Зміна правил зовнішнього незалежного оцінювання заблокує реформу вищої освіти – експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 31 березня 2015 року – Спроби змінити правила проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) напередодні початку вступної кампанії-2015 підривають засади реформування вищої освіти та призведуть до погіршення її якості. Таку заяву під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі зробили представники експертного середовища та вищих навчальних закладів.

Зокрема, йдеться про законопроект №2335 «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (щодо забезпечення рівних прав на здобуття вищої освіти)», який комітет Верховної Ради більшістю голосів рекомендував до розгляду у сесійній залі. Цей документ, серед іншого, відновлює дію норми, за якою при вступі можуть враховуватись сертифікати ЗНО минулих років, а також запроваджує нові тести.

Натомість Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти, заявив про неможливість співставлення результатів тестів ЗНО, проведених у різні роки. «Законопроект №2335 хоче примусити Центр оцінювання якості освіти займатися шулерством. Тому що неможливо перевести результати ЗНО минулих років у відповідності до вимог ЗНО 2015-го. В мене є лист від Національної академії педагогічних наук, де стверджується, що це зробити неможливо», – пояснив Ігор Лікарчук. Він також зазначив про неможливість застосування нових тестів як альтернативу ЗНО, згаданих у законопроекті №2335 через відсутність практики їхнього випробування.

Зі свого боку Володимир Бугров, проректор Київського національного університету ім.Т.Шевченка, спростував аргументи ініціаторів законопроекту, які пояснили його появу спробою захисту інтересів абітурієнтів, що складали ЗНО раніше і не реалізували своє право на вищу освіту – мовляв, таких дуже багато. «Минулого року наш університет отримав найбільше заявок до вступу в Україні – близько 48 тис. Із них 1700 заяв надійшли від абітурієнтів, які закінчили середню школу не 2014-го, а раніше. З цих 1700 заяв лише 200 поступили від тих, хто раніше не зміг реалізувати своє право на вищу освіту (решта – вже навчалися в інших вишах), але фізично вони були подані від 60 осіб . Таким чином, наразі виявляється, що проблема щодо прийняття до уваги сертифікатів ЗНО минулих років, судячи з нашої статистики, не є поширеною», – пояснив Володимир Бугров.

Юлія Безвершенко, старша викладачка Національного Університету Києво-Могилянська Академія, зазначила, що у разі ухвалення, законопроект №2335 порушить принцип рівного доступу до вищої освіти через створення нерівних правил вступу для абітурієнтів, які закінчували навчання у середній школі в різні роки. Відтак втрати зазнає якість освіти.

Експерти Реанімаційного пакету реформ (РПР) наголосили на тому, що ЗНО є одним із небагатьох інструментів держави, до якого в суспільстві є довіра, і в разі ухвалення законопроекту №2335 її буде підірвано. «Конституція гарантує право на вищу освіту. Але це право реалізується на основі конкурсного відбору. А цей законопроект руйнує конкурсний відбір», – зазначила Ірина Єгорченко, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ, експерт РПР.

На думку Світлани Благодєтєлєвої-Вовк, мета пропонованих змін є нічим іншим, як лобіюванням інтересів окремих ректорів, які у такий спосіб намагаються зробити вищу освіту доступнішою, що збільшує їхні можливості у фінансуванні, хоча й коштом погіршення якості освіти. «Ректори зацікавлені в кількості абітурієнтів як ресурсу, що дозволить отримати фінансування. Проблема України полягає в тому, що ми знаходимося в демографічній ямі. Ми цей ресурс вичерпали. Як компенсувати? Це залучити всі ресурси інших років (абітурієнтів різних років). Це – найпростіший шлях, збільшувати кількість. Але є й інший шлях – інтернаціоналізація вищої освіти. Наразі Україна використовує свій потенціал на 88%. Чому ректори не роблять цього? Бо в це треба вкладати кошти. Навіщо робити інвестиції, коли простіше прийняти популістський закон і прийняти до вишів усіх тих, хто раніше до них ще не потрапив», – зазначила експерт.

Лілія Гриневич, голова комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, пояснила, що методика ЗНО 2015-го відрізнятиметься від попередніх років, що зроблено з метою підвищення об’єктивності оцінювання. «Сьогодні, коли автори законопроекту говорять про справедливе оцінювання, то насправді це не так. Ми не можемо порівняти результати оцінювання різних років, бо в різні роки були задіяні різні підходи до з’ясування порогового балу. Але 2015-го року введено певні новації, і вже з наступного року ми зможемо проектувати тести наступних років у такий спосіб, аби робити тести співставними за складністю», – зазначила Лілія Гриневич.