Огляд зарубіжних ЗМІ за 26 вересня 2014

УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС.

Один з вищих чиновників ЄС відступив від клятви не допускати внесення змін до нещодавно ратифікованої торговельної угоди між цим блоком і Україною.
The Wall Street Journal:
Цей крок, ймовірно, посилить тиск Росії на Україну, відзначають журналісти Лоренс Норман і Грегорі Л. Уайт.
“Думаю, що тепер конструктивна робота над цими питаннями відповідає інтересам всіх, – сказав в інтерв’ю газеті голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. – Ми відкриті, ми конструктивні й прагматичні”.
Газета пояснює: “Ці висловлювання знаменують, що Брюссель змінив тон: раніше він виключав будь-яку переробку угоди. 12 вересня ЄС і Порошенко вже домовилися відкласти виконання ключових розділів, що стосуються торгівлі, до 2016 року. Натомість Росія погодилася взяти назад погрозу накладення широких обмежень на торгівлю з Україною”.
Але будь-які нові поступки можуть стати ще одним внутрішньополітичним ударом для Порошенко, вважає газета. “Баррозу сказав, що в ході його періодичних бесід з Путіним було досягнуто розуміння, що компроміс від 12 вересня відкривав простір і давав час для обговорення того, яким чином виконувати “торгову угоду, в тому числі” з урахуванням деяких тривог Росії.
online.wsj.com
За словами одного джерела, який був ознайомлений з внутрішніми обговореннями в Кремлі, відстрочка введення в дію угоди між Україною та ЄС спричинила сварку в російському уряді незабаром після того, як на неї погодилися. В адміністрації відбувся повний злам комунікацій, і учасників переговорів, в тому числі міністра економіки Улюкаєва жахливо сердито відчитали.
The Financial Times:
Керівництво ЄС непохитно заявляє, що змінювати угоду не можна, хоча Кремль вимагає змінити до 2400 тарифних ліній, пише газета. “Ми створюємо свого роду тайм-аут; можна назвати це “клаузулою про мир”, – сказав в інтерв’ю комісар ЄС з торгівлі Карел де Гухт. “Природно, росіяни сприймають це не як період роз’яснень, але як час, коли вони можуть запропонувати для обговорення a personne interposée [третю сторону] – фактично перетворивши угоду в порожню оболонку”, – додав він. За припущенням газети, лист Путіна свідчить: у Москві починають усвідомлювати, що Кремль не домігся жодних конкретних поступок. “За словами одного джерела, який був ознайомлений з внутрішніми обговореннями в Кремлі, відстрочка спричинила сварку в російському уряді незабаром після того, як на неї погодилися”, – стверджує видання.
www.ft.com
Євросоюз повинен розробити план для України на 10 років вперед. І від нього залежатиме, якою буде Європа. Ми назвемо його “план Меркель”.
Tagesanzeiger:
“Брюсселю варто було б допомогти Україні стати більш-менш функціонуючою державою”. Що ж до російськомовного населення, то Євросоюз міг би перетягнути їх на свій бік, скасувавши візові обмеження для більшої частини жителів України. “Досвід східноєвропейських держав, що входили до радянського блоку, показує, що подібні кроки міняють громадську думку швидше за все”, – йдеться в статті.
www.tagesanzeiger.ch
Президенту Росії Володимиру Путіну навіть не потрібно посилати російських солдат в Україну для того, щоб там запанував хаос. У Росії є фінансові інструменти, за допомогою яких вона може загнати проєвропейський уряд України в дуже скрутне становище. Йдеться про застереження в угоді, що стосується куплених Росією минулого року в період президентства Віктора Януковича українських держоблігацій по 3 млрд доларів кожна терміном до кінця 2015 року.
Focus:
Український борг цим зобов’язанням не повинен перевищувати 60% від річного ВВП, в іншому випадку Росія вправі зажадати від Києва негайного повернення всіх наданих коштів. Для цього Україні, за словами українського міністра економіки Олександра Шлапака, довелося б “брати 16 млрд доларів із золотовалютних резервів Центробанку і коштів, наданих МВФ”.
“Сумнівів у тому, що рівень зовнішнього боргу перевищить обумовлений в угоді рівень, практично немає, – стверджує аналітик Standard Bank Тім Еш. – Росія могла б скористатися цією можливістю для того, щоб серйозно ускладнити життя України”. В цілому ж, за прогнозами МВФ, рівень українського зовнішнього боргу до кінця 2014 року складе 67%.
Між тим подібний сценарій несе певні ризики в тому числі і для самої Росії, так як від банкрутства України постраждають багато російських банків, в тому числі “Сбербанк”, ВТБ і “Альфа-банк”, йдеться далі. Всього, за оцінками рейтингового агентства Moody’s, можливі втрати “Газпромбанку”, “Зовнішекономбанку”, “Ощадбанку” і ВТБ можуть скласти до 30 млрд доларів.
www.focus.de

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ ПОРОШЕНКА.

Проголосивши, що основний, найнебезпечніший період війни минув, президент України Петро Порошенко заявив в четвер, що його адміністрація постійно контактує з президентом Росії Володимиром Путіним з метою підтримки перемир’я на Східній Україні, а також що його країна тепер має намір домагатися членства в ЄС. The
New York Times:
www.nytimes.com
У ході своєї першої великої прес-конференції з моменту обрання президентом України Петро Порошенко оголосив, що готує 60 реформ, які повинні дозволити його країні представити свою кандидатуру на вступ до ЄС. Того ж дня Україна тимчасово закрила свій кордон з Росією.
Liberation:
journal.liberation.fr

ГАЗОВЕ ПИТАННЯ.

Еттінгер: Газова суперечка між Росією та Україною, яка, можливо, відбудеться в майбутньому, краще, ніж будь-що інше, демонструє нам, європейцям, необхідність спільних дій для зниження залежності від зовнішніх постачальників електроенергії.
Die Zeit:
“Невже Росія відключить нам газ прямо на Різдво? Чи не доведеться мільйонам європейців мерзнути в своїх будинках?” – Так єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер починає свою статтю в німецькій газеті Die Zeit. “Газова суперечка між Росією та Україною, яка, можливо, відбудеться в майбутньому, краще, ніж будь-що інше, демонструє нам, європейцям, необхідність спільних дій для зниження залежності від зовнішніх постачальників електроенергії”, – пише Еттінгер. Однак концепт “Європейського енергетичного союзу” представляє собою “щось більше, ніж простий концепт: він відкриває новий погляд і означає відмову від деяких старих звичок. Він вимагає продовження співпраці в новому ключі”, відзначає єврокомісар.
www.zeit.de

САНКЦІЇ ЄС ПРОТИ РОСІЇ.

«Група семи» у своїй заяві наголосила, що санкції не є самоціллю. Вони можуть бути скасовані лише тоді, коли Росія виконає свої зобов’язання щодо припинення вогню, згідно з Мінськими домовленостями і повагою до суверенітету України.
The Financial Times, France Press:
economictimes.indiatimes.com
Італійські підприємці виступають проти антиросійських санкцій, які бумерангом вдарять по багатьох національних компаніях. Прем’єр-міністр Ренці в інтерв’ю американському телеканалу Bloomberg TV висловив побажання про те, щоб “санкції проти Росії були скасовані якнайскоріше”.
La Stampa:
www.lastampa.it
Варшава хоче “нормальних” відносин з Росією. Призначений міністром закордонних справ Польщі Гжегож Схетина виступає за нормалізацію відносин з Росією.
Le Monde:
Призначений міністром закордонних справ Польщі Гжегож Схетина виступає за нормалізацію відносин з Росією і Україною, пише Ален Саль. Польська демократія перевертає сторінку. Протягом семи років Радослав Сікорський зміцнював місце Варшави в європейській геополітиці. З початком української кризи цей колишній журналіст здобув репутацію одного з основних антиросійських яструбів, який часом дратував своїх європейських колег, пише видання. Чи слід чекати змін у зовнішньополітичному курсі Польщі? Відповідь напрошується сам собою після заяв нового міністра: “Я зроблю все, щоб повернути нормальні й стабільні відносини між Польщею, Росією та Україною, – підкреслив Гжегож Схетина. – Поляки повинні бути впевнені в тому, що наша політика на Сході забезпечить їм гарантії безпеки” .
abonnes.lemonde.fr