Прямі збитки України від анексії Криму можуть сягати трильйона доларів – політолог

WATCH IN ENGLISH

Київ, 23 квітня 2015 року – Прямі збитки України від анексії Криму, за різними підрахунками, складають від 200  мільярдів до понад 1 трильйона доларів. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, організованому у партнерстві з проектом Free Crimea заявив політолог Тарас Березовець. Йдеться про велику кількість економічних злочинів, зокрема, відчуження як державного, так і приватного майна. «У Криму нараховується понад 4 тисячі суб’єктів підприємницької діяльності, які незаконно змінили своїх власників на користь російських громадян», – зазначив пан Березовець. Триває також несанкціонована викачка газу з вишок Чорноморнафтогазу. Там постійно чергують російські військові кораблі. Аналогічна ситуація з покладами на території Прикерченського шельфу, де прогнозовані поклади газу оцінуються у близько 200 мільярдів доларів, і Росія починає активно розвідувати їх.

За словами Андрія Сенченка, народного депутата України V, VI, VII скликань, будівля, де знаходився його депутатський офіс, міська рада передала у власність Республіки Крим без жодного мотиву. Пізніше будівля стала на баланс окупаційної кримської влади, а потім безкоштовно передала у користування управлінню ФСБ по Криму і Севастополю. Незаконні захоплення цілком підтримуються Росією. «Нині ми вже перебуваємо на початку наступного етапу перерозподілу власності – перерозподіл землі», – підкреслив екс-депутат.

За словами Юлії Каздобіної, аналітика Українського незалежного центру політичних досліджень, націоналізація відбувається без виплат жодних компенсацій, навіть згідно з російським законодавством. Це піднімає питання яким чином Україна має оскаржувати це в судах. Юлія Каздобіна озвучила думку деяких юристів, що якщо Україна вимагатиме та отримає компенсацію за майно, то вона втрачає одночасно право на це майно. Аналітик підкреслила, що Україна обрала цивілізований шлях – звернення до судів, але це довготривалий процес, до того ж – в міжнародному праві майже не існує механізмів змусити Росію виконувати рішення цих судів. «Україні нині при всій важливості, що слід вимагати покарання Росії, потрібно брати до уваги тих інвесторів, які шукають куди вкласти гроші, зробити Україну привабливою для них», – пропонує дещо компенсувати втрати пані Каздобіна.

З малоефективністю судових позовів погоджується і Тарас Загородний, економіст, керуючий партнер Національної антикризової групи. Так звану націоналізацію він називає рейдерськими захопленнями та практикою знищення. І судами це не зупинити, адже йдуть накази зверху. Його варіант боротьби з економічними злочинами з боку РФ на території Криму – це прагматичне ставлення до ситуації. «Єдиний шлях, який я бачу, зупинити націоналізацію у тому вигляді, у якому вона відбувається, можна лише шляхом м’якого шантажу керівництва Росії», – заявив він. Тарас Загородний прогнозує наростання злочинів у Криму, бо не пройшов варіант окупації шести областей України. «Росія перейшла до плану «Б», тобто зароблянні на руйнуванні. Ми маємо вже попрощатися з тими захопленими підприємствами, вони будуть розпиляні або на металобрухт, або вивезені в Росію», – заявив він, та пояснив, що ця країна буде робити усе, щоб зруйнувати інфраструктуру та зробити життя у Криму неможливим, тобто витиснути людей з тих територій, за сталінськими методами.

Крим та Донбас – це стратегічна помилка Росії. Таку думку висловила політолог Олеся Яхно. Слабкими ланками у Криму вона назвала незаконну націоналізацію, порушення прав людини та стрімку мілітаризацію півострова. Останній пункт, за її словами, у першу чергу, лякатиме міжнародну спільноту, а першими двома – має займатися суто наша держава. «Окрім самих бізнесменів, Україна на рівні державної політики має займатися боротьбою з економічними злочинами, де громадяни Криму самі не в змозі захиститися», – зазначила вона. Це не є безперспективним шляхом, хоча це й  довгостроковий процес, проте ймовірна компенсація за рахунок майна, це по суті, такий вид гібридних санкцій вже з боку Заходу», – підкреслила Олеся Яхно. Бо нині основною позицією щодо Росії має бути економічний тиск Заходу.