Київ, 18 листопада 2015 року – Основна логіка підходу стимулюючого регулювання полягає у тому, що компанії матимуть зобов’язання по зменшенню вартості послуг, повинні будуть забезпечити якість послуг, при цьому матимуть легальну можливість отримувати прибуток та стимулювати себе до заощаджень. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявив Дмитро Вовк, голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). За його словами, запровадження стимулюючого тарифоутворення дозволить зменшити витрати, у тому числі технологічні, та дозволить «застосовувати штрафи, чого раніше не було, при недотриманні графіку зменшення витрат».
«Береться базовий період, застосовується у наступних періодах індекс інфляції, але із застосуванням показника ефективності, тобто де-факто, з кожним роком компанії отримають все менше і менше бюджет на свої операційні витрати. Це у довгостроковому періоді дозволяє отримати загальне зменшення тарифу», – розповів Дмитро Вовк. За словами голови НКРЕКП, завдяки стимулюючому тарифоутворенню споживачі отримають надійне та безперебійне електропостачання та зміни вартості послуг. Для держави плюсами буде те, що залучатимуться інвестиції, ліквідовуватиметься перехресне субсидіювання та буде скасована система єдиних тарифів. Розподільчі компанії, у свою чергу, залучатимуть інвестиції у відновлення та розвиток мереж, а також отримають стимули для зниження витрат. Виконати 100% по інвестиційній програмі 2016 року планують 6 компаній. «Але це має бути пілот […] і у подальшому – застосовувати для всіх компаній, що будуть виконувати необхідні критерії, такі як стовідсоткові розрахунки і стовідсоткове виконання інвестиційної програми у періоді», – спрогнозував Дмитро Вовк.
Дмитро Вовк розповів, що у країнах ЄС стимулююче тарифоутворення відбулося ще 25 років тому, серед перших новаторів – Великобританія. «У результаті впровадження – для споживачів вдалося зменшити SAIDI – середню перервність електропостачання на одного абонента, з 164 хвилини до 100 хвилин, це зменшення відповідає 40%», – пояснив він. Другий показник, який цікавить, передусім, самі компанії, це зростання прибутковості маржі. В Україні запровадження стимулюючого тарифоутворення передбачено українською нормативною документацією та директивами ЄС, у 2015 нормативна база була оновлена та створили передумови для такого тарифоутворення, повідомив пан Вовк.
Андрій Герус, експерт з питань енергетики, погодився не з усіма пропозиціями НКРЕКП. Зокрема, говорячи про базові параметри, що пропонуються по стимулюючому тарифоутворенню, – 5% рентабельності на стару базу і 14,79% на нову базу, він зауважив, що «важко залучити нові зовнішні інвестиції сьогодні під 14,79%, тому що облікова ставка 22%, кредити банків більше 20%, депозити банків, може, на рівні 20%. Тому немає сенсу інвестувати в обленерго, бо можна просто покласти кошти на депозит», – зазначив він. Виходячи з цього, навантаження перекладається у пергу частину, яка формується за рахунок споживачів, додав експерт. Загалом же, за словами пана Геруса, рішення комісії має базуватися на чотирьох факторах: це критичність потреби, тобто не варто за будь-яких умов та параметрів переходити на цю систему; фінансова можливість і справедливість; збалансованість, виходячи із загального стану галузей і ринків, що регулює комісія; та інтереси споживачів, які на думку експерта, особливо цих нововведень не відчують. Згідно методології, яка пропонується, за оцінкою Андрія Геруса, «це додатково 2,5 мільярди у перший рік потрібно для перших шести [компаній – ред.], якщо перейдуть всі обленерго, то для цього необхідно приблизно 12 мільярдів гривень», – зауважив експерт з питань енергетики.
Олександр Светелік, заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України, зазначив, що нині стан енергетичної сфери в Україні достатньо складний, зокрема, досить застаріле обладнання. «Найголовніше, зробити первинний розрахунок цих стимулюючих тарифів», – зауважив він, а далі – порадив, працювати для захисту прав споживача. При цьому, він переконаний, що після запровадження стимулюючого тарифоутворення інвестор матиме інтерес працювати в Україні. При цьому, як зауважив заступник міністра, підприємства слід відпускати на стимулюючі тарифи за станом готовності. 2016 рік, на який заплановано пілотний проект по шести підприємствах, продемонструє реальність та економічну доречність запровадження цієї системи, підсумував Олександр Светелік.
