Cистема електронного адміністрування ПДВ потребує подальшого удосконалення – експерти

WATCH IN ENGLISH

Київ, 29 липня 2015 року – Система електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) попри спроби її удосконалення наразі не здатна виконати місію, декларовану на початку її запуску, – позбутися корупції та запровадити справедливі взаємини між державою в особі фіскальної служби та платниками податків. Таку точку зору під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центру у рамках проекту «Український медіа-центр реформ» висловили експерти Реанімаційного пакету реформ – Ілля Несходовський та Михайло Соколов.

28 липня Президент України підписав Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (№2371а)», який, за задумом його автора – Кабінету Міністрів України – має усунути недоліки, виявлені у ході роботи системи електронного адміністрування ПДВ. Ця система запрацювали в Україні з 1 січня 2015 року у тестовому режимі, а з 1 липня – повноцінно. Вона передбачає запровадження механізму грошового забезпечення податкових зобов’язань по сплаті ПДВ та автоматичного відшкодування переплачених сум податку.

Натомість ця система зазнала нищівної критики з боку бізнесу, який звинуватив владу у чиненні дій по вимиванню обігових коштів та спробі у такий спосіб вирішити проблему нестачі коштів у бюджеті. Бізнес апелював до принципів роботи системи електронного адміністрування ПДВ, яка, на думку ділової спільноти, залишила можливість втручання з боку фіскалів, що в українських реаліях означає високу вірогідність появи корупційних схем. Велике занепокоєння викликає у платників і той факт, що розрахунки зі сплати та відшкодування ПДВ ведуться через Держказначейство: кошти, сплачені за цим податком, не мають цільового призначення і потрапляють у бюджет. Суми переплаченого ПДВ відшкодовуються з держбюджету, що робить відшкодування цього податку заручником наявності коштів у держбюджеті та пріоритетів витрат, визначених владою. «Якщо ми вирішили навести лад у царині сплати ПДВ і намагаємося прибрати можливості з ухиляння від його сплати, то, з іншого боку, й держава має виконати свої зобов’язання. Держава має бути чесною і забирати до бюджету лише різницю між сплаченим ПДВ та сумою, що підлягає відшкодування за цим податком. Не повинно бути так, як відбувається наразі, коли держава забирає до бюджету весь сплачений ПДВ, а потім, залежно від можливостей, визначає, скільки може відшкодувати. Якщо держава не відшкодовує ПДВ, то фактично, він перетворюється на податок із обігу. Це є незаконним», – зазначив Михайло Соколов, експерт РПР.

Учасники прес-брифінгу нагадали, що бізнес-спільнота, експертне середовище подали свої пропозиції щодо удосконалення роботи системи електронного адміністрування ПДВ, серед яких було відтермінування запуску роботи системи у повноцінному режимі на 1 січня 2016 року (проекти законів №2371а-1, №2960). Проте автори урядового проекту закону врахували лише технічні аспекти, тоді як у найбільш принципових для бізнесу моментах на поступки не пішли. Відтак всі ризики, пов’язані з роботою системи, перекладено на бізнес. «Врахували майже всі технічні моменти. Але Держфінслужба не поступилася жодним моментом, які можуть мати потенційні корупційні ризики. Чому – ми пояснень не отримали», – зазначив Ілля Несходовський, експерт РПР.

Учасники прес-брифінгу наголосили на тому, що бізнес- та експертна спільноти й надалі напрацьовуватимуть і ініціюватимуть внесення змін до податкового законодавства у частині реформування ПДВ.