Андрій Пекар, QirimInfo
Зміною громадянства кримські спортсмени поставили під загрозу своє майбутнє у спорті
На початку червня з’явилася інформація про те, що семеро кримських легкоатлетів, які змінили громадянство на російське, незабаром отримають дозвіл представляти Росію на міжнародних змаганнях. І хоча до Олімпійських ігор 2016 hjre ще близько 13 місяців, розіграш ліцензій на участь в них вже давно почався, тому QirimInfo вирішив дізнатися, як складається доля натуралізованих Росією кримських спортсменів.
Минулої осені кримські спортсмени постали перед вибором: прийняти російське громадянство, виїхати на материкову Україну або залишитися в Криму з українським паспортом, зате без громадянських прав і державного фінансування. Безумовно, кожен із варіантів мав свої переваги і недоліки, але практика показала, що у першого є один великий мінус.
Справа в тому, що після зміни громадянства, згідно з міжнародним спортивним законодавством, включаючи, наприклад, Олімпійську хартію, спортсмен автоматично втрачає право виступати за збірну своєї нової країни протягом наступних трьох років.
Обіцяного три роки чекають
Як пояснив прес-аташе Федерації легкої атлетики України (ФЛАУ) Олександр Даниленко, якщо нова батьківщина спортсмена хоче прискорити цей процес, вона може звернутися з проханням до його попередньої федерації та отримати дозвіл.
«Українська федерація [легкої атлетики] вирішила запросити компенсацію, оскільки на те, щоб підготувати цих людей, зробити з них спортсменів високого рівня, були витрачені певні кошти», – розповів він про процес переговорів.
Після заяви в.о президента Всеросійської федерації легкої атлетики (ВФЛА) Вадима Зеліченко про те, що ВФЛА і ФЛАУ досягли угоди щодо семи легкоатлетів, включаючи чемпіонку Європи 2012 р. в метанні списа Віру Ребрик, минуло півтора місяці. Тим не менш, за словами Даниленка, російська сторона досі не перерахувала Україні обумовлену суму, яка за неофіційними даними становить $ 170 тис. «Процес переговорів знаходиться на завершальному етапі, але він там уже довго. Грошей поки немає, дозволу ніякого з дострокового припинення карантину теж поки немає», – сказав він.
Віра_Ребрик
У вітрильному спорті переговори між федераціями також звелися до відшкодування витрачених коштів. Російське громадянство, крім інших, взяла відома сімейна пара віндсерфінгистів, Максим Оберемко та Ольга Маслівець. За чутками, Україна оцінила витрати на їх підготовку в € 100 тис.
«Є дві категорії спортсменів: спортсмени вищих досягнень і просто члени збірної команди України, які не показували значних результатів. Відносно більшості членів збірної України ми не заперечували, це їх вибір щодо громадянства. Що стосується двох спортсменів, Маслівець та Оберемко, ми сказали про те, що Україна витратила на підготовку цих спортсменів значні кошти, і просили відшкодувати ці кошти, принаймні, за останній цикл, – розповів державний тренер України з вітрильного спорту Сергій Чорний. – Але російська сторона тоді відмовилася, і ми заявили, що ці спортсмени не виходили з громадянства України і ми не вважаємо за можливе їх участь в Олімпійських іграх».
Незважаючи на це, Оберемко виступав під російським прапором на Чемпіонаті світу з вітрильного спорту в 2014 році і виграв для Росії ліцензію на участь в Олімпійських іграх в 2016 році, зайнявши 25-е місце в класі “RS: X». За словами Чорного, Міжнародна федерація вітрильного спорту проігнорувала заперечення української федерації, що Оберемко не можна вважати російським спортсменом. «Але в ході подальшого відбору та підготовки МОК звернув увагу Міжнародної федерації вітрильного спорту на те, що з Оберемко є певні труднощі. […] В результаті ліцензія відійшла до Португалії, яка була наступною за Росією на цьому чемпіонаті світу», – розповів Чорний.
За його оцінками, Оберемко є безумовним лідером збірної Росії з вітрильного спорту, тому, хоча у Росії і буде ще можливість виграти ліцензію на участь в Олімпіаді-2016, без Оберемко у неї це може і не вийти.
З різним успіхом переговори відбулися також і в інших видах спорту. Наприклад, багато кримських стрілків, включаючи золотого призера Олімпійських ігор в Пекіні в 2008 році Артура Айвазяна, захотіли виступати за збірну Росії. За словами Андрія Петрасюк, виконавчого директора Федерації стрільби України, з кримчан зберіг українське громадянство лише один спортсмен, Іван Рибовалов, який зараз живе в Кривому Розі.
«Ми вели переговори, росіяни наобіцяли багато різного, в тому числі і грошей на федерацію. Ми попросили повернути наш інвентар, включаючи зброю. Спочатку вони говорили, що все повернуть, а якщо наші спортсмени потраплять до збірної, то ще будуть нам якісь гроші платити. Ми не скнари і ніколи ними не були. Для нас головне було повернути наш інвентар, бо він, крім іншого, ще й підзвітний, особливо зброю. Підсумок такий: вони нічого не повернули, була недолуга, безглузда переписка. В принципі, ми готові відразу ж дати дозвіл, вони це знають. Але чому вони цього не хочуть – питання відкрите», – розповів Петрасюк.
Паралімпійці відбилися невеликими втратами
У кримських паралімпійців ситуація трохи простіше. Згідно з Паралімпійською хартією, карантин для спортсменів, що змінили громадянство, становить три роки для участі в Паралімпійських іграх і один рік для участі в інших організовуваних Міжнародним паралімпійським комітетом заходах.
«Міжнародним паралімпійським комітетом (МПК) передбачені правила переходу спортсмена з однієї національності в іншу. Це торкнулося і кримчан. Для нас це болюча тема, тому що спортсмени були досить високого рівня, але перейшли вони – і виступають в цьому сезоні за паралімпійську команду Росії – згідно з правилами МПК. Оскільки це відповідало міжнародним правилам, ми ніяк не могли вплинути на ситуацію», – розповіла генеральний секретар Національного паралімпійського комітету України Олена Зайцева.
Так, кримські плавці-паралімпійці змогли брати участь у Чемпіонаті світу з плавання 13-19 липня цього року, зробивши істотний внесок – одна лише Ані Палян з Сімферополя завоювала п’ять медалей – в першу в історії російської збірної перемогу в загальному заліку. При цьому українська збірна посіла друге місце. Незважаючи на те, що трирічний карантин не має терміну дії до початку Паралімпійських ігор в наступному році, за словами Зайцевої, кримські плавці зможуть брати в них участь. «В інших змаганнях, наприклад, у Чемпіонаті світу 2015 року спортсмени вже брали участь у складі збірної Росії. Тепер вони входять в рейтинг, а ліцензії розподіляються за рейтингом, тому вони зможуть брати участь у Паралімпійських іграх», – пояснила вона.
Єдиної політики щодо ренегатів немає
Кожна українська спортивна федерація веде переговори по-різному, не виробляючи загальну стратегію, хоча їх представники зустрічалися кілька місяців тому для обміну досвідом. Між спортсменами, тренерами та спортивними чиновниками тривають суперечки щодо того, яку позицію повинна зайняти Україна по відношенню до цього, як висловлюються деякі, зрадництва.
«З Росією у нас зараз непрості відносини. У федерації ходить думка, що варто заборонити їм брати участь, не розглядати ніякі компроміси. 3 роки карантину і все, щоб знали, як за країну-агресора виступати. Але кому від цього буде краще?» – говорить Олександр Даниленко з ФЛАУ. За його словами, у спорті відносини між Росією і Україною менш напружені, ніж у політиці. На нещодавньому Командному чемпіонаті Європи в Чебоксарах (на якому кримчани не виступали взагалі – прим. автора) було видно, що між тренерами і між спортсменами збереглися теплі стосунки, підкреслив він.
Тренер Сергій Чорний зайняв протилежну позицію. «Якщо в жіночій програмі Ольга Маслівець, наприклад, не складає конкуренцію нашим спортсменам, ми говоримо тільки про компенсацію витрат держави на підготовку цього спортсмена. У чоловічій програмі Максим Оберемко становить нам конкуренцію, тому зараз ми говоримо, що готувати собі конкурента – це нерозумно, тому ми будемо наполягати на тому, що він не братиме участі в Олімпійському відборі», – сказав він.
Оберемко_2
Також не ясно, чому Росія не виявляє бажання боротися за сильних спортсменів, які можуть значно збільшити її спортивний потенціал. «Це політичне питання. Вони вважають, що це російські громадяни, а Крим – це російська територія. Ми вважаємо навпаки. […] Вони навіть не вважають за необхідне робити які-небудь законні кроки. […] Вони говорять про те, що спортсмени прийняли російське громадянство і це вже є підставою для подальших переговорів. Ми так не вважаємо», – поділився своєю думкою Чорний.
До подачі попередніх заявок на участь в Олімпійських іграх в 2016 році ще близько 10 місяців, тому у російських спортивних федерацій ще є час, щоб домовитися з українськими. Швидше за все, питання скасування карантину опиниться в центрі уваги спортивної громадськості ближче до крайнього терміну. Тоді ж стане ясно, чим закінчиться для кримських спортсменів їхнє рішення змінити громадянство.
