У конституційній реформі найскладніша проблема з розподілом влади – професор Центральноєвропейського університету

У конституційній реформі найскладніша проблема з розподілом влади – професор Центральноєвропейського університету
20 жовтня 2015.

Київ, 20 жовтня 2015 року – При створенні Конституції важливо віднайти ефективну структуру державного устрою країни. Проблеми саме з розподілом влади при роботі над конституційною реформою прогнозує Віктор Осятинський, професор Центральноєвропейського університету. Таку думку він висловив під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Ви можете мати дуже складні проблеми з розподілом влади між Президентом і парламентом і , перш за все, між Президентом та урядом. Це основний конфлікт», – переконаний пан Оситянський. Він зазначив, що у світі найкращий варіантом у даному контексті є монархія, бо є чіткий розподіл повноважень, де майже за все відповідає голова уряду. У випадку України все не так просто. Професор Центральноєвропейського університету порадив при створенні Конституції звернути увагу на три основні питання: як обмежити владу, як організовується влада і що несе у собі Конституція.

Маючи проект Конституцій, на думку Віктора Оситянського, навіть не обов’язково читати все, достатньо буде кількох статей, аби зрозуміти засади документу. «Якщо ви бачите, що Парламент може змінювати Конституцію більшістю голосів, то це не Конституція, це статут. Якщо ви прочитаєте у розділі про права людини, що права людини можуть бути обмежені, то, знову ж таки, це не Конституція, а устав чи статут, – навів приклад професор. – Треба розуміти до якої міри Конституція може відхилити небезпеку громадянської війни, чи цей процес може бути оскаржений якимось чином, чи може Президент або парламент відмінити якісь положення конституційних прав». За його словами ці питання – це основне, що може сказати про Конституцію проект цього закону. Але в Україні поки немає повного розуміння щодо конституційної реформи. Зокрема, державні установи грають м’язами та між ними розгортається конфлікт щодо цього питання. І тут головне, щоб процес створення Конституції не був руйнівним, підкреслив пан Оситянський. Він порадив звернути увагу на його книгу «Твоя Конституція», де він виклав свої бачення щодо конституційного процесу на прикладі створення головного закону країни у Польщі. Він розповів, що у цій країні творення Конституції тривало 9 років – з 1989 по 1997 роки, були гострі дискусії, проводився референдум. Зрештою, ухвалили Конституцію, що базується, на моральних ціннісних принципах.

Говорячи про судову реформу, Віктор Оситянський зазначив, що основними пріоритетами мають бути судочинство, захист прав громадян та створення відповідного механізму і впровадження верховенства права. Пан Оситянський зауважив, що в Україні судова гілка дуже корумпована, і ніхто не віддасть владу без боротьби. «Якщо суди корумповані, ніяких серйозних інвестицій в Україну очікувати не доводиться. Тому що у цьому випадку будь-який капітал та інвестиції не будуть захищені, не почуватимуться у безпеці у такій країні», – заявив експерт. Відповідно, за таких обставин не варто очікувати на розвиток економіки. Пан Оситянський розповів, що за європейськими стандартами, судді призначаються пожиттєво, проте це не для українських реалій, інакше такий механізм стане підґрунтям для корупції. Тому, на його думку, для України Венеціанська комісія повинна пом’якшити стандарти та зважати на перехідний період.

Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, вважає, що найбільша дискусія щодо судової реформи точиться у питанні оновлення суддівського корпусу. Зокрема, Венеціанська комісія пропонує переатестацію суддів, проти чого не проти і самі судді, бо не вбачають у цьому загрози для збереження своїх посад. «Але громадськість вимагає більш радикальних кроків, зокрема, запровадження механізму перепризначення суддів. Тобто відкриття конкурсів на всі суддівські посади», – заявив Роман Куйбіда. Таким чином, до нової судової системи зможуть потрапити не лише старі кадри, а й фахівці ззовні.

Крім того, важливо усунути політичний вплив на суддівську систему. «Проект Конституційної комісії зберігає можливості для впливу на суди. Зокрема, акцент переноситься з парламенту на Президента. Президент матиме фактично можливість приймати будь-яке остаточне рішення стосовно кар’єри судді», – акцентував він. Роман Куйбіда розповів, що Реанімаційний пакет реформ пропонує своє бачення – усунути будь-які органи влади від прийняття рішень щодо кар’єри суддів. За словами заступник голови правління Центру політико-правових реформ, 23 жовтня Венеціанська комісія має розглянути проект реформи Конституційної комісії, а також альтернативний проект РПР у частині очищення суддівського корпусу. Адже, найгостріша дискусія точиться нині саме навколо способу очищення судової системи. І тут важливо – проводячи реформу, не реанімувати політичну залежність та «услужливість» суддів, підкреслив експерт.

Поділитися у соцмережах

Twitter