Настав час для Італії необхідно вступити в боротьбу з українською кризою

 

У той час, коли на сході України трагічні заворушення продовжують забирати і руйнувати тисячі людських життів, горе українців, які живуть в Італії, посилюється по всій країні. Діаспора робить все, що можливо робити на відстані: збирає фінансову допомогу і відправляє кошти в Україну. Деякі з них навіть тренуються і об’єднуються в організації, щоб бути здатними допомогти в разі війни з Росією. За даними Eurostat, українці в Італії формують найбільшу іноземну спільноту, ніж в будь-якій іншій країні Європейського союзу – 225,000 чоловік проживає і працює на території півострова від Ломбардії на півночі до Кампанії на півдні.

Витоки історичних зв’язків між двома націями можна простежити з першого сторіття до нашої ери, під час розширення Римської імперії в регіонах Причорномор’я. Відтоді століття взаємодії проклали шлях для плавної інтеграції української громади в італійське суспільство. За даними дослідницького центру з міграції IDOS, що знаходиться в Римі, не тільки дорослі українці найбільш працевлаштовані в порівнянні з іншими іноземними спільнотами, а й молоде покоління поступово збільшує свою присутність в навчальних закладах Італії.

Потік імміграції почався в 1990-х рр. у період після розпаду Радянського Союзу. В основному він складався з жінок (79,8%), які доглядали за людьми похилого віку, важкохворими, дітьми і навіть цілими сім’ями; їх назвали «натовпом опікунів». Антоніо Річчі, старший науковий співробітник центру IDOS, підтверджує, що українці стали активом, який заповнює прогалини у системі соціального забезпечення Італії.

З економічної точки зору дані підтверджують, що Рим і Київ ще сильніше пов’язані. За даними Observatory of Economic Complexity, Італія займає перше місце серед країн ЄС за обсягами українського експорту (5,8%) і третє місце серед країн світу після Росії та Туреччини. Країна також є одним з основних інвесторів для України, перебуваючи в десятці основних партнерів з частиною ПІІ 2,2%. Енергетичний сектор відіграє вирішальну роль: за інформацією дослідницького центру ISPI, розташованого в Мілані, у 2013 році 43% імпорту газу до Італії здійснювалося з Росії через територію України.

На додаток до цього країни протягом усієї своєї історії безперервно взаємодіяли в культурному середовищі. Творчість деяких українських знаменитостей тісно пов’язана з Італією, особливо у сфері музики. Наприклад, Максим Березовський, перший український композитор, якого визнали у всій Європі, і який став першим, хто написав оперу, симфонію і скрипкову сонату, шедеври якого були недавно виявлені в архівах Ватикану, а також закінчив Болонську філармонічну академію. Пізніше, у 1773 році, його опера «Демофонт» на основі італійського лібрето П’єтро Метастазіо була поставлена ​​в Ліворно (Італія). Інший яскравий приклад культурної взаємодії України та Італії це Соломія Крушельницька, видатна українська оперна діва, яка співала в дуеті зі своїм протеже, знаменитим італійським тенором Енріко Карузо. Вона також виступала з Артуро Тосканіні і багатьма іншими італійськими співаками. Її сміливе рішення виконати Мадам Батерфляй Пуччіні після провальної постановки – ось, щоробить її показовим прикладом. У момент глибокої туги Пуччіні Крушельницька була готова ризикнути своєю успішною кар’єрою. Її видатний виступ повернув йому колишню репутацію.

За давньою традицією багато українських музикантів і сьогодні працюють в італійських операх, оркестрах, а також викладають в Італії. Серед них можна виділити Володимира Зубицького, президента Асоціації баяністів та акордианістів України та відомого композитора, який отримав премію ЮНЕСКО в 1985 році.

Пам’ятаючи про це, Україна представляє для Італії не тільки питання національної безпеки або транзиту енергії. Підтримка України Італією під час кризи повинна бути не тільки значною в плані захисту своїх економічних інтересів, а й заради багатовікових відносин, які зробили свій внесок в її спадщину, прогрес і успіх.

Джузеппе ді Лючіа для Українського кризового медіа-центру