Київ, 17 грудня 2015 року – В Україні активно обговорюється можливість впровадження конституційної скарги. Такий судовий механізм дасть можливість громадянину прямо звернутися до Конституційного Суду, якщо у нього є підстави вважати, що якийсь закон порушує його права. Іноземний досвід в даному питанні запропонували голови Конституційних судів Литви, Грузії та Молдови під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. «Зараз такими повноваженнями наділені Верховна Рада, Президент та уряд, що перетворює даний механізм на політичне питання. Якщо ж громадяни матимуть такі права, то Конституційний Суд стане доступним і для людей», – пояснив голова Конституційного Суду Грузії, член Венеціанської Комісії Георг Папуашвілі. Він зауважив, що у його країні право конституційної скарги надається у тому числі і особам, які не мають грузинського громадянства, а також юридичним особам.
За словами голови Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюса Жалімаса, у Литві чекають, коли Україна прийме цю модель, адже це стане додатковим стимулом згадати, що Литовський Сейм вже один раз затвердив таку концепцію, але через економічні причин її впровадження пригальмували. Так само у Литві популярністю користується непряме звернення: литовські суди можуть і навіть зобов’язані безпосередньо звертатися до Конституційного суду, якщо у справі фігурує закон, який може суперечити Конституції. Для цього не потрібно санкцій з вищих інстанцій, однак таке питання все одно залишається на розсуд судді, а не позивача. Пан Жалімас переконаний, що незабаром «Литва повернеться до розгляду цього питання».
Європейські експерти зазвичай звертають увагу, що можливість конституційної скарги створює такий собі «фільтр» перед подачею заяви до Європейського Суду з прав людини. За словами глави Конституційного Суду Республіки Молдова Олександру Тенасє це також сприяє зміцненню демократичних інститутів у державі, так як громадянин може істотніше впливати на процеси у його країні. Тим не менш, у Молдові даний механізм сприймається як до певної міри занадто радикальний. «Для такого аби наділяти Конституційний суд компетенцією змінювати судові рішення, ми повинні мати функціональну судову систему. Це ілюзія, що невелика кількість суддів Конституційного суду можуть виправити помилки усіх судів загальної юрисдикції», – пояснив пан Тенасє. Він також переконаний, що коли суди «видаватимуть» якісне судочинство, до даного питання можна буде повернутися.
Щодо необхідності відновлення довіри до судової системи в Україні, пан Жалімас зазначив, що конституційна реформа повинна бути реальною і відновити довіру не тільки до судової системи, а й до політиків. «Вони повинні навчитися жити за Конституцією, а не пристосовувати її під себе», – закликав він. Глава Конституційного Суду Литовської Республіки також звернув увагу на необхідність якісної комунікації судом своїх рішень і того, як ці рішення виконуються.
Крім того, на брифінгу експерти обговорили Батумський процес і створення Асоціації Конституційних судів України, Молдови, Литви та Грузії. Якщо Асоціацію конституційних судів створили для обміну досвідом у вирішенні схожих справ, яких виявилося дуже багато, то Батумський процес був покликаний об’єднати судові спільноти східноєвропейських країн у питанні засудження дій Росії. Головною метою було звернути увагу Європи на те, що Конституційний суд РФ, схваливши анексію Криму, таким чином порушив сам принцип верховенства права і навряд чи заслуговує на членство у Європейській конференції конституційних судів. «Російський Конституційний суд – це група людей, які брали участь у міжнародному злочині. Будучи висококваліфікованими юристами, вони прекрасно це розуміли», – додав пан Жалімас.
