Пісні українською мовою займають лише 5% ефіру українських радіостанцій, 40% – пісні російською мовою.
Київ, 27 травня 2016 року – Законопроект №3822 про введення квоти на україномовний контент на радіостанціях передбачає квоти на рівні 35%, які вводитимуться поетапно. Також документ встановлює 50% квоти для аудіо візуального продукту, виробленого в Україні. Його ініціаторами виступили музиканти, громадські та культурні діячі. «Це не заборона чогось. Це підтримка українського. Це створення українського контенту, продукту в умовах домінування російських медіа мереж та російського капіталу в медіа. Росія вкладає мільйони доларів у контент, який би пропагував «русскій мір». У таких умовах ми не можемо стимулювати український продукт іншим чином, аніж через преференції нашим виконавцям», – заявив під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі народний депутат України та заступник голови Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики Сергій Висоцький. Він вважає, що квоти є одним із засобів стимулювання українського контенту.
Результати соцопитування свідчать, що 78% населення України вважають себе українцями, 68% вважають українську мову рідною. «Ми можемо побачити, як медіа впливає на свідомість. Не всі будучи українцями вважають українську мову рідною, не всі, хто вважає її рідною, нею говорять. А у радіо етері частка української мови ще менша», – заявив Сергій Оснач, представник розробників законопроекту та один з представників групи з доопрацювання законопроекту. Він вважає, що перемагає та мова, у якої більша комунікативна потужність, а не носіїв якої більше. Така ситуація веде до втрати етнічної ідентичності. За словами пана Оснача, ініціатори наполягали на відсутності жодних виключень для радіостанцій. Також важливим елементом є трансляція української музики рівномірно протягом доби, а не у «зручний час», яким багато радіостанцій вважають ніч. Сергій Оснач також розповів, що до ВРУ також внесли альтернативний законопроект, який повністю обслуговує інтереси медіа індустрії.
«Український законопроект співпадає з європейським підходами до національного контенту в медіа. Такі країни як Франція чи Німеччина підтримують виробництво власної музики», – заявив Міхаіл Камінскі, депутат польського Сейму та автор аналогічного закону в Польщі.
Сергій Василюк, фронтмен гурту Тінь Сонця, закликав популярних українських виконавців, які «підтримують авторитет української пісні в ефірі», долучитися до ініціативи та підтримати квоти на радіостанціях. Як заявив Вадим Красноокий, фронтмен гурту «Mad heads», «слухаючи київські радіостанції, не зрозуміло, у якій країні знаходишся». За його словами, переважна більшість пісень англійські або російські. Теж саме стосується реклами та розмов діджеїв в ефірі. На думку Тетяни Шамшетдінової, арт-директора студії звукозапису «Кофеін», питання якості технічної не стоїть вже 10 років. У той же час питання якості контенту – це питання смаку.
Вікторія Польченко, головний редактор радіо «Промінь», розповіла, що її радіостанція ще з 2010 року прийняв рішення, що 90% її музики буде українською. «На нас зараз покладений той пласт молодіжної української музики, яку і слухає прогресивна українська молодь […]. Стилів також вистачає. Наприклад, українського лаунж – прийдіться по клубах! – зараз більш ніж достатньо для цих 35% [які пропонує законопроект]», – заявила вона. У тім, за словами пані Польченко, наразі її радіостанція лише у Інтернеті, адже у, наприклад, машинах немає приймача, який би сприймав 73,1 ФМ. «Як і більшість музикантів ми опиняємося в Інтернеті. Я сподіваюся, що Рада з питань телебачення і радіомовлення нарешті перегляне вимоги до розбудови мережі ФМ і виділить частоту для української музики, аби її могли чути усі», – зазначила Вікторія Польченко.
За словами організаторів, 31 травня пройде хода на підтримку законопроекту «Не души українську музику».
