Київ, 23 грудня 2015 року – 2016 рік стане переломним у забезпеченні вакцинами та лікарськими засобами. Попри маніпуляції на тему поліомієліту, очікування від вакцинації в Україні зросли. Якщо на початок року за даними дослідження ЮНІСЕФ, 35-40% батьків готові були вакцинувати дітей, то зараз це вже близько 70%. Про це під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі заявив Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я України. «Наступного року при всеохоплюючому забезпеченні вакциною, ця цифра буде кардинально збільшена до 95%», – зазначив заступник міністра.
Валерій Сушкевич, громадський діяч, політик, Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю, народний депутат України 3-7 скликань, який сам захворів на цю недугу у 3 роки, іншого шляху зупинити нинішній спалах, крім вакцинації не бачить. Проте, він переконаний, що країна поступово сама створила цю проблему, адже ще у 2012 році, був дефіцит вакцини від поліо. І це якраз напередодні проведення Євро -2012 в Україні, що могло спровокувати епідемію через масовий приїзд туристів. Валерій Сушкевич навів приклад зі свого дитинства, коли після Фестивалю молоді і студентів у 1957 році епідемія поліо докотилася до нашої країни. «З 20% дітей Київщини, які захворіли, 40% були паралізовані по факту поліомієліту, а 10% – померли», – згадав він, закликавши не ігнорувати важливість вакцинації. Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю додав, що цього року вакцина була завезена в Україну ще у травні, проте не була розвезена по областях, аж поки у вересні не виник спалах.
Ігор Перегінець погодився, що у попередні роки дійсно була занедбана ця сфера і взагалі оцінка ризиків щодо поліомієліту. І Україна лише зараз спромоглася отримати вакцину проти цієї недуги. За його словами, після першого раунду імунізації рівень охоплення нею у країні досяг 65%, у другому раунді – більше 70%, при потребі 95%. «Але якщо скомбінувати те, щоб хоча б одна дитина отримала хоч одну дозу поліомієліту, то у нас зараз цифра може доходити до 80%», – зазначив заступник міністра. Крім того, в запасі залишається ще й третій раунд вакцинації, що охопить дітей до 10 років. «Я впевнений, що до кінця січня сформуємо популяційний імунітет на достатньому рівні, необхідному для того, щоб зупинити циркуляцію вакцино-спорідненого вірусу, що викликав спалах на Закарпатті, з тим, щоб ми могли спокійно сказати, що не матимемо жодних випадків поліомієліту», – заявив заступник міністра.
Вікторія Задорожна, директор Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського, зауважила, що саме вакцинація зупинила епідемію у 50-х роках. До того ж, таку саме вакцину французького походження як зараз, застосовували і у 90-х роках, коли була епідемія. І досягнений статус слід було підтримувати. «Лише за рахунок постійної вакцинації, охоплення дітей певного віку на рівні понад 95% – лише це могло підтримувати статус України вільної від поліомієліту», – пояснила пані Задорожна. Учасники дискусії повідомили, що нині Україна втратила статус «вільної країни від поліомієліту», а разом з тим це втратив і весь європейський регіон. Станом на сьогодні, у світі лише в двох країнах – Пакистані та Афганістані є епідемія дикого поліомієліту, розповіла Ольга Іжик, представник ВООЗ в Україні. Прогресом стало те, що недугу вже подолали країни Африки. Тому весь світ уважно стежить за тим, як Україна намагається зупинити той спах, що був зафіксований на початку вересня. «Національна кампанія з вакцинації, яка триває нині, має на меті вакцинувати щонайменше 95% дітей, аби бути впевненими, що спалах і передача вірусу зупинено», – зауважила вона. При цьому, за міжнародними вимогами, має бути проведена загальнонаціональна вакцинація в три раунди, причому оральною полівакциною, тобто краплями. Ольга Іжик пояснила, що вакцина у вигляді ін’єкції може допомогти дитині не захворіти, але дозволяє бути носієм хвороби і становити небезпеку для решти.
Анастасія Барзилович, лікар-педіатр, завідуюча педіатричним відділенням клініки «Оберіг», спробувала розвіяти міфи, які відлякують батьків від вакцинації дітей. Вона визнає, що «вакцина – це, зазвичай, не свята вода». За словами Анастасії Барзилович, після «живої» вакцини від поліо, дійсно, можуть трапитися вакциноасоційовані захворювання, але це зустрічається вкрай рідко. «Вони можуть зустрічатися у популяції від одного на півтора до одного на два мільйони, це дуже мало», – пояснила лікар. При цьому вона додала, що за статистикою, якщо дитина, яка до того, як отримала «живий поліомієліт» була вакцинована інактивованою вакциною, ризику заробити вакциноасоційований поліомієліт, взагалі немає. «А після двох інактивованих вакцин, не було зареєстровано жодного випадку вакциноасоційованого поліомієліту», – підкреслила Анастасія Барзилович. Тобто така система вакцинації є безпечною, повідомила лікар-педіатр. Інакше кажучи, інактивована вакцина має бути прелюдією для застосування «живої» вакцини, і її обов’язковим компонентом, підкреслив Валерій Сушкевич, і це вказано у відповідних наказах міністерства. «Період між застосуванням інактивованої вакцини і «живої» повинен бути не менше 1 – 2 місяців», – акцентував Уповноважений Президента з прав людей з інвалідністю. При цьому, він додав, що нині ця перерва становить чомусь лише 14 днів.
Сергій Завадський, голова Національного комітету ПОЛІО ПЛЮС в Україні (Rotary International), підкреслив глобальний аспект боротьби із хворобою. І нині світ близький до подолання хвороби. Rotary International займається збором коштів для вакцин, аби доставити їх в Україну і забезпечити максимальну вакцинацію дітей та не змарнувати попередні зусилля. «Тому перемога над спалахом поліо в Україні важлива не тільки для нас, а для всього світу», – зазначив пан Завадський. При чому, на його думку, часто на цьому питанні з різних причин спекулюють, а потрібно серйозно до цього поставитися. На переконання Олександри Устінової, представниці Центру протидії корупції, спекуляція на цій темі безпосередня пов’язана з питанням коштів. За її словами, щойно стало відомо про передачу функції закупки вакцин міжнародним компаніям, стало зрозуміло, що буде дискредитація, зокрема, що й діти хворіють та помирають після вакцинації. «Коли ми постійно закуповували російські вакцини, а не коли їх гуманітарної допомогою постачав ЮНІСЕФ, коли на цьому заробляли гроші, політики, які це «кришували» це все, у нас ніхто не помирав. Як тільки починається гуманітарна допомога чи закуповувати міжнародні організації, у нас відразу починають «помирати» діти», – зауважила Олександра Устінова.
За словами Федіра Лапія, головного дитячого імунолога Головного управління охорони здоров’я Києва, питання вакцинації – це спільна відповідальність усіх сторін – лікарів, журналістів та влади. А крім того, це питання національної безпеки, переконаний Федір Лапій. Він закликав вище керівництво країни взяти участь у цих заходах і висловити свою позицію щодо вакцинації. «Де позиція Президента? Де позиція Ради Нацбезпеки і оборони? Це питання національної безпеки України», – заявив головний дитячий імунолог Києва. Про відсутність єдиної позиції між виконавчою, законодавчою владою та ЗМІ заявив заступник головного нейрохірурга Києва Андрій Гук. На його думку, істина «десь посередині». «Немає єдиної політики щодо дотримання державою обов’язків щодо профілактики та лікування найпоширеніших захворювань», – вважає він. Більш того, за його словами, немає навіть закону про засади державної політики в галузі охорони здоров’я. «Все виглядає як ковдра з лоскотів, десь там шматочок, десь там», – висловився Андрій Гук.
