У засобах масової інформації продовжують висловлювати припущення з приводу приїзду представника Росії Бориса Гризлова до Києва напередодні зустрічі тристоронньої контактної групи в Мінську. Оглядачі в переважній більшості вважають, що приїзд демонстрував відчайдушну спробу Володимира Путіна вийти з глухого кута, в якому він опинився в Україні. За непідтвердженими ж даними, Гризлов обговорював з Порошенком послідовність реалізації мінських домовленостей; проте, сторони не досягли взаєморозуміння в питанні передачі контролю над державними кордонами українській стороні. Судячи з інформації, яка виходить від учасників мінських переговорів, російська сторона стала підкреслювати необхідність збереження територіальної цілісності України. В цілому ж, візит Гризлова до Києва поки не приніс ніяких сенсацій або зрушень у вирішенні конфлікту. Розмови в Мінську, схоже, точились переважно навколо обміну полоненими і відновлення режиму припинення вогню. Інші ж експерти попереджають, що якщо нинішні кроки Росії не приведуть до бажаної мети зняття санкції заходу, то вона може відновити військові дії на Донбасі.
Тим часом, в Парламенті після новорічних канікул поновилися переговори з приводу голосування за зміни до Конституції в частині децентралізації. Російський президент при цьому нагадує Києву про необхідність узгодження змін у прямих діалогах з представниками самопроголошених республік. Політологи вважають, що голосування за зміну до Конституції буде позитивним, оскільки західні країни знову тиснуть на Україну.
СИТУАЦІЯ НА ДОНБАСІ
Візит в Україну представника Росії в Тристоронньої контактній групі Бориса Гризлова є ознакою слабкості глави РФ Володимира Путіна. “Не думаю, що наша влада піде на якісь радикальні поступки Путіну – адже це буде самогубна політика, і це всі чудово розуміють. Те, що путінські шістки літають до Києва, в надії про щось домовитися – це не є ознака зміни політичного курсу. Це ознака слабкості і нездатності Путіна домогтися зміни обстановки військовим шляхом”, вважає журналіст Юрій Бутусов. У міру поглиблення кризи в Росії такі контакти Кремль ініціюватиме все частіше, упевнений журналіст. Нібито несподіваний візит представника Кремля в Тристоронній контактній групі Бориса Гризлова був заздалегідь спланований Росією.
“Багато сказано, написано і зроблено “висновків”. І ці висновки можуть бути діаметрально протилежними. Від підвищення рівня в Тристоронньої контактній групі для виконання Росією “мінських домовленостей”, тому що їй нікуди подітися …, до нібито спроб Путіна змусити Україну зробити конституційні зміни для вирішення питання на користь Росії, тимчасово окупованій території Донбасу”, написав політолог Віталій Бала в Facebook. За його словами, основною метою візиту Гризлова в Україну є спроба “інформаційної провокації”, яка поки йде успішно.
“Щодо прильоту пана Гризлова я б хотів сказати певну річ. Нафта вже, якщо не помиляюся, 30 або 31. Коли нафта через кілька місяців буде 20 – я не здивуюся, якщо пан Медведєв приїде до Києва”, прокоментував візит Гризлова член комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Артур Герасимов. Росія зараз більше зацікавлена у вирішенні ситуації на Донбасі. “У нас зараз прийнято все оцінювати з погляду “зрад” та “перемог”. Я вважаю, що приліт Гризлова свідчить про те, що Росія зараз більше зацікавлена в тому, щоб ситуація по Донбасу зрушила з того місця, де вона зараз. Росія готова йти на певні поступки, тому що та ситуація, яка зберігається, вона катастрофічна більшою мірою для самої Росії”, вважає політичний експерт Олеся Яхно.
Візит представника Росії в Тристоронньої контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі Бориса Гризлова до Києва не приніс результату, оскільки між Києвом і Москвою є серйозні розбіжності в питанні про те, як має бути припинена війна, повідомило джерело в одній з європейських спостережних місій в Україні . За його словами, Гризлов привіз до Києва таку пропозицію Володимира Путіна: російській стороні не важливо, з якою виборчою системою і під чиїм протекторатом вони будуть проходити, хто і як буде рахувати голоси, які суб’єкти будуть брати в них участь. Важливо, щоб Україна дотрималась в цьому процесі наступну послідовність: Петро Порошенко підписує закон про амністію для так званих “ополченців”, потім, не пізніше березня 2016 року, проводить вибори за українським законодавством і завершує конституційну реформу, в якій буде закріплено особливий статус Донбасу. Тільки після виконання цих пунктів українська сторона отримає повний контроль над державним кордоном. Разом з тим, Україна наполягає на іншій послідовності подій. За даними співрозмовника, Порошенко готовий підписати закон про амністію, прийняти і навіть узгодити з сепаратистами новий закон про вибори на Донбасі, завершити конституційну реформу під міжнародним контролем. Однак вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей повинні відбутися не до, а після того, як Україна отримає контроль над державним кордоном. Даний сценарій не влаштовує Москву, а Київ при цьому на поступки не йде, додало джерело.
Дуже сподіваюся, що Донбас залишиться у складі України та що буде знайдено компроміс формату саме Донбасу в складі України. Теоретично з цим погоджуються і українська сторона, і Москва. Є проблеми участі еліт ДНР-ЛНР, які не дуже хочуть повернутися під Київ. Але діватися їм буде нікуди. Головне – знайти компроміс”, вважає директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський. Обнадіює позиція президента Порошенко щодо врегулювання конфлікту на сході, заявив політолог. “Позиція президента обнадіює. Подобається його пропозиція про те, що потрібно прописати терміни всіх пунктів угоди. Це потрібно було б зробити рік тому, але цього не було зроблено”, відзначив Погребинський. За його словами, ніякого іншого рішення конфлікту на Сході, окрім як Мінськ-2, не існує.
Представники від бойовиків з так званих “республік” вимагають замінити на переговорах у Мінську Ірину Геращенко і Романа Безсмертного. Російська ж сторона заявила, що необхідно дотримуватися територіальної цілісності України, назвавши війну на Донбасі громадянським конфліктом, чим дав зрозуміти представниками республік, що вони самі повинні вирішувати свої проблеми, заявив представник України на тристоронніх переговорах Роман Безсмертний.
Україна зробила бойовикам пропозицію обміняти 36 затриманих на 25 полонених, яких утримують на Донбасі. “Нами напередодні великого православного свята Різдва, виходячи з гуманітарних міркувань і з метою якнайшвидшого повернення цих людей додому, було зроблено пропозицію, згідно з яким ми готові віддати 36 осіб, обмінявши їх на 25, які повинні бути передані українській стороні”, заявив спецпредставник України з гуманітарних питань в Тристоронньої контактній групі Віктор Медведчук. Учасники Контактної групи домовилися до 20 січня здійснити обмін 50 полонених з обох сторін конфлікту на Донбасі. “Висловлено намір звільнити більше 50 чоловік з обох сторін. Я сподіваюся, що це не буде рівно 25 на 25, а буде менше число з боку окремих районів Донецької та Луганської областей і більше – з української сторони”, заявив спецпредставник голови ОБСЄ в Контактної групі Мартін Сайдік. Заклики до перемир’я в дні новорічних свят сторонами почуті не були, жалкує дипломат. Під час засідання тристоронньої контактної групи в Мінську сторони домовилися про обмін полонених, розмінування а також про режим тиші. “ОБСЄ дало весь фактаж порушення протягом святкових днів режиму тиші. Українська сторона дуже жорстко порушувала питання щодо того, що саме від ситуації безпеки, від дотримання режиму тиші залежить виконання інших пунктів мінських угод, зокрема вирішення гуманітарних, економічних, політичних питань. Було домовлено, що режим тиші повинен дуже жорстко всіма сторонами підтримуватися, а ОБСЄ чітко фіксувати і оголошувати порушників”, повідомила Уповноважений Президента України з мирного врегулювання конфлікту в Донбасі Ірина Геращенко.
“Наша робота в Мінську ведеться на тлі погіршення відносин між Росією та Україною. Цей факт впливає. Я засмучений, що мої святкові побажання про режим тиші не реалізували. Сьогодні Борис Гризлов запропонував зробити ще одну спробу, і всі учасники переговорів погодилися з ним”, заявив представник ОБСЄ на переговорах Мартін Сайдік.
Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом. Співрозмовники обговорили подальші кроки для виконання Мінських домовленостей, зокрема – узгодження модальностей проведення місцевих виборів в деяких районах Донецької та Луганської областей відповідно до українського законодавства і підготовку до відновлення Україною повного контролю над кордоном. Глава Української держави наголосив на неприпустимості порушення режиму припинення вогню російськими бойовиками і недопуску спостерігачів ОБСЄ на об’єкти на окупованій території і неконтрольованій ділянці російсько-українського кордону.
Росія здатна піти на ескалацію конфлікту, якщо їй не вдасться домовитися з Заходом про зняття санкцій. “Часу для маневру у росіян залишилося небагато – можливо рік або навіть півроку. Це точно передбачити неможливо, але те, що час працює проти Росії – це однозначно”, вважає аналітик інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. На думку політолога, Росія може відреагувати двома сценаріями. З одного боку, задобрити Захід у форматі мінських переговорів і спробувати позбутися від санкцій вже влітку, або якщо цей план не спрацює, то цілком можливий новий наступ і ескалація.
КРИМ
З плином часу і посиленням економічної кризи в Росії офіційна Москва може прийняти пропозицію про передачу півострова до складу України на умовах надання регіону широкої політичної та державної автономії, вважає перший президент України Леонід Кравчук. Таким чином, Леонід Кравчук, будучи прихильником перетворення республіки в національно-територіальну автономію кримських татар, несподівано позначив помірний сценарій стратегії боротьби за Крим. На словах все виглядає непогано, проте кримські мрії і сподівання Леоніда Кравчука, близькі за духом багатьом українцям, – це всього лише спроба знайти найпростіше рішення конфлікту, коментує кримський політолог Лев Абалкін. Будь-який помірний сценарій повернення територій російським суспільством буде сприйнятий як тотальна капітуляція, яка лише розпалить полум’я реваншизму. Україна ж не може собі дозволити таку розкіш, як помірні сценарії повернення Криму. Або це відбудеться на українських умовах, з тотальною чисткою апарату чиновників і державних зрадників, або Київ буде сам зацікавлений в тому, щоб якомога довше не повертати республіку, вважає політолог. В Україні чудово розуміють: Крим в стані блокади створює набагато менше проблем, ніж Крим, який має легітимні виходи на українські державні органи, але при цьому майже не залежний від Києва і прямо підконтрольний Москві, переконаний Абалкін. Коли всі антиукраїнські елементи або виїдуть зі сходу, або просто перестануть бути політичними активістами і допускати дії, що порушують національне законодавство, донбаський конфлікт буде вирішено остаточно. Те ж стосується і Криму. Неможливо будувати державу, якщо в неї включена п’ята колона, єдиною метою якої є саботаж державності. Критично невірно вважати, що можливий якийсь помірний сценарій повернення Криму, який зацікавить Україну. Сьогодні Крим. І повертати півострів у вигляді території, яка буде прямим чином обмежувати державну незалежність, немає ніякого сенсу. Крим повинен стати кримсько-татарською національної автономією з широкими повноваженнями Меджлісу і Курултаю, вписаних в єдину систему державних органів України. У будь-якому іншому випадку він продовжить своє існування (формальне чи справжнє) саме як російська республіка, укладає Абалкін.
Депутати “Державної ради Криму” просять правоохоронні відомства Російської Федерації розслідувати геноцид щодо кримчан з боку України. “Державна рада Республіки Крим закликає Генеральну прокуратуру Російської Федерації, Слідчий Комітет Російської Федерації провести розслідування за фактом здійснення геноциду проти жителів Республіки Крим депутатами Верховної Ради України, в тому числі і в створенні злочинних угруповань, метою яких є заподіяння шкоди життю та здоров’ю людей в умовах блокади Криму”, підкреслюється у зверненні держради півострова. На думку кримських парламентаріїв, злочини, пов’язані з так званою блокадою Криму не повинні мати терміну давності. “Переконані, що терористам і їхніх посібників, що зробили замах на життя і здоров’я цивільного населення Кримського федерального округу, не уникнути відповідальності. Це злочин не має строків давності і винні рано чи пізно повинні понести заслужене покарання”, йдеться у зверненні. Крім того, кримський парламент також має намір підняти питання про визнання геноциду відносно жителів регіону з боку української влади в міжнародних організаціях. З проханням сприяти в цьому депутати звернулися до Міністерства закордонних справ РФ.
РЕФОРМИ
Поки переговори з підтримки змін до Конституції в частині децентралізації не ведуться через тривалі свята, але скоро почнуться. “Я б не сказав, що сесія була продовжена явно під Конституцію – там є достатньо законів, які будуть розглядатися. Але, безумовно, це питання буде на порядку денному, якщо ми досягнемо консенсусу. Резерв голосів є у кожній фракції, навіть у нашій, де люди не голосували не з політичних причин, а тому що просто не були на місці. Також це позафракційні депутати і фракції коаліції, які не голосували минулого разу. Будемо працювати з ними, тому що це все-таки важливе питання.”, Повідомив заступник голови фракції “Блок Петра Порошенка” Ігор Кононенко.
Депутатів, які поки не згодні віддати свої голоси за прийняття законопроекту про децентралізацію, вдасться “дотиснути”, упевнений політолог Вадим Карасьов. ”Повинні дозбирати голоси, щоб Україна виконала свої дипломатичні зобов’язання. По-перше, минулого тижня була зустріч Пайеттах, Нулланді і Кучми, по-друге, до нас приїжджає зам Держсекретаря США Керрі Роуз, по-третє, Меркель у своєму виступі в Магдебурзі, незважаючи на наявність внутрішніх проблем, говорила про Донбас. Загальноєвропейський контекст грає на те, щоб, принаймні, свою частину Мінських угод ми виконали”, зазначив Карасьов. Незважаючи на грізну риторику політиків з приводу “особливого статусу”, вона не вплине на результативне голосування: “Треба розрізняти гру на публіку і конкретні голосування, тим більше під тиском або наполегливими рекомендаціями наших західних партнерів. Звичайно, якщо прочитати новинну стрічку, здається, що голосів не буде, але, знаючи реальний розклад і тіньові важелі, які приводять в дію мотор української політики, є варіанти, що триста голосів набереться”, вважає Карасьов. Якщо голосування провалять, то це покаже, що влади в країні немає, і ми отримаємо дипломатичні та зовнішньополітичні витрати. “Голосування за Конституцією – це в якійсь мірі референдум по довірі Порошенко з боку західних партнерів. Неважливо, наскільки реалістично повне виконання цих угод до кінця 2016-го року, але на даний момент цю частину зобов’язань треба забезпечити”, резюмував Карасьов.
Президент РФ Володимир Путін вказав на необхідність узгодження Києвом з Донбасом змін до Конституції України. “Володимир Путін підкреслив, зокрема, необхідність повного і неухильного дотримання Києвом його зобов’язань за мінським домовленостями, у тому числі в частині налагодження прямого діалогу з Донбасом, узгодження з ним змін, що готуються в Конституції, проведення місцевих виборів, набуття чинності законів про особливий статус та амністії”, йдеться в повідомленні прес-служби Кремля.
ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ
Приріст податкових надходжень до зведеного бюджету на 162 млрд грн, або на 38,1% в порівнянні з надходженнями в 2014 році, про який заявили фіскальні органи, це – результат не реформ, а інфляції, яка вперше за 20 років досягла історичного максимуму, написав екс-міністр доходів і зборів, почесний голова партії “Успішна країна” Олександр Клименко на своїй сторінці в мережі Facebook. “Виникає питання: як на тлі загальної кризи, падіння ВВП на 12% і ВВП на душу населення на 40%, при зростанні споживчих цін на 79% і т.д., фіскальна служба раптом продемонструвала таке “економічне диво”? Рецепт не такий вже й хитромудрий: інфляція + девальвація”, пише Клименко. “Зрозуміло, що в таких умовах, а також на тлі війни, економічної блокади Донбасу і розриву зв’язків з Кримом, бізнес не тільки не розвивався, а ледве виживав. І якраз непосильний податковий тягар для багатьох підприємців став, м’яко кажучи, останнім цвяхом”, пише Клименко. Основне джерело наповнення бюджету – надходження з податку на прибуток підприємств не тільки не збільшилися, а й зменшилися, зазначає політик. Таким чином, 59,8% приросту надходжень отримано по податках, які стягувалися при імпорті товарів “завдяки” девальвації гривні та введенню додаткового імпортного мита. Додаткові збори до бюджету були забезпечені і за рахунок введення урядом за рекомендацією МВФ нових податків з громадян. Зокрема, це акцизний податок у розмірі 5% від вартості підакцизних товарів, які реалізовані в роздрібній мережі (+8 млрд), податок на доходи пенсіонерів понад 3654 грн на місяць (+1 млрд), “тимчасовий” військовий збір (+6, 5 млрд), порахував екс-чиновник.
ВЛАДА І БІЗНЕС
Український дистриб’ютор тютюнових виробів “Мегаполіс”, якого ЗМІ звинувачують у монополізації даного сегменту ринку, робить заяву про спробу рейдерського захоплення компанії невстановленими особами. На цьому тлі в медіа знову з’являється стара інформація про те, що глава Адміністрації Президента Б. Ложкін підтримує діяльність даної компанії в Україні і робиться акцент на тому, що АМКУ спустив на гальмах тему демонополізації ринку тютюнової дистрибуції.
В Україні більшість громадян досить критично оцінюють результати роботи президента, прем’єр-міністра і Верховної Ради, свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою Рейтинг на замовлення Міжнародного республіканського інституту IRI. Дослідження було проведено в листопада 2015 року окремо на території Донецької та Луганської областей і окремо – на території решти України, за винятком окупованих районів, у тому числі Криму. Відповіді в цілому по Україні розподілилися наступним чином: 42% категорично не схвалюють роботу Порошенко, 28% скоріше не схвалюють, 22% скоріше схвалюють, 3% повністю схвалюють. Не змогли відповісти 6% опитаних. Результати роботи глави уряду Арсенія Яценюка отримали більше негативних оцінок. Результатами роботи уряду категорично незадоволені 57% громадян, скоріше не схвалюють – 25%, схвалюють – 11% і повністю схвалюють – 1%. Ще 5% не змогли відповісти. Переважна більшість громадян незадоволені і результатами роботи Верховної Ради. 52% категорично не схвалюють роботу Верховної Ради, 31% – швидше не схвалюють, 10% – скоріше схвалюють і лише 1% повністю схвалив роботу парламенту. Ще 7% респондентів не змогли відповісти.
