Огляд зарубіжних ЗМІ за 26-27 листопада 2014

ВІЗИТ КОМАНДУВАЧА НАТО ДО КИЄВА

ПОЗИЦІЯ КОНГРЕСУ США ЩОДО НАДАННЯ ОЗБРОЄННЯ УКРАЇНІ

 

НАТО побоюється, що Росія зможе контролювати регіон Чорного моря.

Foreign Policy:

“НАТО побоюється, що Росія зможе контролювати регіон Чорного моря” – так називається стаття в блозі The Cable журналу

Foreign Policy .

Журналіст Девід Френсіс пояснює, що ці побоювання висловив у середу генерал Брідлав. “Ми дуже стурбовані мілітаризацією Криму. Нас турбує, що розгортання військ в Криму матиме ефект майже на все Чорне море”, – сказав головнокомандувач НАТО після зустрічей з українськими лідерами.

http://thecable.foreignpolicy.com/posts/2014/11/26/nato_fears_russia_could_control_black_sea_region

 

У США дебати навколо Росії і України йдуть не з приводу санкцій, які підтримують і Конгрес, і адміністрація Обами, а з приводу поставок Києву смертоносної зброї.

Forbes:

“Не може бути дипломатичного рішення, заснованого на слабкості, – робить висновок Грегорі. – Путін сяде за стіл переговорів тільки тоді, коли економічні санкції та зростаюча кількість жертв стануть загрожувати його владі. Поки цього немає, він наполягатиме на федералізації України, яка дала б окупованим Росією провінціях повноваження накладати вето на рішення Києва, а самій Росії – право втручатися в ситуацію в будь-якій точці світу, де російськомовному населенню потрібен захист”.

http://www.forbes.com/sites/paulroderickgregory/2014/11/26/berlin-and-washington-the-political-battles-that-could-decide-ukraines-fate/

 

“ХТО ВИНЕН?” І “ЩО РОБИТИ?”

 

Штефан Фюле підвів критичний підсумок політиці Євросоюзу щодо України. За його словами, підписання Угоди про асоціацію України з ЄС було зірвано рік тому не тільки в результаті тиску з боку Путіна, а й через помилку Євросоюзу, зокрема – відмови Німеччини і деяких інших країн-членів надати Україні перспективу вступу в ЄС.

Der Spiegel:

http://www.spiegel.de/politik/ausland/ukraine-eu-verhandler-geben-bundesregierung-mitschuld-an-krise-a-1005001.html

 

Чому Україні варто піти на мирову угоду з Росією.

Foreign Policy:

Минулого тижня віце-президент США Джо Байден приїхав до Києва з подарунками – додатковими несмертоносними засобами ведення війни для української влади, нагадує у статті для Foreign Policy експерт Семюел Чейреп. Автор вважає, що відправка цих вантажів і жорсткі публічні заяви Байдена на адресу Путіна доречні, проте сподівається, що за цією “завісою” Байден пояснив Порошенко: “Якщо Україна хоче пережити цю кризу, їй потрібно укласти угоду з Росією”. На думку Чейреп, в короткостроковій і середньостроковій перспективі для України набагато важливішою є політична угода з Росією, аніж західна підтримка і навіть військова допомога. Чейреп робить висновок: Захід повинен підтримувати Україну, але одночасно проводити дипломатичну стратегію, яка дозволить Києву укласти розширені і більш ефективні угоди з Москвою, щоб розрядити кризу. “Сполученим Штатам слід заохочувати і полегшувати переговори з таким же, якщо не з більшим, ентузіазмом, з яким вони надають військову допомогу”, – додає автор. Але поки Вашингтон, схоже, охочіше відвантажує бронежилети, ніж направляє своїх спеціальних посланців.

http://www.foreignpolicy.com/articles/2014/11/26/why_ukraine_must_bargain_with_russia_putin_poroshenko_united_states

 

               

ПОЗИЦІЯ НІМЕЧЧИНИ: ТЕРТЯ МІЖ МЕРКЕЛЬ ТА ШТАЙНМАЄРОМ

 

Спроба Меркель безпосередньо з’ясувати у Путіна в Брісбейні, чого він “хоче в Україні і в інших колишніх радянських сателітах”, завела в дипломатичний тупик: Путін окопався на своїх позиціях. Недавній візит Штайнмаєра до Києва і Москви також не приніс результатів. Берлін почав готуватися до нової холодній війні.

Reuters:

http://www.reuters.com/article/2014/11/25/us-ukraine-crisis-germany-insight-idUSKCN0J91EN20141125

 

Польщі, Україні та країнам Балтії відводиться роль “порушників спокою, які без потреби псують наші добрі відносини з Росією”, або ж “маленьких дітей, яким краще мовчати, коли дорослі розмовляють”.

Der Tagesspiegel:

“На східноєвропейських територіях між Німеччиною і Росією сьогодні живе 190 млн чоловік, і як сусіди і партнери вони нам ближче, ніж 140 мільйонів росіян”, – пише Крістоф фон Маршалл в Der Tagesspiegel

http://www.tagesspiegel.de/politik/deutschlands-blick-nach-osten-die-maer-von-unserem-nachbarn-russland/11026806.html

 

Канцлер Німеччини Ангела Меркель піддала жорсткій критиці політику Володимира Путіна щодо України на генеральних дебатах у Бундестазі.

Die Welt:

“Не можна нічим виправдати або вибачити анексію Криму Росією”, – заявила канцлер. – (…) Дії Росії ставлять під питання європейський світопорядок і підривають норми міжнародного права”.

http://www.welt.de/politik/deutschland/article134737882/Merkel-rechnet-mit-Putin-ab.html

 

Спілкуючись з Путіним частіше за інших західних лідерів, Меркель вирішила, що російському президенту не можна довіряти і що швидке політичне рішення української кризи є неможливим.

Forbes:

Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) на чолі з міністром закордонних справ Франк-Вальтером Штайнмаєром – партнери Меркель по коаліції – іншої думки, зазначає автор. “У СДПН побоюються, що повернення до холодної війни зведе нанівець їх досягнення за період після її закінчення – Ostpolitik Віллі Брандта, відповідно до доктрини партії, привела до об’єднання Німеччини і поклала кінець існуванню радянської загрози”, – пояснює Грегорі. “Внутрішній конфлікт німецької коаліції почав набирати обертів після саміту G-20 в Брісбені, – йдеться в статті. – У той час як Меркель зайняла більш жорстку позицію щодо Путіна, Штайнмаєр вирушив до Москви, щоб провести з Путіним переговори один на один у пошуках “мирного вирішення” ситуації в Україні. “Німецька коаліція не може продовжувати існувати при двох конкуруючих зовнішньополітичних курсах”, – вважає Грегорі.  “Путін знову грає в небезпечну, ризиковану гру, – пише Грегорі. – Він може зіткнутися з єдиною антипутінської опозицією в новому німецькому уряді на чолі з дуже роздратованою Ангелою Меркель”.

http://www.forbes.com/sites/paulroderickgregory/2014/11/26/berlin-and-washington-the-political-battles-that-could-decide-ukraines-fate/

 

                ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

 

Екс-прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер висловив думку, що Заходу доведеться співпрацювати з Путіним у зв’язку з такими проблемами, як ісламський екстремізм, але твердо висловився проти анексії української території Росією.

The Wall Street Journal:

http://blogs.wsj.com/brussels/2014/11/25/tony-blair-on-israel-palestine-putin-eurozone-brexit-and-kazakhstan/

 

                ПОЗИЦІЯ ФРАНЦІЇ: КОРАБЛІ “MISTRAL

 

Поставка кораблів Mistral – ярмарок лицемірства.

Le Figaro:

http://www.lefigaro.fr/vox/monde/2014/11/26/31002-20141126ARTFIG00338-livraison-des-mistral-la-foire-aux-hypocrites.php

Поділитися у соцмережах

Twitter