Київ, 9 липня 2015 року – Після анексії Криму у лютому 2014 року мобільні оператори та Інтернет-провайдери на півострові опинились під достатньо суворим контролем і тиском російської окупаційної влади. Багато каналів урядового зв’язку були пошкоджені, представники українських силових структур змушені були спілкуватися з керівництвом та журналістами через мобільний зв’язок. Це спричинило те, що російські спецслужби поставили під контроль роботу практично всіх мобільних операторів та використовували «глушильну техніку» для того, щоб послаблювати сигнали мобільного зв’язку на півострові. З серпня минулого року українські мобільні оператори припинили свою роботу на півострові. «Завдання українського уряду – допомогти своїм компаніям, які платять податки у державний бюджет, отримати компенсацію. Український уряд має надати юридичну допомогу компаніям, які постраждали внаслідок анексії Криму та сприяти забезпеченню юридичних позовів до міжнародних арбітражів», – повідомив під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі, організованої у партнерстві з проектом Free Crimea, ідеолог проекту Тарас Березовець.
З CDMA операторів першим припинив свою діяльність на території півострова PeopleNet, який мав понад 100 тисяч клієнтів на території Криму. З 1 травня 2015 року припинив надавати свої послуги на окупованій території український оператор «Інтертелеком». Фактично із завершенням роботи «Інтертелекома» Крим залишився без зв’язку 3G у стандарті CDMA.
З 4 серпня 2014 року на території Криму запрацював російський оператор «К-Телеком», який належить російському мобільному оператору МТС. Згідно інформації Роскомнадзору, компанія «К-Телеком» 17 грудня минулого року отримала дев’ять ліцензій на території півострова. Але дуже багато користувачів цього, єдиного на півострові, мобільного оператора скаржаться на якість зв’язку. Велика частина регіонів півострова майже не обслуговуються. «Якщо справді підтвердиться зв’язок між компанією «К-Телеком», яка є єдиним Інтернет-провайдером на території півострова, з російською компанією «МТС» – це підстава для запровадження міжнародних санкцій проти цієї компанії. Якщо уряд готовий провести такі слідчі дії із залученням ФБР – це буде реальна допомога і конкретні санкції України по відношенню до РФ за анексію Криму», – пояснив Тарас Березовець.
Засновник інвестхолдингу Internet Invest Group Олександр Ольшанський виступив на захист українських операторів в окупованому Криму, зазначивши, що вони змушені там працювати, і не мають права вибору. «Комерційні компанії не є суб’єктами війни, вони є об’єктами. Комерційні компанії не пристосовані до військових дій. Після збройного захоплення вони змушені працювати в тому правовому полі, яке там присутнє. У даному випадку компанії на прикладі МТС, яка позбавлена власної волі на території АРК. Претензії до кримських компаній не сильно обгрунтовані. Повинні бути претензії до української влади, тому що вона протягом багатьох років займалася потуранням », – впевнений експерт.
Ольшанський також вважає, що в Криму зараз важко зберегти конфіденційність комунікації через те, що ФСБ активно прослуховує кримчан, використовуючи різні канали. «З приводу прослуховування, і засобів комунікації: трафік мобільних операторів в будь-якому випадку прослуховується, мобільний телефон не є секретним засобом комунікації. З приводу viber та інших месенджерів – текстові повідомлення viber досить легко перехоплюють, ця технологія абсолютно не складна, з голосовим трафіком трохи складніше, тому що це перехоплення не можливе в масовому масштабі», – зазначив директор Internet Invest Group.
Обмеження торкнулись і користувачів Інтернету. Через введення санкцій, жителі Криму не можуть повною мірою користуватись мережею Інтернет. Неможливе користування AppleStore та Google Play, недоступні оновлення Google Chrome та мобільних пристроїв на базі Android. «Жителі півострова не можуть користуватись AdSense та іншими сервісами Google, доменами зареєстрованими на GoDaddy та 101Domain.com, не можуть розраховуватись картками Visa та MasterCard», – додав експерт Free Crimea Роман Остапчук. Зараз соціальні мережі виявились одним із багатьох достовірних джерел інформації, яка надходила з півострова.
