Експерти: Україні потрібно пройти складний шлях реформ, щоб не втратити шансу стати частиною європейського суспільства

Київ, 27 березня 2014 року – На базі Українського кризового медіа центру пройшла експертна дискусія «Європейський вибір України – шанс для єднання і реформ». Наводимо основні тези виступаючих:

Вадим Трюхан, експерт із міжнародного та європейського права зазначає, що Україна зробила свій вибір, але чітких дій для реалізації курсу на євроінтеграцію не спостерігається. “Ми маємо діяти на двох рівнях: на політичному – визначити певну політичну фігуру, яка візьме на себе все повноваження вирішення цього питання; та на адміністративному рівні – маємо створити міністерство або інший орган виконавчої влади, – вважає пан Трюхан. – В Україні завжди було дві політики: політика реформ і політика євроінтеграції. Вони завжди йшли паралельно, що не є ефективним. Тому їх треба поєднати і тоді системи запрацюють на благо суспільства”.

Валерій Чалий, заступник Генерального директора Центру Разумкова також додає: «Існує безліч стереотипів, які вводять людей в оману і абсолютно не відповідають реальним фактам. Важливо пояснювати людям реальні виклики, проблеми та можливості, які відкриваються».

Ірина Геращенко, народний депутат України, голова підкомітету з питань інформаційного забезпечення інтеграційних процесів Комітету ВР України з питань європейської інтеграції, переконана, що тема євроінтеграція залишається стратегічною для нашої країни поки двері ЄС відчинені. “Саме тому важливо не йти на поступки негативно налаштованих представників Сходу України, а проводити з ними освітню програму, – впевнена пані Геращенко. – Головний ворог на сьогоднішній день – це відсутність комунікаційної програми, спрямованої на громадян східної частини країни, яка дозволила би донести переваги євроінтеграції з урахуванням існуючих умов інформаційної війни з боку РФ. Потрібно об’єднати зусилля не лише для її розробки, а й впровадження – необхідно їхати у східні області та спілкуватися з населенням”. Пані Геращенко також зазначає, що необхідно посилити повноваження комітету з євроінтеграції з можливістю накладання вето на постанови, що суперечать просуванню країни в бік європейського співтовариства, а також створення єдиного центру координації зусиль.

Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, вважає, що зараз відчутно зростає роль громадянського суспільства в Україні, яке впливає на політику, економіку, розвиток країни: “Нажаль, суспільство  неоднорідне – частина діє в інтересах держави, частина підтримує нонконформістську течію, хтось обслуговує чиїсь інтереси. Ми спостерігаємо, що слово сказане владою, не завжди сприймається в правильному ключі. Тому їй на допомогу можуть прийти місцеві НГО, що мають вплив на жителів регіону”.

Дмитро Шульга, директор європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» знає рецепт роботи з суспільством: «Візова зона, зона вільної торгівлі, Асоціація – це все аргументи, щоб підтримка Євроінтеграції відбувалася у всьому суспільстві. Нам потрібне просвітлення у всьому. Наприклад таке, як Університет Майдану».

Олег Рибачук, керівник громадської організації “Центр UA”, наголошує, у разі якщо ми хочемо показати Заходу, сході Україні та самим собі, що ми дійсно впроваджуємо європейські реформи, не дискредитуючи себе, то варто почати зі знищення існуючих корупційних схем на митниці, в податковій, в судах, енергетиці, про які всі знають та хочуть “доїти”. “Якщо ми почнемо підіймати тарифи за вимогою Європи без знищення тих 2-3 пунктів, які вимивають з бюджету більше грошей, ніж ми очікуємо отримати від МВФ, то результату неможливо буде досягти”, – говорить він. Також пан Рибачук має власну думку стосовно зменшення опору з боку східної України: “Немає сенсу на сході України говорити з тими, хто “мріє народитися та померти в СРСР”, потрібно спілкуватися з молоддю та бізнесом. Останній, доречі, прекрасно розуміє ризики роботи у разі входження до Митного союзу: жодних гарантій, що прибуткову компанію не забере “родина”, що податкова не буде “доїти” та інш. І, повірте мені, бізнес туди не хоче. Тому саме зараз у нового уряду є реальний шанс, а не теоеитична можливість змінити ситуації на краще”.

Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру ім. Разумкова зазначає, що вторгнення Росії зробило більше для євроінтеграції, ніж усі попередні дії. Але не потрібно зупинятися на цьому – варто продовжити працювати з населенням не лише інформаційно – потрібно дати людям можливість відчути реальні зміни в країні, розпочати боротьбу з корупцією. “Якщо населення побачить ці зміни, тоді воно зможе більш спокійно сприйняти і пережити економічні зміни, якими воно буде невдоволено”, – впевнений він.

Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій звертає увагу на основні проблеми України та дії, щодо їх подолання:

1. Відсутність промислового потенціалу країни – необхідно переходити на нові види діяльності. Бізнесу необхідно показувати історії успіху іноземних сусідів, наприклад, Латвії та Естонії ( особисті зустрічі, круглі столи, конференції).
2. Зниження торговельних відносин з Росією, яке буде продовжуватися;
3. Спрощене поняття реформ у населення. Необхідно чітко донести, що для досягнення нових цілей і розвитку доведеться пережити ускладнення економічної ситуації в країні;
4. Необхідність побудови діалогу влади і населення.

Watch video [icon icon=’Icomoon/icomoon-youtube-2′]