ДАЙДЖЕСТ 19.09-25.09.2015 БІЙ ЗА РЕФОРМИ

Макрофінансова стабілізація. Україна і світ прискіпливо спостерігають за ходом реструктуризації боргу, що є наріжним каменем програми відновлення макрофінансової стабілізації.

Отже хроніка подій: 1) 22 вересня Уряд схвалив розпорядження про початок процедури з реструктуризації державного й гарантованого державою боргу та його часткового списання; 2) З 23 вересня виплати з погашення й обслуговування боргу тимчасово призупинені. 3) 14 жовтня (ймовірно) представники уряду обговорять умови реструктуризації з кредиторами у Лондоні; 4) після чого, за їхнього схвалення, розпочнеться процес обміну старих боргових паперів на нові. Завершити перемовини уряд планує до 1 грудня 2015 року.

Підтримку Україні в цьому процесі вже висловило керівництво Міжнародного Валютного Фонду, яке закликало кредиторів пристати на умови, запропоновані Україною.

Успішність програми реформування фінансового сектору підтверджується рішенням Національного Банку України з 24 вересня знизити облікову ставку на 5 процентних пунктів – з 27% до 22%. Це вже друге поспіль зниження – місяц тому, вперше з серпня 2013 року НБУ понизив ставку з 30% до 27%.

Антикорупційна реформа. Не менш прискіплива увага суспільства до кадрової політики антикорупційних та правоохоронних органів.

Національне агентство із запобігання корупції: Конкурсна комісія, визначила 20 претендентів, які пройшли до другого туру. Другий тур має відбутися 28 вересня у формі співбесіди, за результатами якої комісія має обрати 5 фіналістів, які й працюватимуть у НАЗК.

Прокуратура: У першому етапі конкурсу до місцевих прокуратур взяли понад 10 тисяч осіб. Перший етап засвідчив високий рівень знань законодавства серед учасників – середній бал склав 76,7 зі 100. До наступного етапу увійдуть перші 40 позицій рейтингу в кожній області. Загалом передбачені 4 етапи відбору.

Національна поліція: Формування підрозділів поліції досягло прифронтової зони, що є знаковою подією – з 26 вересня набір стартує у Краматорську і Слов’янську. І цього ж дня поліцейські виходять на вулиці Харкова. Прийом заявок від бажаючих поповнити лави патрульної поліції розпочався також в Черкасах, Кременчузі, Полтаві. Загалом до кінця року в Україні мають з’явитися близько 10 тис. поліцейських.

Реформа державної служби. Попри надважливість для країни (бо є визначальною для реального перезапуску системи влади в країні) ця реформа, нарівні с реформою системи охорони здоров’я, стала заручником політичної боротьби. Коментар Президента Петра Порошенко під час засідання Національної ради реформ 18 вересня про недоцільність реформи державної служби у форматі, закладеному в  проекті Закону «Про державну службу» спричинив гостру дискусію у суспільстві. Прояснити ситуацію в долі законопроекту мав профільний комітет парламенту, який 25 вересня мав розглянути цей документ задля визначення строків винесення його на голосування у другому читанні та у цілому. Але засідання комітету не відбулося через відсутність кворуму. Зволікання з цією реформою суттєво гальмує реформи у всіх без винятку сферах, бо не дозволяє продемонструвати суспільству нову якість управління, відтак відчути позитивні зрушення, що дискредитує ідею реформ в цілому.

Кадрове оновлення. Допоки тривають дискусії навколо концептуальних засад реформи державної служби, очільники окремих міністерств намагаються віднайти шляхи запуску реформи «знизу».  Один із таких кроків – осучаснення кваліфікаційних вимог до претендентів на керівні посади в держсекторі.  Відтепер профільна вища освіта для них не є обов’язковою – достатньо мати диплом магістра з управління чи права, або ж отримати післядипломну освіту за зазначеними напрямами. Відповідні новації своїм наказом від 22 вересня 2015 року закріпило Міністерство соціальної політики. Ініціатором виступило Міністерство інфраструктури, яке наразі оголосило низку конкурсів на заміщення керівних посад на підприємствах, що знаходяться в його підпорядкуванні. Ці зміни дозволять  розширити коло потенційних претендентів, залучивши до нього професійних успішних управлінців. Чим вже скористалося Мінінфраструктури, перезапустивши конкурс на заміщення вакантної посади директора державного підприємства «Адміністрація річкових портів».

Загалом, Мінінфраструктури у своєму прагненні змінити кадрову політику вдається до нестандартних кроків: конкурсній відбір охопить не тільки керівний склад, а навіть і очільників потягів. Це станеться після завершення корпоратизації «Укрзалізниці» й перетворення її на публічне акціонерне товариство – відповідній процес має завершитися  до кінця 2015 року. Нормативна база для проведення конкурсів із відбору очільників потягів Мінінфраструктури завершить до кінця вересня.

Суттєві кадрові зміни відбуваються й у стратегічних компаніях, підпорядкованих Міністерству аграрної політики. Слідом за обранням шляхом проведення відкритого конкурсу очільника «Укрспирту», у аналогічний спосіб визначилася доля топ-менеджменту державного зернотрейдера – ПАТ «Державна продовольчо-зернова  корпорація». Комітет з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств визначив Бориса Приходька переможцем конкурсу на посаду голови правління корпорації. Загалом у конкурсі взяли участь 45 претендентів. Їхню долю вирішувала конкурсна комісія, до складу якої увійшли, крім урядовців, представники знаних аудиторських та рекрутингових компаній.

Дерегуляція. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) стримало свою  обіцянку підтримати бізнес й подовжити мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу: Верховна Рада зареєструвала законопроект, який до 30 червня 2016 року продовжує мораторій на перевірки. Винятком є тільки перевірки безпечності та якості харчових продуктів Державною ветеринарною та фітосанітарною службами України. За проектом, позапланові перевірки дозволяються тільки за заявою громадянина про порушення прав споживача та після погодження з Державною регуляторною службою. За умови ухвалення цього закону адміністративний тиск на бізнес буде зменшений.

З 20 вересня спрощена процедура імпорту алкоголю: з неї прибрана обов’язкова сертифікація УкрСЕПРО, яку нечесні на руку чиновники використовували у корупційних схемах. Відтепер для ввезення в Україну бізнесу достатньо мати дозвільний штамп від Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Пояснювальні документи МЕРТ направив на всі пункти митниці.

Безпечність харчових продуктів. 20 вересня 2015 року набрало чинності нове законодавство про безпечність харчових продуктів, яке побудоване на законодавстві ЄС і робить регулювання виробництва продукції в Україні відповідним сучасним світовим стандартам. Попри проблеми імплементації, цей закон дає більше можливостей для експорту української продукції.

Формально мова йде про набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів” № 1602, який викладає в новій редакції Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” 2005 року. Відтепер цей закон має назву Закон України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”.

Відкритість влади. Електронні петиції в Україні не фейк, а реальна можливість поставити питання владі й отримати відповідь. Попри скепсис, минулого тижня громадяни вперше отримали публічні відповіді на свої звернення від Президента – єдиного поки що органу влади, що запровадив такий інструмент комунікації. Цей інструмент, притаманний західним демократіям, з’явився на виконання Закону «Про звернення громадян» стосовно електронного звернення та електронної петиції. За цим документом, відповідь на питання, порушені в петиції, яка зібрала понад 25 підписів упродовж трьох місяців, має бути надана не пізніше ніж за 10 днів. Відтак відповіді є, як і  сподівання, що ближчим часом його запровадить й решта державних інституцій.

Соціальний захист. Розширення доступу громадян до безоплатної правової допомоги (БПД) – одна з небагатьох реформ, розрахованих на швидкий результат, відчутний на рівні пересічних громадян, – довела свою ефективність. Кількість виправдовувальних вироків у кримінальних впровадженнях за участю адвокатів, задіяних за програмою надання БПД, зросла з 43% у 2014 році до 64% у 2015 р. З 1 липня в Україні запрацювали 100 центрів із надання БПД, які крім допомоги у кримінально-процесуальних справах почали надавати допомогу у цивільно-правових питаннях.  За перші 100 днів роботи до них звернулися понад 16 тис осіб, кожна п’ята людина отримала вторинну БПД (адвоката). Крім того, Міністерство юстиції ініціювало розширення кола претендентів на отримання такої допомоги й запропонувало Національній спілці адвокатів вдатися до аналогічних дій.