На 2018 рік збір від екологічного податку становитиме 2 мільярди 800 мільйонів гривень. 45% від надходжень піде до державного бюджету, 25% – до місцевих територіальних одиниць, 20% – до обласних рад. На державну програму «Здійснення природоохоронних заходів» планується виділити 360 мільйонів гривень. Про це розповів аналітик МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Обласні екологічні фонди наповнюються надходженнями від екологічного податку. Сьогодні є велика розбіжність між областями – сума, яка надходить до екологічного фонду, залежить від кількості шкідливих підприємств. Порядок використання коштів, які надійшли до фонду, регулюються відповідним рішенням обласної ради. «Якщо підприємство шкідливо діє на довкілля, використовує природні ресурси, воно сплачує екологічний податок. Цю суму можна використати з метою часткового або повного нівелювання шкоди. У реальності ці кошти ідуть далеко не на ті заходи, які прописані у постанові. А якщо ідуть – то не завжди використовуються неефективно», – наголосила аналітик МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Норенко.
Основна причина, чому гроші використовуються неефективно, – маніпуляція з постановами. «Постанова прописана так, що юридичний департамент обласних адміністрацій, міністерства можуть підвести під постанову будь-який захід, якщо його подали правильні люди. І вони можуть сказати, що будь-який захід, який подали неправильні люди, не відповідає постанові, – пояснює Петро Тєстов. – Доходить до такої ситуації, що у Харківській області один перелік заходів фінансується за рахунок коштів екологічного фонду, а у Сумській – цей же перелік заходів категорично не може фінансуватися, тому юристи облради кажуть, що ніяк не можна».
Інша проблема – непрозора система розподілу коштів.
Серед інших проблем – невчасне надходження коштів та корупція під час проведення тендерів. Також буває, що кошти з екологічних фондів виділяють на діяльність, яка абсолютно не пов’язана з покращенням екологічної ситуації.
