Огляд ЗМІ за 5 липня 2018

ВИСНОВКИ

Рада Європейського союзу оголосила про продовження економічних санкцій щодо Росії ще на півроку. «Вітаю одноголосне схвалення рішення Ради Євросоюзу продовжити до 31 січня 2019 року економічні та секторальні санкції проти Росії за брутальну агресію проти України», – заявив президент Петро Порошенко. Він нагадав вимоги України: цілковите виконання Мінських домовленостей, виведення російських військ з Донбасу, введення миротворців ООН, відновлення контролю над державним кордоном, звільнення утримуваних Росією українських політичних в’язнів і заручників, повернення Криму.

Верховна Рада закликала інституції Європейського Союзу сприяти максимальному використанню можливостей інтеграції України у внутрішній ринок ЄС. «Український парламент очікує від ЄС підтвердження “стратегічної ролі України як держави-партнера для постачання газу до Європейського Союзу”. Верховна Рада очікує від ЄС заходів, які унеможливлять будівництво “політично вмотивованого проекту” – транзитного газопроводу “Північний потік-2”, що загрожує енергетичній безпеці України та всієї Європи. Верховна Рада визнає необхідність формування спільного бачення шляхів інтеграції України в єдиний цифровий ринок Європейського Союзу, посилення співпраці в митній сфері та енергетиці.

Президент Петро Порошенко підписав схвалений раніше Верховною Радою законопроект №8068 про національну безпеку України, який визначає і розмежовує повноваження державних органів у сферах національної безпеки та оборони, а також визначає серед фундаментальних національних інтересів здобуття членства в ЄС і НАТО.

Лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко заявила, що президент України Петро Порошенко може ввести воєнний стан у країні та скасувати президентські вибори. «Це вкрай небезпечний план, який поки що Петро Порошенко думає реалізувати в Україні. Він хоче, в принципі, щоб вибори президента не проводити. Зараз розпочався глибокий переговорний процес із тими, хто нібито очолює “ЛНР-ДНР”, тобто, по суті, з людьми, які сьогодні окупували частину України. Порошенко хоче ініціювати початок війни. Він хоче, щоб були захоплені території додатково України. Він хоче, щоб усе горіло. На цьому він хоче вводити воєнний стан і не проводити виборів у принципі”, – заявила Тимошенко. БПП розцінює звинувачення Юлії Тимошенко на адресу Петра Порошенка як поширення тез російської пропаганди і вимагає від неї вибачень перед сім’ями загиблих із початку конфлікту на Донбасі українців.

У Криму «суд» засудив українського активіста Володимира Балуха до 5 років колонії загального режиму та штрафу 10 тис. руб. Президент Петро Порошенко назвав розправою вирок «суду» в анексованому Криму українському активісту Володимиру Балуху й наголосив, що Україна продовжить боротися за кожного свого заручника. МЗС України висловило свій протест у зв’язку з вироком Володимиру Балуху. У посольстві США в Україні після ухвалення нового вироку Володимиру Балуху закликають Росію негайно звільнити політичних ув’язнених. Перший заступник голови ВР Ірина Геращенко запропонувала представнику РФ у ТКГ Борису Гризлову 11 липня або в інший зручний день провести розширене засідання ТКГ у Мінську для обговорення можливості передання РФ 36 росіян , утримуваних в Україні, заради звільнення українців з російських в’язниць.

Народні депутати відмовилися в четвер розпочати звільнення членів Центральної виборчої комісії, термін повноважень яких закінчився, і призначення замість них нових. Фракція БПП у знак протесту покинула залу та була майже у повному складі відсутня на вечірньому засіданні Ради. Але Верховній Раді вистачило голосів, щоб прийняти в першому читанні законопроект, незважаючи на бойкот коаліційної фракції БПП. Народні депутати 240 голосами підтримали в першому читанні законопроект №6518 про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення офіційного опублікування законів України та інших нормативно-правових актів. На думку експертів, цей факт є ледь не історичним для українського парламентаризму. Також серед причин, через які депутати відмовилися голосувати за звільнення членів ЦВК, називають «завеликі апетити» Петра Порошенка щодо власних членів ЦВК та фактор «чотирнадцятого» (всього 14 кандидатів на 13 місць).

Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення функціонування фінансового сектора в Україні”. Документ стосується реформи корпоративного управління в державних банках. Законопроект пропонує відмовитися від формування наглядових рад “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” представниками президента, парламенту і уряду (по 5 осіб), оскільки це робить держбанки залежними від політиків та їх впливу. Даним документом передбачається, що наглядова рада держбанку повинна складатися з дев’яти членів, з яких шість повинні бути незалежними, три – представниками держави пропорційно від президента, Кабінету міністрів і Верховної Ради.

Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроект зі змінами до Митного кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо впровадження механізму “єдиного вікна” і оптимізації контрольних процедур на митниці. Законопроект входить в пакет з 35 проектів законів, визначених як необхідні для поліпшення бізнес-клімату та економічного зростання в країні. Документ передбачає подачу до митного оформлення дозвільних документів в електронній формі.

Прес-служба НАК “Нафтогаз України” повідомила, що Вищий суд швейцарського кантону Цуг відновив арешт акцій Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG, які належать ПАТ “Газпром”. “Активи лишатимуться під арештом, поки розглядатиметься апеляція НАК “Нафтогаз України” на рішення щодо зняття арешту з цих акцій, яке раніше ухвалив місцевий орган зі стягнення боргів”, – йдеться у повідомленні. В “Газпромі” заявили, що заява “Нафтогазу” про відновлення судом Швейцарії арешту акцій Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG не відповідає дійсності. Як відзначили в “Газпромі”, суд лише призупинив виняток для цих акцій зі списку активів, на які накладаються забезпечувальні заходи.

Генеральний прокурор Юрій Луценко оголосив про зміну раніше повідомленої підозри народному депутату від “Опозиційного блоку” Михайлу Добкіну. При цьому не вказано, в чому саме полягає зміна підозри. “Після оголошення про зміну раніше повідомленої підозри іншим фігурантам кримінального провадження досудове розслідування буде закінчено та матеріали досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України будуть відкриті стороні захисту”, – заявила Лариса Сарган.

НАБУ та САП завершили розслідування справи про розкрадання бюджетних коштів, виділених на проект “Стіна”. Прокурори повідомили про завершення розслідування вісьмом підозрюваним у заволодінні коштами державного бюджету, виділеними на інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону та територій, прилеглих до зони бойових дій. Посадовців Державної прикордонної служби та представників бізнесу підозрюють у корупційних зловживаннях, в результаті яких інтересам держави завдано збитків у розмірі понад 16,68 млн. грн.

ЦПК повідомляє, що керівник САП Назар Холодницький подав скаргу на дії кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яка розглядає його справу. За інформацією ЦПК, Холодницький вимагає від Верховного суду заборонити кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів використовувати аудіозаписи з його кабінету у якості доказу проти нього.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • У Раді вперше ухвалили закон без участі найбільшої фракції Порошенка (121 публікація у ЗМІ)
  • Другий вирок Володимиру Балуху: 5 років колонії і штраф (76 публікацій у ЗМІ)
  • ЄС продовжив антиросійські санкції (41 публікація у ЗМІ)
  • Порошенко підписав закон про нацбезпеку (35 публікацій у ЗМІ)
  • Рада ухвалила закон про “єдине митне вікно” (24 публікації у ЗМІ)

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

Рада Європейського союзу в четвер оголосила про продовження економічних санкцій щодо Росії ще на півроку. “5 липня 2018 року Рада Євросоюзу продовжила до 31 січня 2019 року економічні санкції, метою яких є окремі сектори російської економіки”, – зазначається в заяві Ради ЄС. Згідно із заявою, Рада ЄС одностайно і в письмовій формі прийняла рішення про продовження санкцій відповідно до правил, передбачених для таких рішень.

Президент України Петро Порошенко вдячний Раді Європейського Союзу за продовження санкцій проти Росії і має намір в Брюсселі продовжити роботу з лідерами ЄС щодо вироблення стратегії протидії російській загрозі. “Вітаю одноголосне схвалення рішення Ради Євросоюзу продовжити до 31 січня 2019 року економічні та секторальні санкції проти Росії за брутальну агресію проти України. Високо ціную солідарну підтримку держав-членів української незалежності та територіальної цілісності”, – написав глава Української держави у “Фейсбуці”.

Верховна Рада закликає інституції Європейського Союзу сприяти максимальному використанню можливостей інтеграції України у внутрішній ринок ЄС. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідну постанову №8551 із заявою парламенту підтримали 233 народні депутати на пленарному засіданні Верховної Ради в четвер. Згідно з заявою, український парламент очікує від ЄС підтвердження “стратегічної ролі України як держави-партнера для постачання газу до Європейського Союзу”.

НАЦБЕЗПЕКА УКРАЇНИ.

Президент України Петро Порошенко підписав схвалений раніше Верховною Радою законопроект №8068 про національну безпеку України, який визначає і розмежовує повноваження державних органів у сферах національної безпеки та оборони, а також визначає серед фундаментальних національних інтересів здобуття членства в ЄС і НАТО. Глава держави підписав законопроект на засіданні Ради з національної безпеки та оборони в четвер у Києві. “Над цим законом українська влада та міжнародні партнери працювали два роки. Й уперше в історії цього закону впроваджується взаємосумісність у секторах безпеки та оборони України з оборонними можливостями НАТО”, – сказав П. Порошенко. Він нагадав, що в цьому секторі відбуваються реформи.

УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТВ’ЯЗНІ У РФ.

У Криму підконтрольний Росії Роздольненський районний суд засудив українського активіста Володимира Балуха до 5 років колонії загального режиму та штрафу 10 тис. руб. (близько 4 тис. грн), повідомляє інтернет-видання “Крим. Реалії” з зали суду. За інформацією видання, активіста засудили до такого тюремного терміну за сукупністю двох кримінальних справ. У вироку суддя озвучила, що В. Балух скоїв злочин у зв’язку з “неприязню до діючої системи управління, що підтверджується раніше скоєними злочинами”.

Президент України Петро Порошенко назвав розправою вирок суду в анексованому Криму українському активісту Володимиру Балуху й наголосив, що Україна продовжить боротися за кожного свого заручника. “Розправа – лише так можна назвати черговий “вирок”, оголошений сьогодні українському патріоту. Людину, яка підняла над власним будинком український прапор, за цей вчинок методично знищують”, – написав П. Порошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер.

Міністерство закордонних справ України висловлює свій протест у зв’язку з вироком затриманому в анексованому Криму українському активісту Володимиру Балуху. “Розправа окупанта. 5 років за патріотизм. Абсолютно свавільний і незаконний “вирок” В.Балуху. Висловлюємо протест РФ”, – написала речник МЗС України Мар’яна Беца на своїй сторінці в мікроблозі Twitter у четвер.

У посольстві США в Україні після ухвалення нового вироку активісту Володимиру Балуху закликають Росію негайно звільнити політичних ув’язнених. “Кримського активіста Володимира Балуха, який з березня голодує в знак протесту, … засудили до 5 років в’язниці за дуже сумнівним звинуваченням. Росія повинна звільнити політв’язнів ЗАРАЗ”, – йдеться в повідомленні посольства в мікроблозі в “Твіттері”.

Представник України у гуманітарній групі Тристоронньої контактної групи (ТКГ), перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко запропонувала представнику РФ у ТКГ Борису Гризлову 11 липня або в інший зручний день провести розширене засідання ТКГ у Мінську для обговорення можливості передання РФ 36 росіян , утримуваних в Україні, заради звільнення українців з російських в’язниць. “Сьогодні направила офіційного представника РФ у ТКГ в Мінську Б. Гризлову лист-нагадування, що ми досі не маємо жодної офіційної відповіді на пропозицію передати РФ 23 росіян для звільнення українців-політв’язнів Кремля”, – написала вона на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер.

ОНОВЛЕННЯ СКЛАДУ ЦВК.

Народні депутати відмовилися в четвер розпочати звільнення членів Центральної виборчої комісії (ЦВК), термін повноважень яких закінчився, і призначення замість них нових. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, спікер Верховної Ради Андрій Парубій поставив на так зване рейтингове голосування питання про те, чи згодні парламентарі розпочати розгляд цього кадрового питання. Таке рішення підтримали 189 народний депутатів. Для звільнення і призначення членів ЦВК необхідно 226 голосів парламентарів.

Фракція “Блок Петра Порошенка” майже в повному складі відсутня на вечірньому пленарному засіданні парламенту в четвер. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, спікер Верховної Ради Андрій Парубій відкрив вечірнє пленарне засідання Верховної Ради. Під час електронної реєстрації табло у сесійній залі показало, що в слоти вставлені картки 360 народних депутатів. При цьому сектор фракції “Блок Петра Порошенка” майже порожній, там перебувають кілька парламентаріїв, зокрема, представники групи “УДАР”. Відкриваючи вечірнє пленарне засідання, А. Парубій не проінформував, чим завершилися консультації з представниками фракцій і груп з приводу розгляду питання оновлення складу Центральної виборчої комісії.

У Верховній Раді знайшлася достатня кількість голосів для ухвалення в першому читанні законопроекту, незважаючи на бойкот пленарного засідання фракцією “Блок Петра Порошенка”. Народні депутати підтримали у першому читанні законопроект (№6518) про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення офіційної публікації законів України та інших нормативно-правових актів – за документ у першому читанні віддали голоси 240 парламентаріїв. Успішне голосування викликало бурхливі емоції й овації народних депутатів у сесійній залі. На пленарному засіданні майже в повному складі відсутня фракція “Блок Петра Порошенка”.

ЕКОНОМІКА.

Верховна Рада прийняла в другому читанні і в цілому законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення функціонування фінансового сектора в Україні”. Законопроект №8331-д підтримали 263 народних депутата. Документ стосується реформи корпоративного управління в державних банках. Законопроект пропонує відмовитися від формування наглядових рад “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” представниками президента, парламенту і уряду (по 5 осіб), оскільки це робить держбанки залежними від політиків та їх впливу. Даним документом передбачається, що наглядова рада держбанку повинна складатися з дев’яти членів, з яких шість повинні бути незалежними, три – представниками держави пропорційно від президента, Кабінету міністрів і Верховної Ради.

Верховна Рада підтримала в другому читанні законопроект зі змінами до Митного кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо впровадження механізму “єдиного вікна” і оптимізації контрольних процедур на митниці. “За” законопроект №7010 проголосували 254 народних депутати. Законопроект входить в пакет з 35 проектів законів, визначених як необхідні для поліпшення бізнес-клімату та економічного зростання в країні. Документ передбачає подачу до митного оформлення дозвільних документів в електронній формі. “Це стосується всіх видів контролю, які сьогодні проходять товари при переміщенні через митний кордон. Це і фітосанітари, і ветеринари, і екологи, і радіологи – всі інші контролери. Якщо вони видали документ, то повинні його в електронній формі помістити у відповідну інформаційну систему , яка адмініструється органами доходів і зборів”, – пояснила народний депутат Тетяна Острікова в ході обговорення законопроекту.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував Міжнародному валютному фонду черговий варіант досягнення компромісу в переговорах про ціни на газ. Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на джерело, близьке до українського уряду. “В уряді зараз чекають реакції МВФ на цей варіант. На думку експертів, якщо в результаті вдасться досягти компромісу, то це буде перемога завдяки жорсткій принциповій переговорній позиції прем’єра і гнучкості в пошуку варіантів її реалізації”, – сказав співрозмовник. Він нагадав, що з липня 2017 року Україна знаходиться в складному переговорному процесі з МВФ щодо газового питання: Фонд наполягає на підвищенні ціни газу для населення, яке, за різними оцінками, може становити від 30 до 60%, в зв’язку з ростом цін на міжнародних ринках, тоді як прем’єр вважає таке різке підвищення невиправданим.

Національним банком були підготовлені прогнозні сценарії, відповідно до яких стабільність гривні опиняється під загрозою у разі припинення співпраці з МВФ та падіння світових цін на метали. Про це йдеться у статті на Економічній правді. Базовий сценарій, за якого Україна і надалі співпрацюватиме з МВФ, а ціни на метали на світовому ринку не будуть падати, передбачає, що середній курс гривні до долару у 2018 році буде на рівні 26,5, а у 2019 році — 27 грн за долар. У разі припинення співпраці з МВФ національна валюта в кінці 2018 року опуститься до позначки 31,8 грн за долар, а в кінці 2019 року — до 33,7. Ще більш складна ситуація очікується у випадку, якщо припинення співпраці з Фондом буде супроводжуватися одночасним падінням цін на метали.

ЕНЕРГЕТИКА.

Вищий суд швейцарського кантону Цуг відновив арешт акцій Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG, які належать ПАТ “Газпром”. Про це повідомляє прес-служба НАК “Нафтогаз України”. “Активи лишатимуться під арештом, поки розглядатиметься апеляція НАК “Нафтогаз України” на рішення щодо зняття арешту з цих акцій, яке раніше ухвалив місцевий орган зі стягнення боргів”, – йдеться у повідомленні. Акції звільнили з-під арешту на підставі тверджень Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG про те, що акції знаходяться поза межами кантону Цуг та відповідно поза юрисдикцією органу зі стягнення боргів, а тому мають бути виключені з переліку арештованих активів.

Заява “Нафтогазу” про відновлення судом Швейцарії арешту акцій Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG не відповідає дійсності. Про це повідомляє ПРАЙМ. Як відзначили в “Газпромі”, суд лише призупинив виняток для цих акцій зі списку активів, на які накладаються забезпечувальні заходи. “Заява” Нафтогазу України “про те, що суд кантону Цуг (Швейцарія) поновив арешт акцій Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG, не відповідає дійсності. За даними “Газпрому”, швейцарський суд 29 червня 2018 року призупинив дію виключення акцій Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG з складених приставами сертифікатів про накладення забезпечувальних заходів на активи “Газпрому” в цих компаніях “, – йдеться в повідомленні.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування справи про розкрадання бюджетних коштів, виділених на проект “Стіна”. Про це повідомляє 5 липня прес-служба НАБУ. Прокурори повідомили про завершення розслідування вісьмом підозрюваним у заволодінні коштами державного бюджету, виділеними на інженерно-технічне облаштування українсько-російського державного кордону та територій, прилеглих до зони бойових дій. Цим особам та їхнім захисникам надано доступ до матеріалів слідства для ознайомлення. Після завершення цього процесу детективи НАБ складуть обвинувальний акт, а прокурори САП направлять його до суду.

Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький подав скаргу на дії кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яка розглядає його справу. Про це повідомив у Facebook керівник громадської організації “Центр протидії корупції” Віталій Шабунін. “Виявляється, Холодницький подав позов проти прокурорської КДКП, яка має дати старт його звільненню”, – написав він. За словами активіста, позов подано до Верховного суду ще 6 червня, а на 14:00 четверга призначено засідання з розгляду цієї скарги. “Головуючий суддя – Стародуб, який повертав на посаду суддю Майдану”, – наголосив Шабунін. За інформацією ЦПК, Холодницький вимагає від Верховного суду заборонити кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів використовувати аудіозаписи з його кабінету у якості доказу проти нього.