Презентували запропоновані зміни в порядок незалежного моніторингу сертифікатів енергетичної ефективності

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження і Асоціація енергоаудиторів презентували комплексний пакет змін до порядку незалежного моніторингу сертифікатів енергетичної ефективності на прес-брифінгу, що відбувся в Українському кризовому медіа-центрі 29 листопада.

Для того, щоб вдосконалити порядок проведення моніторингу енергосертифікатів, планується:

  • вдвічі збільшити діапазон відхилень показників енергоефективності (з 5% до 10%);
  • вилучити обов’язковість подання разом з сертифікатом проектної документації, техпаспорта або документації за результатами технічної інвентаризації бо для великої кількості будівель, зокрема житлових, такої документації часто не існує;
  • вдвічі збільшити строк подання заперечення апеляційній комісії (з 5 до 10 днів);
  • забезпечити можливість здійснювати моніторинг за ініціативою енергоаудитора;
  • додати деякі вимоги щодо форми і заповнення сертифікату (такі критерії як повнота заповнення сертифікату,  відповідність даних, вказаних в сертифікаті, даним, які енергоаудитори подають у Додатку 1, повнота заповнення Додатку 1, тощо);
  • видалити зайві процедури, як, наприклад, перевірку 1 з 50 сертифікатів для аудитора, в якого скасовано атестаційний сертифікат;
  • забезпечити надання енергоаудитору грунтовних і чітких роз’яснень причин не проходження моніторингу сертифікатом.

«Концептуально сама процедура моніторингу залишається без змін. Але точково внесено уточнення і додано певні критерії, які дозволять вдосконалити саму процедуру, спростити відносини енергоаудитора і Держенергоефективності та зробити весь цей процес більш зрозумілим», – сказав на брифінгу Артур Обідник, державний експерт експертної групи енергозбереження в сфері житлово-комунального господарства Директорату енергоефективності.

Запропоновані Держефективності та Асоціацією енергоаудиторів зміни стосуються таких нормативних актів:

  • постанова КМУ №605 «Порядок проведення професійної атестації осіб, які мають намір проводити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем»;
  • постанова КМУ №602 «Порядок обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, атестаційними комісіями в процесі проведення незалежного моніторингу, професійної атестації та ведення без даних сертифікатів, фахівців та звітів, що затверджений»;
  • наказ Мінрегіону №172 «Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката»;
  • наказ Мінрегіону №276 «Порядок незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів»;
  • наказ Мінрегіону №169 «Методика визначення енергетичної ефективності будівель».

Роман Марецький, директор департаменту технічного регулювання Держенергоефективності, розповів про типові помилки при розробці та поданні сертифікату енергоефективності:

  • не дотримано форму сертифіката (невірно обрано шкалу енергоефективності, заповнено не в повному обсязі, змінено форму таблиці, назви параметрів, тощо);
  • дані в енергетичному сертифікаті, у витязі і Додатку 1 не узгоджуються між собою;
  • Додаток 1 заповнений не повністю;
  • не надано необхідну додаткову інформацію (тоді сертифікат буде визнаний недійсним на моніторингу).

Всі основні поради щодо покращення сертифікації енергетичної ефективності були занесені в посібник «Як скласти енергетичний сертифікат і не помилитись», який розміщено у на сайті Держагентства і Асоціації енергоаудиторів.

Нагадуємо, Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» запроваджує обов’язкову сертифікацію енергетичної ефективності з 01 липня 2019 року. Сертифікація енергетичної ефективності є обов’язковою для об’єктів будівництва з середнім або значним класом наслідків, будівель, в яких здійснюється термомодернізація, будівель державної власності з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів (якщо у всіх приміщеннях будівлі розташовані органи місцевого самоврядування, то сертифікація обов’язкова тільки у разі здійснення ними термомодернізації таких будівель).