Київ, 2 червня 2015 року – Одним з найгостріших питань у Криму є проблема доступу до питної води. У частині питного забезпечення зараз відбувається експлуатація тих джерел, що зберігалися протягом багатьох років. «Відбувається, по суті, неконтрольований видобуток питної води, бурять свердловини, що вже призводить до початку екологічного лиха, у тому числі просідання унікальних ґрунтів», – заявив під час дискусії, організованої у партнерстві з проектом «Free Crimea», в Українському кризовому медіа-центрі ідеолог проекту Тарас Березовець.
Запас питної води є лімітованим, і вона знаходиться на тій глибині, звідки бажано її не діставати, пояснив Олег Дудкін, виконавчий директор Українського товариства охорони птахів. Україна забезпечувала до 85% потреб Криму у прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. А після анексії Криму Росією у березні 2014 року, поставки води на півострів припинили.
Зміни в екосистемі спостерігаються з середини 2014 року. «Прісні води Дніпра, доступні раніше для півострова, суттєво опріснили Сиваш, і сформований протягом трьох десятків років водно-болотний комплекс птахів не може жити на території півострова при відсутності прісної води», – зазначив виконавчий директор Українського товариства охорони птахів. Станом на червень 2015 року основні колонії існуючих протягом багатьох десятків років птахів зникли. «Чаплі, яких було на території Криму 7 видів, мігрували до Одеської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей, і суттєво зросло навантаження на прісноводні водно-болотні угіддя саме цих областей України», – додав Олег Дудкін.
Через несанкціоновані буріння свердловин питної води, її солоність значно збільшилась. «За 2014 рік солоність води зросла у два з половиною рази, а за цей рік – на 0,5. Це призведе до того, що артезіанські води, що є у Криму скоро стануть непридатними», – зазначив представник проекту «Free Crimea» Роман Остапчук. Також гострою є проблема стихійних сміттєзвалищ, яких зараз у Криму 269, з яких лише 23 офіційні. Маса сміття на півострові складає 53 мільйони кубометрів . Ще однією екологічною проблемою є розробка кар’єру з видобутку щебеню біля підніжжя Карадагу, всупереч тому, що на заповідних територіях видобуток корисних копалин заборонений.
Щодо проблеми постачання питної води до окупованого Криму, на думку Тараса Березовця, ідея обмежувати Крим у ресурсах була хибною. «Більш правильно постачати все, але за світовими цінами, щоб Російська Федерація несла економічні втрати за завдані збитки», – пояснив він. Проте за словами Олега Дудкіна, Україна готова була постачати воду, але саме через фінансові питання кримська влада відмовилась від подальших переговорів. Крім того, експерт додав, що з анексією Криму 21 об’єкт державного значення природньо-заповідного фонду, управління якими здійснювалося з Києва, перейшов до федерального управління Російської Федерації, що лише погіршило ситуацію.
