Мониторинг украинских СМИ за 13 сентября 2015 года

Українська влада констатує настання перемир’я на сході України вперше з початку війни. Тим не менше, як українська дипломатія, так і український представник на тристоронніх переговорах попереджають, що припинення вогню все ще не означає виконання мінських угод, а може складати частину спроби Росії продовжувати свої військово-політичні ігри, у тому числі заморожування конфлікту. Судячи з усього, подальша доля мирних процесів залежить зараз не стільки від припинення вогню, скільки від оголошених бойовиками виборів на окупованих територіях; Україна розцінює їх проведення як зрив мінських угод. На цьому тлі звертають увагу деякі повідомлення про те, що бойовики все-таки нарощують військовий арсенал на сході, в той час як Росія будує цілу військову базу на кордоні з Україною.

Процес децентралізації, розпочатий в Україні, все ще неоднозначно сприйнятий, як в Україні, так і за її межами. Якщо одні вважають її вимушеним заходом, пов’язаним з ситуацією на Донбасі, то інші наполягають на її значущості для подальшого прогресу країни. У той же час, всі сходяться на тому, що децентралізація несе як погрози, так і можливості для країни. У процесі ж реформ в цілому, спостерігачі продовжують відзначати розрив між деклараціями і реальними діями українських політиків.

Лібералізація візового режиму між Україною та Євросоюзом все ще залежить від завершення ряду підготовчих заходів українською стороною. Тим не менш, деякі дипломати сподіваються на пом’якшення вимог Європи, виходячи з політичних міркувань. Тим часом, українська влада переконана в тому, що угода про асоціацію України з Євросоюзом, що включає зону вільної торгівлі, вступить в повну силу з першого січня 2016 року, незважаючи на те, що Кіпр і Греція все ще не дали згоду на угоду на справжній момент.

Вирішення питання реструктуризації зовнішніх боргів України перед приватними кредиторами все ще залежить від остаточного затвердження документів за угодою українським парламентом і самими кредиторами. В України ж, незважаючи на допомогу МВФ та отриманих фінансових коштів від міжнародних донорів, не вистачає коштів для подальшого просування на шляху реформ, заявляють в уряді. Для цього потрібно ще більше допомоги з боку міжнародних фінансових організацій і партнерів. Подальша допомога країні, судячи з усього, може бути надана за умови реалізації реформ.

СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
В Україну вперше за 1,5 роки вдалося принести перемир’я. “В результаті дуже добре прорахованого комплексу політико-дипломатичних кроків і кроків з питань безпеки, які називаються мирний план і які називаються Мінські домовленості, ми в Україну принесли поки що не мир, але перемир’я. І припинення вогню – це не виконання Мінських домовленостей. Це лише життєво важлива попередня умова, з якої Мінські домовленості починають втілюватися в життя”, заявив Президент України Петро Порошенко. Україна змогла перешкодити розвитку військових наступальних дій з боку Росії, і зараз варто почати дипломатичні переговори. “Дуже важливо, що Україна змогла зупинити військові дії і зараз можна концентруватися на дипломатії, реалізації Мінських домовленостей”, вважає заступник державного секретаря США Вікторія Нуланд. Росія хоче використовувати деескалацію на Донбасі для просування своїх політичних цілей. “Зараз вони спеціально створюють вигляд, що безпековий трек просувається краще, і на основі цього хочуть отримати нову динаміку в просуванні своїх інтересів у політичній сфері. Так ніколи не буде. Мінськ – це загальне комплексне бачення. У ньому є деескалація і стабілізація, і ми повинні комплексно просуватися в напрямку врегулювання”, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. За словами міністра, врегулювання означає повернення українського правового поля і повернення до нормального життя. Конфлікт на Донбасі рухається до замороженого стану, і потрібно перешкодити реалізації цього сценарію, попереджає другий президент незалежної України Леонід Кучма. “Ми маємо бити у дзвони і не дати можливості спустити на гальмах все, що відбувається в Україні, а таке бажання, як ми бачимо, є. Звучать голоси навіть тих, хто має безпосереднє відношення до “нормандської четвірці”. Ситуація йде до того, що це буде заморожений конфлікт – ні війни, ні миру. І це в інтересах насамперед сусіда нашого”, заявив Кучма. Жоден конфлікт на території колишнього СРСР не було вирішено, і світ з цим змирився, зазначив президент.

Мінські угоди повинні бути виконані до кінця 2015 року, заявив Президент України Петро Порошенко. “Я прошу Леоніда Кучму, мого представника у тристоронній контактної групи, скасувати заяву про те, що можливо продовжувати Мінський процес в 2016 році. Ні, всі повинні виконати зобов’язання в 2015 році, тому що Україна вже заплатила велику ціну за невиконання Мінських домовленостей”, сказав президент. Україна виконує всі взяті на себе зобов’язання, щоб довести світові свою відповідальність і абсолютно безвідповідальна поведінка Росії. Час грає на користь України, а не Росії, тому що люди, які проживають в катастрофічних гуманітарних умовах в Донецьку, Луганську та Горлівці, не розуміють, “чому вони повинні платити таку ціну”, переконаний Порошенко. Тепер необхідно обговорити можливість розгортання нової операції на Донбасі, вважає глава держави. “Час обговорити можливість розгортання операції на Донбасі для підтримки належного виконання Мінських угод. Це допоможе нам досягти двох цілей для відновлення миру в Донецькій і Луганській областях – повне виведення всіх російських найманців і озброєння, а також відновлення контролю за українсько-російським кордоном. Це дві головних передумови для відновлення миру і стабільності на Донбасі, тому що у нас немає там громадянської війни, у нас немає там якогось внутрішнього конфлікту. Все дуже просто – ми маємо агресію проти України та окупацію незалежної держави. І агресор – це Росія”, вважає президент. Нині потрібно тримати напоготові всі наявні в розпорядженні інструменти, щоб змусити Росію відмовитися від її ігр політикою сили і повернутися до політики поваги права, зазначив президент.

Фейкові вибори на Донбасі, які хочуть провести бойовики, будуть означати перехід так званої “червоної лінії”, підкреслив президент України. “Ми відзначаємо, що спроба повторити ганебну провокацію у вигляді фейкових виборів, які вони вже роблять 2 листопада минулого року, і тим же знищили торішні мінські процеси, це ми не дозволимо зробити. Якщо ви будете це робити, то це “червона лінія”, за нею абсолютно гарантовано настануть санкції і збільшення тиску”, заявив президент. Росії потрібен не сам факт виборів на Донбасі. Фейкові вибори необхідні лише для легітимізації незаконної окупаційної влади. Українська влада готова провести вільні і чесні вибори в Донецьку і Луганську, заявив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. “Ми готові провести вільні і чесні вибори, тільки якщо вони будуть відповідати всім критеріям ОБСЄ та Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ). Важко уявити, що ОБСЄ підтвердило б, що ми можемо провести вільні і чесні вибори під дулом російського автомата Калашникова на кожній виборчій дільниці”, заявив Прем’єр-міністр. Українська влада ніколи не піде на поступки щодо територіального перерозподілу України, зазначив Яценюк. Верховна Рада повинна зробити все, щоб повернути на Донбас легітимну владу. “На сьогоднішній день на неконтрольованій Україною території не існує легітимної української влади, вважає заступник голови фракції “Опозиційний блок” Сергій Льовочкін. Завдання парламенту і всього українського політикуму зробити все необхідне, щоб реалізувати Мінські угоди, тому що там чітко записано, яким шляхом там може з’явитися українська влада. І це єдиний шлях до миру і поверненню цієї території до складу України”, заявив Льовочкін.

Бойовики посилюють свої позиції на Сході, відзначає генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр. “Дуже багато військового обладнання, яке звідкись береться. Оскільки у нас немає доступу до прикордонної зони, ми не бачимо, як воно перетинає кордон, але ми бачимо і підтверджуємо присутність цього обладнання. Ми бачимо, що посилення з того боку триває”, повідомив генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр.

Наступним кроком Москви можуть стати зусилля по дестабілізації ситуації в Україні із застосуванням політичних, а не військових важелів, вважає директор розвідувально-аналітичної організації Stratfor Джордж Фрідман. “Росіяни втратили Україну. Їм не вдалося влаштувати повстання, вони викликають американську реакцію на свої дії, і це останнє, чого б вони хотіли. Якби я був росіянином, мою увагу була б прикута зараз до Києва і того, як би я міг зруйнувати його позиції. Так що наступний раунд буде не військовим, а політичним раундом в Києві”, заявив американський політолог.

ГАЗ – ЕНЕРГЕТИКА
Незважаючи на тенденції на зовнішніх ринках щодо зменшення світових цін на нафту і газ, вартість блакитного палива в Україну не зменшиться, вважає глава НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв. “На жаль, поки чекати такої тенденції в Україні неможливо. Якщо до останнього року споживачі платили чисту ціну на газ близько 30 доларів, а ринкова була 400, то важко очікувати, що вона зараз буде зменшуватися”, заявив Коболєв. Через те, що в Україні рахунок за газ деколи менше, ніж за мобільний зв’язок, Україна – одна з найменш енергетично ефективних країн. Коболєв сподівається, що Україна підпише протокол про постачання російського газу вже у вересні. Для закупівель газу будуть братися кредити у європейських партнерів. “Ми будемо брати гроші, в основному, у європейців у вигляді кредитів і в інших джерелах”, заявив глава Нафтогаз.

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
“Мені здається, що парламент вже порозумівся, і я думаю, що на цьому тижні вони вже візьмуть свою частину Комісії, яка буде оголошувати конкурс на антикорупційного прокурора. З одного боку мені, звичайно, хочеться прискорити цей процес, а з іншого боку, не можна порушити прозорість процедури”, заявив Президент України Петро Порошенко.

Генеральна прокуратура України визначилася зі своїми кандидатами на посаду антикорупційного прокурора. “Прокуратура очікує кандидатів від парламенту, сім кандидатів від комісії парламенту, чотири призначає сам Генеральний прокурор, мене там немає, там є інші прокурори. Як тільки вони будуть, я думаю, процес не буде затягуватися”, повідомив заступник Генерального прокурора України Давид Сакварелідзе.

“Якщо у нас не буде сильного єдиного підходу до боротьби з корупцією, по суті, ми будемо штовхати цей камінь вгору, і нам буде важко, тому потрібно засукати рукави і боротися з корупцією”, заявив міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус. За його словами, у в’язниці мають сидіти абсолютно всі корупціонери.

РЕФОРМИ
Україна досягла істотного прогресу в процесі реформ. “Я хотів би підкреслити, що я вражений серйозністю зусиль у здійсненні реформ і реальним досягнутим прогресом, якому можна довіряти. І це незважаючи на надзвичайно складні обставини і зовнішню загрозу, перед якою стоїть Україна. Особливо це стосується сфери децентралізації”, зазначив єврокомісар з питань європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоханнес Хан. За його словами, в України немає часу на проволочку, і навіть Європейська Комісія повинна прискорити свої зусилля для забезпечення подальшого прогресу реформ в Україні.

Децентралізація – вимушений крок для України, проте вона може принести позитивні результати для розвитку країни, зазначає колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський. “Так, Україні необхідна децентралізація. Процес почався, і потрібно його продовжувати, розуміючи, що основною метою є громадянське суспільство, яке розвинене в Україні значно краще, ніж у Росії чи Білорусі”, вважає Кваснєвський. У той же час він закликав бути обережними і не переймати чужий досвід децентралізації без належної критики та обговорення. За його словами, в процесі децентралізації є ризик, що окремі райони Донбасу не будуть підконтрольні Києву, проте в перспективі у разі успішного розвитку України ці райони приймуть рішення про реінтеграцію. Децентралізація потрібна через агресивну політику Росії, проте це не означає, що Україна здалася.

Україні варто скористатися перевагами децентралізації і розглядати цей крок, не тільки як обов’язок в рамках виконання Мінських угод, вважає голова комітету закордонних справ Європейського Парламенту Ельмар Брок. “Зараз дискусія про необхідність реформ повинна завершитися, я б на місці влади зробив це максимально швидко. Ми бачимо успішні децентралізовані країни – Швейцарія, Австрія, Німеччина. Це цивілізовані країни. Нам би хотілося, щоб Україна розглядала децентралізацію не тільки як загрозу, але і як перевагу для подальшого розвитку вашої країни”, заявив Брок.

Відтепер в Україні почнеться широка роз’яснювальна робота про децентралізацію, заявив президент України. “Немає ніякої невтішної тенденції щодо зменшення кількості голосів нардепів. Є позиція українського народу – 75% українців підтримують децентралізацію. І я не дозволю словом “децентралізація” лякати людей і брехати про неї”, попереджає Порошенко.

У парламенті є достатньо голосів для ухвалення змін до Конституції щодо децентралізації. “Потенціал до 300 голосів в українському парламенті є, і майданчик для діалогу, який я готовий проводити стільки, скільки потрібно для цієї мети, теж є”, повідомив голова Верховної Ради Володимир Гройсман. За його словами, реформа з децентралізації влади стане відправною точкою для “глобальних європейських змін” в Україні в галузі самоврядування. У той же час, Конституційні зміни не стануть причиною розвалу коаліції. “Ні, я не бачу загрози в тому, що коаліція може розпуститися або розвалитися, тому що йдеться про конституційні зміни. Я ще раз підкреслюю, що події 31 серпня, коли відбувалося наше голосування за основу проекту змін до Конституції, не могли бути ніякою підставою для того, щоб привести до розвалу коаліції”, зазначив глава парламенту. За Конституцію, як і за будь-яку реформу, потрібно боротися. Однак децентралізація – це жодним чином не панацея. “У нас є два шляхи: або ми боремося з наслідками, або ми змінюємо систему. Децентралізація – це шлях до створення належної системи управління в Україні, розподілу повноважень між різними рівнями влади для того, щоб кожен був причетний до прийняття рішень і впливав на своє власне життя щодня”, заявив Гройсман. Результатом децентралізації буде підвищення інституційних можливостей державної влади, яка все, що їй не притаманне, передасть на місця, як зробили європейські країни, зазначив глава парламенту. “Нарешті держава отримає можливість займатися питаннями власної компетенції: боротьба з корупцією, оборона і національна безпека, це створення справедливої ​​гілки судової влади і багато інших питань, якими держава фактично не займалося, а навпаки, займалося відстороненням українців від прийняття відповідних рішень”, зазначив він .

Україна повинна докласти максимальних зусиль, щоб втілити в життя задекларовані реформи, закликав колишній Президент Республіки Польща Олександр Кваснєвський. “Проблема України – це розрив між деклараціями і реалізацією. Зараз пора почати реалізацію. Це дуже важке домашнє завдання. Але я бачу, що енергетика для реформ, змін є. Країна хоче бути іншою, люди хочуть бути іншими”, заявив Кваснєвський. Першочерговим завданням є боротьба з бюрократією та корупцією – важким спадком, отриманим ще від старої Російської імперії, зазначив політик.

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ
Рішення ЄС про безвізовий режим для України може бути обумовлено політичними мотивами, вважає екс-міністр закордонних справ України Володимир Огризко. “Я не виключаю навіть таку ситуацію, що у випадку, якщо якісь певні елементи навіть і не будуть у достатній мірі виконані, я все-таки думаю, верх візьме політичне мислення, політичні рішення, які будуть позитивними щодо України”, вважає екс-міністр. На думку дипломата, в рішенні про надання Україні безвізового режиму ЄС буде керуватися також наміром підштовхнути внутрішні реформи в країні.

Рішення ЄС про введення безвізового режиму з Україною залежатиме від звіту України про виконання плану лібералізації візового режиму. “Я не можу передбачати те, коли буде запроваджено безвізовий режим для України, але можу висловити мій найвищий рівень оптимізму. Я сподіваюся на те, що ми отримаємо позитивний звіт про виконання плану щодо лібералізації візового режиму якнайскоріше”, повідомив єврокомісар з питань європейської політики сусідства і переговорів про розширення Йоханнес Хан. Зараз ще залишається певна робота, яку необхідно виконати для того, щоб підготувати цей звіт, але “все виглядає досить реально”, зазначив європейський дипломат. “Ми детально і докладно обговорили цю тему і впевнені, що вже в найближчому майбутньому громадяни України зможуть подорожувати до країн Європейського Союзу, Шенгенської зони в рамках функціонуючого лібералізованого візового режиму”, заявив Президент України Петро Порошенко на брифінгу за результатами зустрічі з Йоханнесом Ханом.

Президент України висловив сподівання на якнайшвидшу ратифікацію угоди з ЄС всіма країнами учасниками. “Хотів би нагадати, що 16 вересня виповниться рівно рік з дня спільної і синхронної ратифікації українським і європейським парламентами нашої Угоди про асоціацію. Я дуже сподіваюся, що ми цей ратифікаційний марафон найближчим часом завершимо, а парламенти Кіпру та Греції нам в цьому допоможуть”, заявив президент. Великобританія – один з найсильніших союзників України в процесі її євроінтеграції, вважає президент. “Ваша країна є однією з найсильніших адвокатів України у процесі її євроінтеграції і робить значну допомогу в економічній, політичній, соціальній сферах та сфері безпеки”, заявив президент на зустрічі з екс прем’єр-міністром Великобританії Тоні Блером.

Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набуде чинності в будь-якому випадку. “У мене немає ніякого сумніву, що Угода про асоціацію Україна-ЄС, яке є всеосяжною дорожньою картою для внутрішніх реформ, набуде чинності вже найближчим часом. Зокрема угода про відносно поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі набуде чинності саме 1 січня 2016 без будь-яких зволікань. Підступні спроби Росії перешкодити цій історичній події приречені на поразку”, переконаний Президент України Петро Порошенко. Зупинити рух України в ЄС вже неможливо, підкреслив президент.

ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
До подачі документів про реструктуризацію Євробондів України будь-які заяви кредиторів є політичними фразами, повідомила міністр фінансів України Наталя Яресько. “Можна почути багато політичних фраз від усіх наших кредиторів, всіх, але поки що юридично обмін ще не був запропонований. Поки ми не приймемо законодавство, не подамо юридичні документи по обміну, я думаю, що всі думають, дивляться і говорять, але, врешті-решт, ми будемо сподіватися, що якомога більше з кредиторів, включаючи холдеров російських облігацій, будуть брати участь”, заявила міністр. За її словами, якщо не вдасться цього зробити, то кожен кредитор має вибір, вирішуватимемо за правилами гри, які існують по кожній облігації, по кожній юридичної ситуації.

МВФ надав достатню фінансову допомогу для наповнення золотовалютних резервів України, заявила Яресько. “Нам не вистачає грошей, щоб далі піти. Нам необхідно більше підтримки, не тільки резерви. Крім програми МВФ, ми повинні ще наситити нашу економіку через позики ЄБРР, Європейського інвестиційного банку, Експортно-імпортного банку і інших потужних фінансових установ. Це не просто забезпечення резервів або двостороння підтримка, яку ми маємо від МВФ”, заявила міністр. Зростання економіки України може початися вже в 2016 році, прогнозувала Яресько. Вже є помітні зрушення в податковій сфері, скороченні дефіциту бюджету. “Далі слід рухатися шляхом податкового реформування, робити сприятливе середовище для ділових кіл, для підприємництва, для того щоб були робочі місця, щоб це бачив кожен пересічний громадянин”, зазначила міністр фінансів.

“Якщо мене запитати, оптиміст чи я щодо економічної ситуації – так. На останньому засіданні Національної ради реформ ми обговорювали новий Податковий кодекс, який серйозно нам допоможе поліпшити інвестиційний клімат, а інвестор це відчує. Ми уповільнюємо економічний спад, і я сподіваюся, що в 2016 році ми вже зробимо все від себе залежне, щоб показати зростання ВВП, ми значно знижуємо рівень інфляції, стабілізуємо фінансово-банківську систему, ми стабілізуємо курс валют”, заявив Президент Петро Порошенко.

Підхід Заходу по відношенню до економіки України має бути “роби все можливе”: більше і швидше. “Так вважають 60% українських учасників YES і 58% іноземних. Ще 29% українських учасників обрали варіант: “підтримка на нинішньому рівні, за умови продовження реформ”. Таку ж думку підтримують 30% іноземців”, повідомляється на сайті форуму.

ПАРЛАМЕНТ
Фракція “Батьківщина” вимагає прийняття спільної позиції та спільного голосування в парламенті. “Ми хочемо теж впливати на порядок денний. Так сталося, що останні півроку ніяких законів значущих від “Батьківщини” не ставиться. Ми статистами не будемо, або ми формуємо разом порядок денний, разом домовляємося, об’єднуємо спільну позицію і голосуємо або ми не будемо статистами, ми будемо наступними, хто вийде з коаліції”, заявив народний депутат України від “Батьківщини” Вадим Івченко.

НБУ
Фахівці підтримували дії Нацбанку, хоча українці найбільше звинувачували НБУ в фінансової дестабілізації в державі. “90% негативних відгуків у пресі стосувалися особисто мене. І, звичайно, у професійній сфері навпаки – до нас ставилися, як до героїв. Дві крайності. Звичайно, ми не герої. Ми покращуємо свої комунікаційні технології”, заявила глава Національного банку України Валерія Гонтарєва. “Щодо наших наступних кроків: банківська система переживає за захист прав інвесторів”, повідомила Гонтарєва. За її словами, пріоритетами наступного року є фінстабільності, яка стала можливою завдяки реструктуризації держборгу, і запуск моделювання інфляційного таргетування.

ІНШІ НОВИНИ
Міністерство юстиції ініціює позов до суду про заборону партії “Ми маємо мету” одного з лідерів донецьких сепаратистів Дениса Пушиліна. “Якщо статутна або реальна діяльність партії спрямована на підрив національних інтересів держави, якщо у правоохоронних органів є докази такої діяльності, вони відкривають виробництво, звертаються до нас з цими матеріалами, і після цього ми можемо ініціювати позов до суду з цими матеріалами. А після того, як суд вже винесе рішення, тільки це може бути підставою для того, щоб прибрати партію з реєстру і заборонити її”, повідомила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова.