У розпал ізоляції Росії з боку міжнародного співтовариства, економічного спаду, повернення нахабних атак з боку ісламських бойовиків у Чечні та нівелювання нових санкцій з боку США та ЄС Кремль зробив несподівану заяву. Замість того, щоб боротися із внутрішньою кризою, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров оголосив, що Російська Федерація може перемістити ядерну зброю на приєднаний український Кримський півострів.
За словами Лаврова, як визнана ядерна держава, відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Росія має право розміщувати ядерну зброю де забажає, відповідно до міжнародного законодавства та договорів. «Російська держава має, відповідно до міжнародного права, всі підстави розпоряджатися своїм легітимним ядерним арсеналом у відповідності до власних інтересів та її міжнародно-правових зобов’язань», – зазначив Лавров. Неточність і цинізм заяви вражає з багатьох причин. По-перше, міжнародне співтовариство майже без виключень визнало, що, згідно з міжнародним правом, Крим по праву входить до складу України, а анексія півострова в березні була незаконною. По-друге, відповідно до міжнародно-правових зобов’язань Російської Федерації, вона не може пересувати свій стратегічний запас ядерної зброї, не повідомивши про це Сполучені Штати. Договір СНВ-ІІІ, ратифікований у 2010 році та призначений для сприяння скороченню озброєнь та ядерній стабільності, забороняє обом країнам переміщувати свій стратегічний запас, не узгодивши цей процес з іншою стороною. Крім демагогії Лаврова, заява Кремля посилає деякі важливі сигнали щодо намірів Росії в ситуації ізоляції та потенційного економічного краху.
Кремль дає зрозуміти, що приєднання Кримського півострова є остаточним і не підлягатиме перегляду. Якщо Росія таки перемістить свій стратегічних запас ядерного озброєння в Крим, це значно посилить контроль Кремля над регіоном. Не маючи прямого доступу до материкової частини Росії, Крим знаходиться в умовах ізоляції та економічної кризі, спричиненої міжнародними заборонами та різким падінням попиту в сфері туризму – найбільшої галузі регіону. Якщо ядерна зброя дійсно буде переміщена, Росія посилить свій військовий вплив на півострові, де уже розміщений її Чорноморський флот. Повернення Криму до України стане ще більш складним політично в разі зміни в російському керівництві, яке більше піклується про свою міжнародну репутацію та ізоляцію. Символізм все ще присутній − Росія не відмовиться від Криму навіть в умовах економічного спаду, загрози нових санкцій та ймовірної нестабільності в майбутньому.
Більше того, уряд Росії демонструє свою непоступливість в умовах серйозних економічних проблем і високої ймовірності спричинення валютної кризи. Якщо Росія прийме рішення незаконно перемістити стратегічні ядерні озброєння на окуповану територію, це не тільки зірве важливий двосторонній договір з США, але також, ймовірно, спричинить додаткові паралізуючі санкції з боку Заходу. Розміщення ядерної зброї у Криму не несе абсолютно ніякої стратегічної мети, а може лише зірвати значущий договір між Москвою і Вашингтоном. Те, що Москва, вочевидь, готова відмовитися від взаємовигідного договору про скорочення озброєнь задля кроку, що несе вкрай обмежене значення, є досить показовим.
Зрештою, заяви Сергія Лаврова в розпал економічної кризи показують, що російські політики або байдужі до економічної ситуації, або повністю розгублені щодо того, як зупинити падіння рубля та пов’язані з цим проблеми. Заяви Лаврова навряд чи заспокоїли вже «неспокійний» ринок: вони не тільки суперечать здоровому глузду, але й, здається, зроблені навмисно. Російські лідери демонструють високий рівень зарозумілості, що є надзвичайно тривожним і саморуйнівним. Суміш бравади, некомпетентності і завзятості в помилках з боку Кремля цілком може завдати більше шкоди йому самому, ніж режим може витримати. Це не є економічною кризою в класичному сенсі, а результат необачних політичних рішень, прийнятих самостійно.
Захід, міжнародне бізнес товариство та росіяни повинні взяти це до уваги. Політичні лідери Росії, схоже, не мають стратегії для стабілізації економічної ситуації чи відносин із Заходом. Не схоже, що потік необдуманих політичних рішень та економічного спаду, які йдуть рука об руку, зупиниться найближчим часом. У такому середовищі ризики політичної нестабільності у поєднанні із різким економічним спадом стають все більш і більш імовірним.
Кріс Даннет, Український кризовий медіа-центр
