Україна має запропонувати світу свій власний контент – експерти у відповідь на агресію Росії в інформаційному просторі

Київ, 30 березня 2015 року – Потужна медійна присутність Росії та агресивна інформаційна кампанія становить загрозу безпеці країн Прибалтики, України, Грузії та Молдови. Про це у своїй доповіді заявили представники ініціативи Альянсу від Балтійського та Чорного моря під час круглого столу «Відповідь на агресію Росії в інформаційному просторі». «Інформація перетворилась на зброю. Це загроза країнам Прибалтики, України, Грузії та Молдови. Нашою відповіддю мають бути демократичні засоби. Тими самими пропагандистськими методами відповідати не можна», – заявила Сарміте Елерте, голова Baltic to Black Sea Alliance (Латвія), відкриваючи панельну дискусію. Росія взяла курс на збільшення інформаційного впливу у стратегічно важливих країнах колишнього СРСР, при цьому основна аудиторія – російськомовні громадяни, яким нав’язується концепція «руського миру». На думку латвійських експертів, поширення такої інформації становить пряму загрозу стабільності та безпеці цих країн.

Латвійські спеціалісти з інформаційної безпеки рекомендують Україні посилити медійне середовище. Зокрема, досягти прозорості власників медіа, підтримувати альтернативні медіа-середовища Росії, розвивати саморегуляцію журналістів, створити Європейський фонд професійної журналістики, а також посилити присутність альтернативного мовлення російською мовою. «Країни регіону мають створити канали державного мовлення, де працюватимуть і російськомовні громадяни, але подаватимуть інформацію без контролю з боку Росії, з високими стандартами та європейськими цінностями», – порадила пані Елерте.

Експерт зазначила, що у сусідніх з Росією країнах, публічний інформаційний простір є аномальним. Вплив російських ЗМІ серед російськомовного суспільства є таким значним, що на його фоні втрачається національний зміст. Однією з можливостей протистояти атаці російських ЗМІ є зростання використання Інтернету та соціальних мереж. Хоча і це має свій негативний бік у вигляді так званих, «інтернет-тролей».

За словами Євгена Федченка, співзасновника руху StopFake, небезпека російської пропаганди полягає у тому, що вона не є ідеологічною, а базується виключно на абсурді. «Російська пропаганда працює над спростуванням цінностей інших народів, західного суспільства, ключових засад демократії, свободи слова та вільних виборів, аби люди не були мислячими одиницями», – зазначив він. Контрпропаганда тут недоцільна, адже боротися з абсурдом не логічно, його не можна заперечити, і як приклад навів нещодавню нісенітницю з приводу «заборони Обамою користуватися балалайками». Єдиним правильним рішенням у боротьбі з російською пропагандою, на думку Федченка, є створення максимальної кількості свого контенту та численних каналів розповсюдження цих меседжів.

Максим Саваневський, керуючий партнер PlusOne DA та співзасновник Українського кризового медіа-центру, вважає, що український Інтернет є залежним від російського. Серед іншого на це впливає і російська мова, зрозуміла усім сторонам. Інтернет, зокрема, і соціальні мережі, є базою для поширення фейків, при чому із неймовірною швидкістю. «В Україні близько чотирьох мільйонів українців заходять на українські сайти новин, і ще близько двох мільйонів читають новини на російських сайтах. Тобто вплив російських ЗМІ досі залишається. Хоча й за останній рік кількість прихильників російським сайтів зменшилась», – зауважив експерт. Натомість наші сайти та еккаунти українців активно блокуються російською стороною. На думку Максима Саваневського, Україні наразі не вистачає нормального зв’язку з Інтернет-компаніями, наприклад, представництвами Facebook, Youtube. Головний посил, з яким працює Росія – максимально дезорієнтувати українців. «Часто викладається відео із знущаннями над українськими військовими, що деморалізує українців та провокує негативне ставлення до влади», – навів приклад фахівець, та як варіант боротьби з пропагандою запропонував намагатися закривати доступ до сумнівних російських сайтів та еккаунтів.

На думку Ярини Ключковської, керуючого директора агентства Grou, проблемою у нинішній ситуації з інформаційною політикою є недовіра до влади. Для її відновлення слід налаштувати двосторонню комунікацію, де у центрі – громадяни, а не керівники. Експерт радить налагодити внутрішню комунікацію між гілками та органами влади та всередині їх, розвинути «комунікаційні м’язи» держави, бути не рупором, не пропагувати, а навчитися вести відкритий діалог, створити єдину інформаційну доктрину . Ярин Ключковська також радить відокремити політичну складову комунікацій від державної. «Слід оголосити розлучення та поставити тумбочки між державою та політикою», – пояснила вона, що державна робота не має бути політичною кампанією.

Член Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення України Олександр Ільяшенко зауважив, що питання регулювання інформаційної політики є складним. «Нині немає законних важелів робити так, як хотілось би у сфері боротьби з пропагандою», – зазначив він. Та пояснив, що у разі порушень з боку ЗМІ, Нацрада може лише зробити попередження. Але Нацрада лобіює внесення змін до закону щодо фінансового впливу на порушників, тобто запровадження штрафів.

Заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова заявила, що для мовлення на окупованих територіях, нині є нагальна потреба у передавачах. Частину передавачів вже отримали від Польщі та очікується з Литви. «Наші передавачі у Криму та на Донбасі були захоплені. Отримавши нові, ми будемо мовити на окупованих територіях з російськомовним контентом», – пообіцяла вона. Великі надії урядовець покладає на запланований до створення держаний канал іномовлення Ukraine Tomorrow. Генеральний продюсер існуючого вже українського каналу Ukraine Today, що мовить на закордон, Тетяна Пушнова зазначила, що в інформаційній політиці медіа-сфері потрібна державна підтримка, але головне – щоб каналам не заважали. «Ми готові надавати контент, дайте нам лише платформу»,- підкреслила вона.

На нестачу іноземного контенту вказав під час дискусії і Дмитро Кулеба, Посол з особливих доручень МЗС України. «Немає контенту – немає піару, немає комунікацій», – акцентував він. На його думку, слід розробити методичну оцінку впливу пропаганди. «Російська пропаганда як грибок, з’являється на тілі та захоплює, якщо є імунітет, це можна побороти», – порівняв пан Кулеба, та підкреслив, що Україна має запропонувати світу свій власний контент.

Співзасновниця Українського кризового медіа-центру Наталія Попович зазначила, що ми маємо історичну пам’ять радянського минулого та окупації, розуміємо, що сталося в Грузії та усвідомлюємо наслідки. «Ми усвідомлюємо, що на додаток до всіх ресурсів, які мають медіа та активісти громадських організацій, потенціал урядів України, країн Балтії, Центральної та Східної Європи та світу в цілому, потрібно аналізувати належним чином та ефективно спілкуватися. Це є необхідними для того, щоб протистояти загрозі інформаційної окупації, яку поширюють RT, Sputnik тощо», – акцентувала пані Попович.