% річних.

Віктор Медведчук заявив, що “Опозиційна платформа – За життя” буде брати участь у парламентських виборах 21 липня, але без об’єднання з “Опозиційним блоком”. На з’їзді ОПЗЖ запропонували список першої десятки партії: Юрій Бойко, Вадим Рабінович, Віктор Медведчук, Наталя Королевська, Сергій Льовочкін, Василь Німченко, Нестор Шуфрич, Сергій Ларін, Сергій Дунаєв, Тарас Козак. У партії “Опозиційна платформа – За життя” пропонують посаду майбутнього прем’єр-міністра Юрія Бойка.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Кучма прояснив позицію Києва в Мінську стосовно заборони вогню та блокади (292 публікації у ЗМІ)
  • Ухвалено Закон про тимчасові слідчі комісії ВР у процедурі імпічменту (102 публікації у ЗМІ)
  • Рада відмовилась звільнити Грицака, Полторака і Клімкіна (64 публікації у ЗМІ)
  • П’ятьом нападникам на Катерину Гандзюк оголосили вироки (51 публікація у ЗМІ)
  • Рада ухвалила енергетичний додаток до угоди про асоціацію з ЄС (27 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Представник України в Тристоронній контактній групі (ТКГ), другий президент України Леонід Кучма зазначає, українська сторона не повинна відповідати на провокаційні обстріли в разі, якщо вони здійснюються з боку цивільних об’єктів. “Є ще одна проблема – це провокаційні обстріли, коли заїжджає якась установка або в дитячий садок, або до якогось житлового будинку, або взагалі в населений пункт і здійснює обстріл нашої території. Скажіть, будь ласка, ми можемо, якщо бачимо, що це відбувається, наприклад, з дитячого садка, давати відповідь?”, – сказав він на прес-конференції в Адміністрації президента України в четвер.

Представник України в Тристоронній контактній групі (ТКГ), другий президент України Леонід Кучма наголошує, що пропозиція представників керівництва Росії до президента України Володимира Зеленського почати вибудовувати взаємовідносини між сторонами “з чистого аркуша” має передбачати також і озвучування конкретних позицій Москви. “Я постійно говорю, що рух має бути двостороннім. Я почув заяву прес-секретаря президента Росії Пєскова про те, що Кучма загалом не поганий, але ми маємо з президентом Зеленським розмовляти… що Зеленський має надати пропозиції. Так от, якщо б Пєсков сказав, що “ось, з нашого боку ми пропонуємо те, те, те”. А то пропонують з чистого аркуша, а що це за чистий аркуш? А може, вони скажуть чистий аркуш – це Крим їхній, ситуація на Донбасі – заморожений конфлікт і так далі”, – сказав він на прес-конференції в Адміністрації президента України в четвер.

Питання про зняття економічної блокади з непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей на засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) 5 червня в Мінську порушили представники ОРДЛО і підтримала в загальній формі Російська Федерація, заявив спецпредставник ОБСЄ в ТКГ щодо врегулювання ситуації на сході України Мартін Зайдік. “Стосовно дискусії в ТКГ з економічних питань хочу відповісти, що вчора, відповідаючи на запитання журналістів про зняття так званої блокади, я торкнувся лише одного аспекту дуже комплексного та складного питання про зняття торговельних обмежень і відновлення економічних зв’язків України з тимчасово непідконтрольними їй ОРДО та ОРЛО. Насправді під час дискусії в ТКГ питання про зняття виключно самої блокади порушили представники ОРДО і ОРЛО і підтримала в загальній формі російська сторона”, – йдеться в заяві Зайдіка, яку він зробив журналістам у четвер у Києві.

“Дорожня карта” президента України Володимира Зеленського щодо мінських переговорів не буде публічною мінімум до 19 червня, її узгодять із партнерами по “нормандського формату”, повідомила прес-секретар глави Української держави Юлія Мендель. “Щодо питання “дорожньої карти” від президента стосовно мінських переговорів – ми поки що не робимо “дорожню карту” публічною з двох причин. Перша причина – це те, що вже були інциденти, коли інформація виходила напередодні, й ініціативи президента блокувала інша сторона”, – сказала Мендель на прес-конференції в Адміністрації президента України в четвер.

ЗАКОН ПРО ІМПІЧМЕНТ ПРЕЗИДЕНТУ.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні й у цілому законопроект №1098 про тимчасову слідчу комісію, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України. На підтримку законопроекту на пленарному засіданні в четвер проголосувало 279 народних депутатів. Документ визначає правовий статус цих комісій, їхні повноваження та організаційні засади діяльності. Крім того, законопроект встановлює порядок створення й організацію діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії для проведення розслідування обставин вчинення президентом України державної зради або іншого злочину.

Президент України Володимир Зеленський підпише закон про тимчасову слідчу комісію (ТСК), який також передбачає розслідування у рамках процедури усунення президента України з поста в порядку імпічменту, лише якщо він відповідає підходам, які пропонував Зеленський, заявив заступник глави Адміністрації президента України Руслан Рябошапка. “Сам Володимир Зеленський ініціював питання про імпічмент, про регулювання цієї процедури. Ми маємо подивитися, що прийде на підпис до президента, якщо ці підходи збігатимуться з тим, що пропонував Володимир Зеленський, то очевидно, що закон буде підписано в найкоротші терміни”, – сказав Рябошапка на брифінгу в четвер у Києві.

КАДРОВІ ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕЛЕНСЬКОГО.

Верховна Рада не підтримала звільнення голови Служби безпеки Василя Грицака. За його відставку проголосували лише 78 депутатів. Сергій Власено від “Батьківщини” сказав, що їхня фракція підтримує звільнення силовика. Водночас, лідер “Радикальної партії” Олег Ляшко зазначив, що Володимир Зеленський не вніс нову кандидатуру на посаду Грицака, та заявив, що президент “вже призначив голову СБУ”, свого друга дитинства Івана Баканова, та дав йому звання лейтенанта.

На засіданні Верховної Ради в четвер депутати не підтримали проект постанови президента Володимира Зеленського про звільнення міністра оборони Степана Полторака. Його відставку підтримали лише 67 депутатів. Партія “Батьківщина” підтримала подання президента.

ЕНЕРГЕТИКА.

Верховна Рада України ратифікувала внесення змін до додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. За відповідний законопроект на засіданні парламенту в четвер проголосував 231 народний депутат. “В оновленому додатку XXVII до Угоди про асоціацію передбачені нові енергетичні стандарти, які наблизять Україну до повноправного членства в ЄС”, – заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, представляючи документ. Вона додала, що в рамках оновленого додатка буде створено двосторонній механізм моніторингу виконання Україною директив і регламентів у ЄС у сфері енергетики.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Конституційний суд визнав неконституційним положення пункту 13 частини першої статті 17 закону “Про Національне антикорупційне бюро України”. Про це повідомляється на сайті суду. Відповідне рішення було ухвалене за конституційною скаргою АТ “Запорізький завод феросплавів” під час закритої частини пленарного засідання Другого сенату КС. Відповідне провадження КСУ відкрив у жовтні 2018 року за скаргою акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” – підприємства, що контролюється групою “Приват” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Конституційний суд обмежив повноваження Національного антикорупційного бюро і тим самим узаконив закупівлі державних підприємств за завищеними цінами. Саме так представники НАБУ прокоментували рішення КСУ від 6 червня. “КС узаконив розкрадання коштів держпідприємств через закупівлі за завищеними цінами, позбавивши НАБУ права вимагати через суд анулювання незаконних угод. Це рішення — в інтересах організаторів корупційних схем, а не України”, – сказано в повідомленні у Твіттері.

ЕКОНОМІКА.

Правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на рівні 17,5% річних. “Це необхідно для убезпечення від інфляційних ризиків, які посилилися з моменту ухвалення попереднього рішення у квітні (про зниження ставки з 18%) і досягнення мети 5% наступного року”, – йдеться в повідомленні НБУ на його сайті в четвер. Згідно з ним прискорення інфляції у квітні до 8,8% у річному вимірі, що вище за прогноз Національного банку України, та збереження цієї динамки в липні обумовлено, насамперед, тимчасовими факторами.