18 червня 2015 року- Сьогодні Free Crimea провели чергову прес-конференцію за підтримки медіа-партнера Українського кризового медіа-центру. Учасники конференції: культурні діячі, активісти та представники Мінкульту, були солідарні у думці, що окупанти всіляко намагаються «вижити» все українське з півострову. Зокрема, Російська Федерація прийняла закон, який нібито надає їй право «легально» вивозити предмети мистецтва, які належать українським музеям з Криму. Про це на прес-конференції повідомив ідеолог проекту Free Crimea Тарас Березовець, коментуючи інфографіку «Культура в окупованому Криму».
«Ситуація у культурній сфері в окупованому Криму сьогодні перебуває в фокусі не лише українських експертів, але і міжнародних експертів та культурних організацій.
На сьогоднішній день основним документом, який регуює культурну сферу на териториторії окупованого півострова є ухвалений Держдумою 27.01.15 Федеральний закон «Об особенностях правового регулирования отношений в области культуры и туризма в связи с принятием в Российскую Федерацию Республики Крым и образованием в составе РФ новых субъектов – Республики Крым и города федерального значения Севастополь». Небезпека цього закону та угоди з Держмузеєм Ермітаж, яка була підписана в червні 2014 року, дає легальне переміщення музейних фондів з кримських фондів до РФ під виглядом тимчасових експозицій, виставок з наступною, по суті, експропріацією музейних фондів», – розповів Березовець.
За словами ідеолога проекту Free Crimea ,на сьогоднішній є вже кілька таких прикладів, коли РФ намагається незаконно відібрати експозиції з кримських музеїв, зокрема вже голландські суди розглядають позови РФ, за якими арештовано майно кількох кримських музеїв, яке мало повернутися в сховища України, але голландський суд припинив цю процедуру за позовом РФ.
Тарас Березовець порівняв цей процес пограбування кримських музеїв російськими окупантами з подібним історичним аналогом під час Кримської війни 1853-1856 рр., а також під час Другої світової війни.
Крім грабунків музеїв, окупанти «вижили» з півострову, відомий джазовий фестиваль Koktebel Jazz Festival, зробивши його існування у Криму нестерпним.
Лілія Млінарич, президент Koktebel Jazz Festival заявила сьогодні на прес-конференції, що вони не зупинилися і не зламалися від дій агресора, а просто перемістили локацію фестивалю до Одеси.
«Для нас важливо, щоб фест жив і далі, тому що цей фестиваль – український, Koktebel Jazz Festival є українською торгівельною маркою. Культура поза Кримом безумовно є і завжди буде! Для нас було дуже важливо минулого року провести свій фестиваль у ті ж дати, котрі ми мали, а це було у вересні, провести в Криму. Це все повязано з місцевою бюрократією: у нас вже були дати, домовленості з музикантами», – розповіла Млінарич.
Вона зауважила, що кількість населення Коктебелю близько трьох тисяч, у той же час під час фестивалю його кількість, за рахунок туристів та гостей, збільшувалася до 35 тисяч.
Більше того, якраз за рік перед окупацією фестиваль вийшов на новий рівень – заручився підтримкою від великого культурного філантропу Британської Ради.
«Фестиваль 2013 року був підтриманий вперше у Східній Європі, у повному обсязі, Британською Радою. Це найбільша меценатська організація світу. Якщо бюджет Коктебелю на 2003 рік, коли ми прийшли сюди, становив 1,5 млн грн, то 2013 рік він становив 38 млн грн. Британці привезли туди повноцінну програму одного дня, показали кращі Британські колективи «нової хвилі». І для нас було дуже круто, і стало великою честю, що ми змогли показати українській публіці ці нові імена, які через рік-два стали брендами в британській новій музиці», – підкреслила Млінарич.
Андрій Щекун, голова Кримського центру ділового та культурного спіробітництва “Український дім” висловив жалкування, що сьогодні багато кримчан зневірюється в Україні, лунають думки, що їх кинули напризволяще, у тому числі і в сфері культури.
«Наприклад, Музей імені героя України Віри Роїк, який знаходиться в Сімферополі, сьогодні на території музею зняли цю вивіску. Більш того, сьогодні ідуть спроби зі сторони РФ забрати цю приватну колекцію Віри Роїк, яку наслідує її син, котрий перебуває в лікарні в м. Сімферополі. А колекція Віри Роїк є на сьогодні приватною, і вона не може перейти ні в українські, ні в російську державну власність. Теж саме стосується дитячого-зразкового ансамблю “Світанок”. Олександр Польченко разом з Аллою Петровою створили цей колектив на початку 90-х, виграваши на міжнародних конкурсах великі премії та гранти, і не раз перемагали на київських конкурсах, а зараз вони лишилися наодинці із окупантами», – заявив Щекун.
Активіст висловив сподівання, що на сьогодні нарешті запрацює, створений Мінкультом, “Кримський дім”, який було затверджено розпорядженням КМУ ще в травні минулого року.
«Ми знаємо, що на сьогодні в бюджеті закладено 3,5 млн грн. на “Кримський дім”. Насправді дуже довго іде процес формування структури. 18 травня були комітетські слаханняв ВРУ, де ми дали ряд рекомнедацій, в тому числі Мінкульту щодо необхідності напрацювання механізмів і фінансової підтримки філантропів, активістів, саме серед громадського сектора у Криму, які знають ці потреби, і знають ці проблеми з середини», – розповів Андрій Щекун.
За його словами, у жахливому стані знаходиться сьогодні і єдина україномовна державна газета “Кримська світлиця”, навіть Міністерством призупинився її друк.
«Сьогодні більшість українців Криму ідуть до церкви, адже єдиним культурним об”єднуючим фактором в Криму є УПЦ КП, яка ще має певні структури, адже деякі церкви в ниху вже забрали, тобто фактично захопили в Перевальному, Севастополі, іде цей процес, намагання забрати кафедральний собор, землі в Сімферополі під будівництво храму – під струкуру ФСБ , будівництво їх будинків. Але кількість людей, які приходять до церкви збільшилась удвічі, ніж за часи коли Україна контролювала Крим», – зауважив кримський активіст.
Андрій Юраш, директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України розповів своє бачення та рішення проблем культури у Криму та поза ним.
«Треба активно залучитися щодо обговорення концепції «Кримського Дому». Структура зареєстрована, вона має державну підтримку, вона має певні можливості фінансові, але широкої помномаштабної дискусії загальноукраїнського плану з залученням громадських організацій немає. Не зрозуміло до кінця, які саме функції вона має виконувати. Чи це тільки струкутра, яка мала бути саме для допомоги кримськотатарського народу, чи всім переселенцям зі сфери культури? Тобто тут потрібна саме ваша активна участь і залучення культурних діячів, і діячів національних спільнот, для того що б макимально розвинути діяльнсть цього закладу», – переконаний Юраш.
Директор Департаменту у справах релігій та національностей розповів, що наразі
починає працювати кримськотатарське телебачення на материковій Україні, також відновлює свою повноцінну діяльність і релігійні структури.
«Дуже важливим моментом є оцінка діяльності в Криму релігійних організацій. Із більше 1 тисячі мусульманських спільнот, близько 600 діяло без державної реєстрації, бо наше законодавство дозволяє релігійним спільнотам діяти без неї. А російське апріорі виключає таку можливість, от і одразу 600 громад випадає. Так само діяло близько 150 протестанських спільнот . Абсолютна меншість змогла пройти перереєстрацію по російському законодавству», – заявив чиновник.
Він наголосив, що у цьому плані, показовою є заява Комісара ОБСЄ з прав нацменшин Астрід Торс, яка вже другий рік не може потрапити до Криму, і скласти адекватний звіт та побачити ситуацію на власні очі.
