Громадськість ініціює запровадження жорсткішої відповідальності для розпорядників бюджетних коштів за саботаж реєстрації на порталі E-Data

WATCH IN ENGLISH

 

Київ, 7 червня 2016 року – Громадськість виступає за впровадження жорсткіших санкцій для розпорядників бюджетних коштів за саботаж реєстрації «кабінетів» на порталі E-Data. Підставою для ініціативи став той факт, що наразі лише 40% із розпорядників зареєстрували свої кабінети, причому частка зареєстрованих державних підприємств складає лише 10%. «Ми спільно ініціюватимемо зміни до Закону «Про відкритість використання публічних коштів» у частині посилення відповідальності. […] Відповідальність, яка була закладена у законі, передбачає накладення штрафу, але ця сума невелика, тому що прив’язана до неоподаткованого мінімуму. Для «монстрів» із обігом коштів у десятки мільйонів гривень заплатити декілька тисяч штрафу за можливість не публікувати цю інформацію – це не проблема», – заявив під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Віктор Таран, голова Центр політичних студій та аналітики «Ейдос». Варіанти жорсткіших санкцій наразі обговорюють із юристами. «Восени, якщо вдасться погодити усі позиції, у цієї ініціативи буде шанс», – зазначив експерт. Він поінформував також, що громадські експерти звернуться до Кабінету міністрів із проханням назначити відповідального за виконання цього закону.

Експерти нагадали, що відповідно до Закону «Про відкритість використання публічних коштів», що набув чинності у лютому 2015 року, усі розпорядники бюджетних коштів повинні звітувати про всі свої транзакції, публікуючи відповідну інформацію на порталі E-Data. «Цей закон – один із найбільш прогресивних у світі. Якби він функціонував повноцінно, громадськість отримала б якісно новий спосіб контролю над владою», – зауважив Олександр Климчук, голова правління «Громадянське суспільство онлайн».

Закон вступає в дію з 1 липня, проте левова частка підприємств, за інформацією спікерів, й досі не зареєструвала на порталі свій кабінет. «Навіть якщо виключити із цього числа підприємства-банкрути і підприємства, що залишилися у Криму, цей показник все одно понад 80%», – зазначив Євген Шульга, директор із розвитку проекту «Ціна держави». «Ми обрали 50 підприємств, до яких написали листи з депутатським зверненням із проханням пояснити цю ситуацію. У відповідь ми почули різноманітні варіації відмовок», – повідомив Дмитро Боярчук, директор Case Ukraine. При цьому, зазначив Віктор Таран, 75% зареєстрованих кабінетів на порталі E-Data викладають інформацію не про всі транзакції. Серед таких, зокрема, можуть бути додаткові угоди, у яких модифікують фінальну ціну закупівлі, тож за таким замовчуванням можуть ховатися факти корупції.

Результати моніторингу того, як державні підприємства та органи самоврядування реєструються на порталі, експерти візуалізували у вигляді інтерактивної бази даних та оцінили кожне із підприємств за «індексом непрозорості».

Експерти зауважили, що поточний стан справ із реєстрацією підприємств та органів місцевого самоврядування не можна пояснити тим, що у багатьох із них немає відповідних технічних можливостей. «Це не зовсім коректно, тому що вони мають подавати інформацію у казначейство про платіжки. Відповідно, раз у квартал цю інформацію можна внести на портал», – зауважив Віктор Мазарчук. Найбільшими аутсайдерами наразі є підприємства, підконтрольні Міноборони та Міненерго. «Зважаючи на те, які там крутяться мільярди, мова не про брак коштів, а про відсутність політичної волі», – вважає Віктор Таран. На його думку, покращити темпи реєстрації міг би відповідний тиск на міністерства та відомства з боку Міністерства фінансів України.