Київ, 17 грудня 2015 року – Проект змін до Конституції у частині правосуддя передбачає серйозні трансформації, що закладуть фундамент для більш ефективного функціонування системи правосуддя. Для України це вже 5-та спроба судової реформи, і цього разу, зазначають експерти, є значні шанси на її успіх. «Ця хвиля є радикальною, тому що зачіпає конституційні засади статусу суддів і судової влади», – зазначила Наталія Петрова, заступник керівника Проекту USAID «Справедливе правосуддя», під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. На думку Віргіліуса Валанчюса, керівника проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та міжнародного спостерігача до Робочої групи з питань правосуддя Конституційної Комісії, «проект Конституції, внесений Президентом у Верховну Раду, є дуже непоганим базисом для подальшого творення якісної, незалежної, прозорої системи правосуддя». «Цей проект відкриває можливості для усунення політичних впливів, для спрощення судової системи і для суттєвого оновлення суддівського корпусу», – повідомив Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, головний експерт групи з судової реформи громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».
Перша із фундаментальних змін, закладених у положеннях проекту – те, що розвиток кар’єри суддів та питання звільнення суддів більше не залежатимуть від Верховної Ради і Президента. Ці повноваження покладаються на Вищу раду правосуддя – реформовану Вищу раду юстиції, а Президент лише затверджуватиме ці призначення своїм указом. Членів Вищої ради правосуддя обиратиме з’їзд суддів. Усунення впливу двох інших гілок влади на судову систему – чи не найбільше зрушення у рамках змін до Конституції у частині правосуддя, яке схвалюють як експерти, так і самі судді. За словами Миколи Оніщука, ректора Національної школи суддів України, члена Конституційної Комісії, без цього кроку «говорити про подальший прогрес буде дуже складно». Водночас, запевнила Валентина Сімоненко, суддя Верховного Суду України, голова Ради суддів України i член Конституційної Комісії, незалежність судової системи не перетвориться на безвідповідальність: нові закони передбачають дисциплінарну відповідальність суддів і дисциплінарні стягнення, включно зі звільненням із посади. Зокрема, зазначив Віргіліус Валанчюс, цей механізм передбачатиме і перевірку відповідності стилю життя судді його задекларованим доходам. Елементи підзвітності суддів включатимуть також гласність судових процесів та оприлюднення усіх судових рішень у єдиному реєстрі.
По-друге, передбачається перехід від 4-рівневої до 3-рівневої судової системи. «У більшості європейських країн функції касаційної інстанції виконують не чотири суди, як у нас, а один, максимум два», – пояснив Роман Куйбіда. Експерт зазначив, що це значно прискорить вирішення справи, оскільки вона «не буде гуляти між 4 різними інстанціями». Крім того, додав пан Куйбіда, у разі переходу до 3-х ланкової судової системи відбудеться реорганізація судів, і, відповідно, переобрання суддів на посади через конкурси. Цей конкурс, водночас, створює «соціальні ліфти» для 5 з половиною тисяч суддів місцевих судів: вони матимуть можливість пройти на посаду у касаційних інстанціях. Крім того, брати участь у конкурсі зможуть і фахівці з-поза меж судової системи, які відповідають необхідним критеріям. «Завдяки цим конкурсам нам вдасться включити у судову систему більше людей, які раніше не працювали у судовій системі і які зможуть своєю діяльністю змінити на краще уявлення громадян про суддів», – зазначив Роман Куйбіда. Передбачається також забезпечити право громадян на суд присяжних.
Реформа судової системи передбачає також зміну вимог до кандидатів на посаду судді: вік – не менше 30 років, і щонайменше 5 років правничого стажу. «Це дасть можливість на конкурсних засадах набрати в суди більш досвідчених фахівців, які вже надбали собі ім’я і авторитет, і це підвищить рівень довіри суспільства до судової влади», – зазначила Валентина Сімоненко. Судді, які бажають продовжити свою роботу на посаді, повинні будуть пройти оцінювання за критеріями компетентності, доброчесності і дотримання професійної етики. Крім того, відтепер перед призначенням на посаду судді рік навчатимуться у Національній школі суддів України. Така система доступу до професії, зазначає Наталія Петрова, поширена у більшості країни ЄС. У процесі підготовки суддів навчатимуть правильно комунікувати із суспільством, витримувати психологічні навантаження, правильно планувати свій час і писати правильно обґрунтовані судові рішення, значну увагу приділятимуть також вивченню антикорупційного законодавства.
Основні виклики, пов’язані із реформою системи правосуддя, наразі пов’язані із необхідністю створити такі умови обрання суддів на посади, які «дозволять обирати кращих із кращих» і забезпечити гідні умови роботи, що стосується і заробітної плати судді, зазначає Віргіліус Валанчюс. «Коли зарплата судді дуже низька, а навколо багато інтересів, протистояти дуже важко. Якщо поліцейський має зарплату вищу, ніж прокурор чи суддя – це дисбаланс. Треба підвищити зарплати антикорупційним прокурорам і суддям, оскільки їхнє рішення є останньою крапкою у здійсненні правосуддя», – пояснив експерт. Водночас, необхідно запровадити і жорсткі механізми контролю за доходами суддів, щоб запобігти корупції. На цьому фронті держава може діяти спільно із громадськістю, проте варто передбачити і механізм перевірки інформації про недоброчесні дії судді, наданої громадянами. «Повинен бути фільтр, тому що багато людей, які отримали рішення не на свою користь, будуть скаржитися», – зазначив пан Валанчюс. Таким органом-фільтром могла б стати громадська рада.
Другий серйозний виклик пов’язаний із дилемою, як очистити судову систему від людей, не гідних своєї посади, уникаючи і надто пасивних, і надто радикальних кроків. «Треба йти до того, щоб зберегти фахових суддів, звільнити тих, хто ганьбить судову посаду і на звільнені посади набрати нових, – наголосила Наталія Петрова, заступник керівника Проекту USAID «Справедливе правосуддя». – Потрібно створити достойні умови і водночас поставити рамки, у яких порушення – підстава для притягнення до відповідальності, і після цього дати можливість піти тим, хто хоче піти. Після цього еволюційним шляхом підуть ті, хто не може працювати у цих умовах. Крім того, надзвичайно важливо виховувати у молодих суддів незалежність суджень і рішень, оскільки наразі судді нерідко сприймають голову суду як свого начальника.
На даному етапі, повідомили експерти, вже розпочинається робота над проектами законів, які забезпечать реалізацію нових конституційних положень.
