Першокласні освіта і наука є основою розвитку економіки, побудованої на знаннях,  відкриттях та нових технологіях. Наукова спільнота звернулася до Президента з проханням підписати ухвалений закон

WATCH IN ENGLISH

Київ, 24 грудня 2015 року – Першокласні освіта наука є основою розвитку економіки, побудованої на знаннях, відкриттях та нових технологіях. В основу ухваленого парламентом законопроекту щодо реформування наукової та освітньої діяльності, покладені найкращі та найпродуктивніші європейські ідеї, адаптовані до реалій українського суспільства. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявила наукова спільнота та звернулася до Президента з проханням підписати цей закон. «Він не є вирішенням всіх проблем, але він закладає той інструментарій, який відсутній у країні. Чому освіта і наука проголошені важливими галузями у суспільстві, але, по суті, не є пріоритетними», – зауважила головний експерт групи Реанімаційного пакету реформ «Наука.Технології.Інновації» Наталія Шульга. Важливим вона відзначила те, що за законом рішення у цій галузі прийматимуться спільно науковцями та представниками влади у національній науковій раді. Додаткове фінансування у вигляді грантів стане доступним для кожного дослідника, де б він не працював, через  національний фонд досліджень. А також цей закон дозволить вітчизняним науковцям інтегруватися у світовий науковий і освітній простір, пояснила Наталія Шульга. «Україна має всі шанси бути рівнем партнером в Європі і світі по великій кількості необхідних далекоглядних пріоритетних наукових досліджень», – підкреслила експерт.

Українська наука є ефективною, заявив Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України, але для підвищення її рівня, потрібна імплементація цього закону, інтеграція в європейський дослідницький простір та подальше розумне реформування з дбайливим ставленням до наших здобутків. Заступник міністра розповів, що з січня наступного року буде запущений зовнішній незалежний аудит української інноваційної системи науково-освітніх закладів, використовуючи механізми комітету європейського дослідницького простору. А у червні буде оцінка нашого потенціалу для оптимізації наявної мережі установ. «Освіта і наука є тими сферами, де заощаджувати треба в останню чергу, бо з ними пов’язана обороноздатність країни і майбутнє держави», – заявив заступник міністра. Він розповів також, що всі недоречності, які збурили наукову спільноту, усунені з проекту держбюджету на наступний рік, але залишилося питання фінансування, тому наукова спільнота доводитиме свою активність, але для реформування галузі слід, аби закон запрацював.

Анатолій Загородній, віце-президент Національної академії наук України (НАНУ), назвав ухвалений закон реформаторським, бо він передбачає створення низки нових інституцій, а також, власне, демократизацію самої НАНУ. До того, ж перевагою закону Анатолій Загородній назвав те, що зміни запроваджуються не революційним шляхом, ламаючи попередній устрій, а шляхом реформування. Він наголосив на високому рівні фаховості українських науковців, розробкам яких немає рівних у світі, зокрема, в енергетиці, вугільній промисловості, аграрній сфері, що є «питанням стратегічної безпеки». «Ми не пасемо задніх і у фундаментальних науках, є приклади світового рівня наукових досліджень у теоретичній фізиці, молекулярній біології і генетиці, хімії, нейрофізіології», – підкреслив віце-президент НАНУ. При цьому,  Анатолій Загородній акцентував, що особливо гостро потребу у реформах відчувають молоді науковці.

З огляду на це Олександра Антонюк, президент Гумбольдт-клубу в Україні, пояснила, що ухвалений закон відкриває нові шляхи для молоді. Приміром, тривалі закордонні відрядження для молодих науковців були неможливими, вони мали залишати батьківщину, або взагалі не виїжджати з країни. «Цей закон фактично, врегулює цю можливість, він дає можливість нашим молодим співробітникам поїхати за досвідом і повернутися з новими контактами, ідеями і долучити до коловороту інших співробітників», – повідомила вона. Крім того, ухвалений закон запроваджує національну наукову раду з науковців та управлінців, які зможуть разом створити «дорожню карту» розвитку освіти й науки.  «Цей закон є справжньої реформою[…]. Я сподіваюсь 2016 рік буде тим стартом, який дозволить нам зробити справжню економіку, яка базуватиметься на знаннях», – підсумувала Олександра Антонюк.

За словами Олександра Скорохода, голови Ради молодих вчених Національної академії наук України, нині наша держава на роздоріжжі – чи це оптимізація та скорочення видатків на галузь, що прописано у проекті держбюджету, чи повільна дорога «це дорога реформування, і саме вона закладена у законі». Його заступниця – Юлія Безвершенко – переконана, новації закону важливі як для кожного окремого науковця, який попри мізерні зарплати залишається працювати на батьківщині, так і для держави в цілому. «Ми у будь-якому випадку будемо працювати над здійсненням цієї реформи, в які б умови нас не поставили. Цей процес пішов від Майдану, нам відступати нікуди. Частина поїде, частина лишиться, і таки доробить цей процес»,-  заявила Юлія Безвершенко, і закликала владу почути молодих науковців і об’єднатися заради майбутнього.