Антикорупційна реформа.
Прозоре фінансування політичних партій
Правила політичної гри в Україні змінені: фінансово-промислові групи відсторонюють від впливу на політичні процеси. Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект (№2123а), який запроваджує фінансування політичних партій із державного бюджету та вводить жорсткий контроль за надходженням коштів до партійних кас із інших джерел та їхніми витратами. Партії зобов’язали публічно оприлюднювати кошторис. За порушення вимог закону передбачена кримінальна відповідальність.
Зміна підходів у фінансуванні політичних партій в Україні є однією з вимог візової лібералізації з ЄС, а також засвідчує готовність країни наслідувати кращі європейські практики у боротьбі з корупцією. Разом із іншими кроками з відкриття публічної інформації, цей крок має змінити політичну культуру в Україні.
Відкриття реєстрів майнових прав.
Інформація про власників нерухомості та землі стала доступною для широкого загалу: за прізвищем, ім’ям та по-батькові людини можна відстежити, якою власністю вона володіє. Це сталося завдяки відкриттю доступу до реєстрів нерухомості та земельного кадастру з 6 жовтня 2015 року. Обов’язковою умовою отримання доступу до інформації є електронна ідентифікація заявника.
Відкриття реєстрів майнових прав є ефективним інструментом контролю з боку громадськості за статками чиновників. Після відкриття доступу до реєстру транспортних засобів (до кінця 2015 року) в Україні фактично буде створене підґрунтя для побудови прозорої системи права власності. Крім боротьби з корупцією, цей крок стане дієвим запобіжником проти рейдерських атак на бізнес.
Збільшена відповідальність за корупцію
Процедура позбавлення корупціонерів майна, набутого внаслідок учинення протиправних дій, спрощена. Верховна Рада ухвалила законопроекти (№№2540а, 2541а), якими удосконалила інститут арешту майна та інститут спеціальної конфіскації. Сутність нововведень зводиться до зміщення фокусу із статусу особи на характеристику майна, відтак корупціонерів позбавили захисту статків шляхом їхнього переоформлення на третіх осіб. Окрім того, парламент ухвалив законопроекти (№№3040,3041), якими дав зелене світло для створення в Україні Національної агенції з питань розшуку та розпорядження активами, набутими внаслідок здійснення корупційних та інших злочинів.
Ці два законопроекти, подані урядом, є одними із ключових в антикорупційній реформі, оскільки забезпечують правоохоронні органи інструментами швидкого реагуванні у разі викриття фактів корупції.
Реформа правоохоронних органів.
Громадяни повірили новій поліції, що для Україні, де силові органи зазвичай вважаються суспільством осередком корупції, є унікальним явищем. Соціологічні дослідження засвідчили, що 54% жителів Києва, міста, з якого стартувала реформа, зізнались, що б не побоялися впустити поліцейських до власного помешкання. А 80% зазначили, що задоволені роботою правоохоронних органів у столиці. Ці відомості свідчать про те, що провайдерам реформи вдалося зламати стереотип у сприйнятті правоохоронної системи.
Розвиток конкуренції
Інформація про те, у який спосіб формуються тарифи на комунальні послуги, має стати відкритою для широкого загалу. Перший крок до цього зроблений: парламент підтримав у першому читанні відповідний законопроект, поданий урядом. Схеми, за якими формуються тарифи на комунальні послуги, – одна з найзаплутаніших в Україні тем. Складові тарифу фактично є засекреченими. Відтак у споживачів немає розуміння за що вони сплачують. Прозорість визначення тарифів є наріжним каменем у процесі встановлення ринкових цін на послуги.
Реформа державної служби
Бурхлива дискусія, що розгорілася у суспільстві навколо законопроекту з реформи державної служби, в кінцевому підсумку принесла позитивний результат: розгляд понад 1200 правок до законопроекту завершений, документ буде винесений на друге (і ймовірно остаточне) голосування парламенту на початку листопада. Ключові засади реформи, такі як конкурсний відбір на держслужбу, запровадження інституту держсекретарів, чітке розмежування державної і патронатної служби збережені. Щодо політичної діяльності, то нею вирішили заборонити займатися виключно вищому корпусу держслужбовців, на відміну від них таке право матимуть керівники структурних підрозділів та виконавці, але без можливості обіймання керівних посад у політичних силах.
