Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), найбільша в світі організація з безпеки, вже давно підтримує європейське співробітництво та дружні відносини в галузі безпеки, контролю над озброєнням, дотримання прав людини та інших важливих питаннях. Утворившись після «Гельсінкського процесу» 1970-х років, що був серією переговорів щодо побудови довіри та гарантування безпеки між Заходом і комуністичним блоком, ОБСЄ перетворилася на ведучу транснаціональну організацію континенту з питань, що стосуються прав людини, екології та інших питань, що заслуговують на трансконтинентальну увагу і багатосторонню взаємодію. ОБСЄ зіграла роль посередника в українській кризі, спостерігаючи за ситуацією на Донбасі та в інших місцях, а також заохочуючи відкритий діалог та припинення бойових дій. Проте пропагандистська медіа машина російського уряду все частіше розглядає ОБСЄ як потенційне джерело пропаганди, спотворюючи заяви організації або вириваючи їх повністю з контексту.
Якщо регулярно дивитися російське державне телебачення, то можна почути про незліченні звіти ОБСЄ та офіційні заяви, які, може здатися, ззовні підтримують російську сторону в українському конфлікті: в Україні немає російських військ, українські військові жорстоко утискають права російськомовних, український уряд отримує прибуток від незаконного продажу людей та інші подібні тривожні заяви. В одному з останніх сюжетів російських медіа «експерт» ОБСЄ на ім’я Ейнарс Граудіньш (Einars Graudins) повідомив про виявлення сотень могил з цивільними особами на Донбасі, яких вбили українські військові та поліцейські підрозділи. Подібні повідомлення ЗМІ стверджували, що моніторингова місія ОБСЄ виявила докази масових зґвалтувань та інших порушення прав людини та військових злочинів.
Тільки тут є одна проблема. Ейнарс Граудіньш ніколи не був співробітником ОБСЄ, і організація ніколи не підтверджувала заяви Москви щодо масових страт, скоєних Збройними Силами України. Насправді, Граудіньш є ультралівим латвійським активістом і завзятим прихильником проросійських груп на Сході України. Його зображення профілю у соціальній мережі Twitter – це серп і молот, та червона зірка, а його дописи у мережі прославляють Радянський Союз та сирійського диктатора Башара аль-Асада. 1 жовтня 2014 року офіс місії ОБСЄ в Україні публікував офіційну заяву, що заперечує будь-який зв’язок між Граудіньшем та організацією.
Але це не завадило вищим ешелонам Кремля повторювати ці сфальсифіковані заяви, а міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову продовжувати заявляти про антиросійський «геноцид» в Східній Україні. Цікаво, що навіть військові в Україні, яких підтримує Росія, відмежувалися від обвинувачень. Проросійський сепаратист Андрєй Пургін заявив журналістам, що Москва «неправильно зрозуміла» їх висловлювання і що було виявлено лише дев’ять невідомих могил, а не сотні, про які продовжують повторювати російські державні ЗМІ. Навіть після спростування заяв бойовиками російські ЗМІ продовжували стверджувати про наявність масових поховань цивільних осіб. 4 жовтня 2014 року Russia Today повідомили про результати розслідування ОБСЄ масових похованнях на Донбасі, цього разу зменшуючи кількість похованих у могилах з сотень до всього лише п’яти.
Маніпуляції російської пропагандистської машини щодо діяльності ОБСЄ не обмежилися сфабрикованими і цинічними заявами про масові поховання цивільних осіб та звітами про етнічні чистки. У розпал прямого втручання Росії у Східну Україну в кінці серпня і на початку вересня 2014 року російські ЗМІ регулярно цитували главу місії ОБСЄ в Україні Поля Пікарда (Paul Picard) як заперечення факту незаконного перетину українського кордону російськими військами. 28 серпня 2014 року Russia Today заявили:
«ОБСЄ зазначило, що російська сторона не була помічена у перетині державного кордону України, спростовуючи заяви, висловлені у четвер, про те, що реалізовується повномасштабне вторгнення. Голова української моніторингової місії та представник Росії дали чітку відповідь “Ні”».
Перекручуючи правду, заява Пікарда була повністю вирвана з контексту, ігноруючи, власне, фактичні заяви ОБСЄ та можливості організації уважно слідкувати за ситуацією на російсько-українському кордоні. Хоча це правда, що Пікард відмовився розглядати конкретні докази прямого втручання Росії в Україну, такі повідомлення російських ЗМІ навмисно і оманливо випускають ключові деталі про висновки ОБСЄ на державному кордоні України. Відмінний репортаж-розслідування німецького журналу Der Spiegel задокументував абсурдність становища ОБСЄ на кордоні:
«Протягом тижнів добровольці, зброя і навіть важка бойова техніка просочилися в Україну через цей відрізок кордону. Солдати прибувають для забезпечення підтримки проросійських сепаратистів у їх боротьбі проти українських військових. Вони є членами секретної армії Володимира Путіна в Україні. Пікард, француз, кожного дня є свідком подій вздовж кордону, але він мало що може зробити, щоб зупинити їх».
“[…] Однак Пікард не може говорити такі речі – йому спочатку потрібні прямі докази. Натомість його доповіді часто посилаються на наявність «людей у військовій формі, які перетинають кордон в обох напрямках».
Коли російські ЗМІ повідомляють про заяви ОБСЄ з приводу спостережень на українському кордоні, вони не згадують про те, що місія ОБСЄ обмежена крихітним шматочком прикордонної смуги довжиною всього 40 метрів із 2000 кілометрів російсько-українського кордону. Навіть на цій крихітній ділянці кордону російська інтервенція є очевидною, навіть якщо це неможливо довести, тому що моніторингова місія вже давно бачить людей у військовій формі і вантажівки без розпізнавальних знаків, що перетинають український кордон в обох напрямках.
Російська інформаційна кампанія проти ОБСЄ, частиною якої вона стала, шкодить авторитету організації. Російські ЗМІ, і в більш широкому сенсі Кремль, беруть участь у добре організованій кампанії, де використовують ОБСЄ для узаконення дій Росії в Україні для російського народу. Таким чином, уряд Росії одночасно заперечує реальне втручання Росії в Україну і робить фальшиві заяви про жертви серед мирного населення, що, в кінцевому рахунку, підриває доступ цивільних осіб до правосуддя. Російська пропагандистська машина підриває авторитет і довіру важливої транснаціональної організації в Україні та світі.
Кріс Даннет, Український кризовий медіа-центр
