Київ, 2 червня 2015 року – Україні потрібні приватні інвестиції в енергетичну галузь . Дотепер гроші виділялися лише для великих компаній-чемпіонів, на кшталт, «Енергоатома». До того ж, від інституційних інвесторів, таких як Світовий банк, ЄБРР. Але ці суперінституції, даючи вигідні кредити, ставлять забагато умов та мають специфічні фактори. Ці кредити вигідні, дешеві, довгі, але досить неповороткі. Відповідно, можуть працювати лише з держаними підприємствами. Ситуацію слід міняти та залучати приватні кошти. Про це під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі заявив міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин. «Нам потрібен вал приватних інвестицій, тобто сформувати умови, за яких прийдуть невеликі, середні, чи навіть великі компанії. Але які це робитимуть незалежно від наявності державних гарантій регулятора щодо повернення коштів», – зазначив міністр. За таких умов буде ефект від приходу інвестицій.
Для цього, за словами міністра, потрібні законодавчі бази, аби дати інвесторам впевненість у майбутньому. Залучаючи капітал і персонал, спираючись на законодавчу базу інвестори зможуть адекватно працювати та повертати свої прибутки. «Наприклад, добича газу – це великий цікавий для зовнішніх інвесторів сегмент, який дуже потрібний для України. Це 1 трильйон кубометрів запасів, який якщо розробляти, то протягом кількох наступних 2 – 4 років максимум, можна наростити добичу газу на 5 – 8 мільярдів куб. м. і, відповідно, зменшити залежність нашої країни від поставок з Росії та ЄС і стати самодостатніми», – акцентував Володимир Демчишин.
Ільхем Б. Саламон, старший економіст, відповідальна за енергетичні проекти в Україні, Світового Банку, заявила, що іноземні інвестори хочуть вкладати в Україну. Але мають бути чіткі й прозорі зобов’язання України. «Це серйозний фактор заохочення інвесторів. Вони мають отримати чітку юридичну структуру, побачити стратегію на довгі роки. І уряд в багатьох аспектах працює над цим дуже серйозно, щоб створити саме таку багатосторонню стратегію для енергосектора, зокрема, для видобувної галузі», – зазначила Ільхем Б. Саламон.
У цьому контексті Михайло Бно-Айріян, керівник департаменту європейської інтеграції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, висловив думку, що не всі питання залежать від міністра. «Інвестору, що хоче займатися газовидобутком в Україні, потрібно мати 75 дозвільних документів від 15 – 17 держустанов. При цьому від міністерства енергетики та вугільної промисловості – всього два документи. І якщо буде десь зроблена помилка, робота буде зупинена», – підкреслив Михайло Бно-Айріян. Тому, за його словами, слід разом з громадянським суспільством змінювати «правила гри», зокрема, щодо дерегуляції.
За словами Олени Павленко, президента аналітичного центру «Dixi Group», для приходу інвестицій в Україну, потрібна довіра до уряду, стабільні та прозорі правила гри, а також конкуренція, бо наявність монопольного ринку є ризикованим для інвестора. Одним з основних факторів, є публічний баланс газу та оприлюднення для публічного доступу даних компаній за їхніми платежами, переконана Олена Павленко. Україна вже взяла зобов’язання по посиленню прозорості, і у жовтні опублікує звіт за міжнародним стандартом. «У ньому слід надати два види інформації. Перше – це концептуальна інформація, тобто максимально все про видобуток: обсяги, перелік основних родовищ, гравців, ліцензії. А друга частина – це інформація по платежах: скільки яка компанія заплатила податків і в який бюджет», – розповіла президент аналітичного центру.
Говорячи про сектор теплоенергетики, Cергій Сорока, координатор проектів громадської платформи «Нова країна», причинами низької енергоефективності та відсутності інвестицій у цю галузь назвав надмірне регулювання ринку, що заважає нормальній роботі енергетичного ринку. А також – відсутність заходів стимулювання енергоефективності та низька інвестиційна привабливість України.
У газовидобувному секторі розвиток гальмує виснаженість газових родовищ, відсутність наростання обсягів глибинного буріння, високе фіскальне навантаження на газовидобувну галузь, а також запеклі політичні суперечки, зазначила Наталія Слободян, директор департаменту енергетики Міжнародного центру перспективних. На її думку, слід активізувати розвідувальне буріння, оновити техніко-інноваційний фонд та розконсервувати свердловини. «Реанімація свердловин дозволить нам впродовж 5 років налагодити видобуток у межах 3 – 5 мільярдів куб.м. газу», – додала пані Слободян.
Міністр Володимир Демчишин переконаний, що потрібно знайти золоту середину – щоб інвестори були мотивовані вкладати кошти, а бюджет був наповнений. Найближчим часом сподівається, що будуть внесені зміни до законодавства, зокрема, до бюджетного кодексу щодо ставки оподаткування. «Якщо рентна плата для підприємств буде знижена, ми очікуємо, що це призведе до сотень мільйонів інвестицій щорічно протягом декількох років», – спрогнозував Володимир Демчишин.
