Найкраща модель соціальної адаптації демобілізованих бійців – за принципом «рівний-рівному»: через роботу із тренерами, що самі є ветеранами бойових дій – представники ГО «Побратими»

Найкраща модель соціальної адаптації демобілізованих бійців – за принципом «рівний-рівному»: через роботу із тренерами, що самі є ветеранами бойових дій – представники ГО «Побратими»
08 лютого 2016.

Київ, 8 лютого 2016 року – Протягом минулого року ГО «Побратими» підготувала дві програми – тренінг «Рівний рівному» – тренінг з подолання бойового шоку, травми та ПТСР для військових, та «Сектор В» проект адаптації військових до мирного життя після повернення із фронту. «Основна ідея, що йде через весь наш проект – взаємодопомога за принципом «рівний – рівному»: іде комунікація ветерана з ветераном. Це те, що дало результат у Данії і в інших країнах світу», – розповів Артем Денисов, директор ГО «Побратими». Ідея проектів виникла наприкінці 2014 року і остаточно оформилася у процесі співпраці з датськими та американськими експертами. У рамках проекту «Рівний рівному», що стартував у лютому 2015 року, вже випустилася перша група ветеранів АТО. Її випускники, у свою чергу, стали співтренерами для наступної групи.

За словами авторів проекту, вкрай важливо, щоб учасник бойових дій після повернення додому не опинявся наодинці зі своїм досвідом. «На війні у людині прокидається щось древнє – заряд інстинктів, з якими ти не знаєш, що робити. Цей бурхливий океан потрібно досліджувати, але нам ніхто не розповідає, як з цим працювати. І чим більше ми з цим знайомимося – тим більше це лякає, тому що речі, які робить солдат на війні, є абсолютно асоціальними для нормального світу. Тут бійці своїми реакціями лякають людей», – розповідає Тарас Ковалик – колишній боєць батальйону «Айдар». Зараз він співтренер проекту та студент Українського католицького університету, де навчається на спеціальності «Управління персоналом» та, дистанційно, університету у Греції – на факультеті психології. За його словами, дуже важливо, щоб тренерами ставали саме учасники АТО, адже людина, яка сама не пройшла війну, «навіть приблизно не розуміє, що відбувається з ветеранами».

Програма «Рівний рівному» включає чотири етапи. Перший – подача теоретичної інформації про те, що відбувається із психікою демобілізованого учасника бойових дій. Під час другого – учасників знайомлять з інструментами для дослідження власного досвіду. «Насправді більшість травм виникає до війни, війна їх лише загострює», – зазначає Тарас Ковалик. На третьому етапі ветерани безпосередньо працюють над собою, і на четвертому переходять до посттравматичного росту. «Участь у тренінгу допомогла мені розібратися у собі, повернулося бажання жити і творити, стало зрозуміло, як бути далі», – розповідає Микола Змієвський, учасник другого тренінгу з подолання бойового шоку, травми та ПТСР. До мобілізації він був сталеваром, тепер вирішив освоїти професію бариста – «щоб дарувати людям радість».

Випускники першої програми стануть також тренерами у проекті «Сектор В» – проекті центру соціальної адаптації бійців. «Це проект допомоги тим, хто мусить у першу чергу допомагати собі, хто ще не готовий працювати з іншими побратимами. Він більш інтенсивний, триває півтора місяці. Сім’я також бере участь у цьому процесі – розповіла Івона Костина, засновник проекту «Сектор В», співорганізатор ГО «Побратими».

Як зазначили активісти ГО «Побратими», зараз країні критично необхідно якомога більше подібних проектів. «Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це дуже складний діагноз. Це те явище, яке виникає при зіткненні із соціумом, не в АТО», – наголосила Івона Костина. З досвіду інших країн, зазначає вона, вже відомо, що дуже багато повоєнних проблем проявляються через 10-15 років, відтак потрібно вже зараз продумати механізм роботи із досвідом ветеранів АТО, що розрахований на тривалий час. Водночас, наголошує Андрій Козінчук, співорганізатор проекту «Сектор В», учасник першого тренінгу з подолання бойового шоку, травми та ПТСР, і співтренер організації, дуже важливо, щоб цей механізм був націлений на результат, а не на процес, ефективність якого вимірюється кількісними показниками. На його думку, громадські організації, вивчаючи досвід одне одного, з більшими шансами здатні досягти у цьому успіху, аніж неповоротка державна система. «Наша мета – щоб ветеран, який повернувся звідти і переборов свою травму, став набагато кращим, ніж він був до того. Зазвичай люди, повернувшись із війни, не хочуть жити так, як раніше», – наголосив він. Автори проекту зазначили, що у багатьох країн світу є значні напрацювання у цій сфері, проте жодна із цих систем все ж не працює настільки ефективно як хотілося б.

Активісти їздять до бійців у зону АТО із лекціями з психологічної підготовки – також за принципом «рівний-рівному». Крім того, проводиться робота із щойно демобілізованими бійцями – психологічний супровід, під час якого їх ознайомлюють з тим, які думки і реакції можуть розпочатися після повернення до мирного життя і як з цим працювати.

Івона Костина наголосила також, що суспільству вкрай важливо правильно сприймати бійців – як тих, що перебувають на передовій, так і демобілізованих. «Не можна дивитися на військових як на об’єкт жалю і співчуття. Не можна показувати їх як бідних-нещасних героїв. Це дуже сильні люди, з унікальним досвідом і унікальними навичками, які готові дивитися в очі своїй проблемі і з нею працювати. […] У них найбільший потенціал щось змінити у країні, але для того, щоб це сталося, потрібен час і терпіння». У майбутньому ГО «Побратими» планують організувати також тренінг для волонтерів і журналістів, що працювали у зоні конфлікту – як дві окремі програми, оскільки і досвід їх значно відрізняється.

Поділитися у соцмережах

Вконтакте Twitter